Кодекси Наполеона

• За часів правління Наполеона було розроблено і впроваджено в життя цілу низку кодексів (зводів законів).

• 1804 р. Цивільний кодекс, який згодом назвали Наполеоновим кодексом.

• Ґрунтувався на законодавстві Французької революції. Кодекс замінив 360 місцевих кодексів.

  1. Було підтверджено загальні права громадян та рівність усіх перед законом, але гасло Французької революції “Свобода! Рівність! Братерство!” було замінено гаслом “Власність. Свобода! Рівність!”.

  2. Забезпечено право на свободу підприємницької ініціативи і діяльності.

  3.  Було підтверджено право приватної власності та свободу ділових угод.

  4. Закріпив здобуту під час революції власність за її новими господарями.

  5. Ліквідував всі феодальні пережитки, закріпив купівлю- продаж землі.

  6. Регламентував питання наймання на роботу.

  7. Забезпечував право на свободу підприємницької ініціативи.

  8. У сімейному праві збереглися цивільний шлюб та розлучення, але рівний розподіл майна було обмежено спадкоємцями чоловічої статі.

  9. Одружених жінок визнано “неправомочними” укладати контракти, дружина і діти не мали майнових прав, а майно дружини розглядалося як повна власність чоловіка.

     • 1808 р. Комерційний (торговий) кодекс, який юридично забезпечував комерційну діяльність, інтереси торговців, буржуазії, банків, бірж тощо.

     • 1811 р. Кримінальний (карний) кодекс, який уводив жорстокі покарання за пошкодження чи крадіжку приватної власності. В ньому закріплювалися принципи судового процесу, якому характерна гласність судочинства, вводився суд присяжних, презумпція невинуватості.

Висновки

1. Кодекси Наполеона юридично узаконили всі зміни, що відбулися в країні в період революції, і закріпили панування буржуазії.

2. Цивільний кодекс юридично закріплював основи буржуазних відносин і став завершенням процесу формування цивільного права у буржуазному суспільстві.

3. Вони діяли і в тих державах, які були залежними від Франції.

4. Відіграли важливу роль у зруйнуванні феодальних відносин в Європі і дальшому розвиткові буржуазного суспільства і буржуазного права.

5. Цивільний кодекс встановлював безправне становище жінки у сім’ї, її повну залежність від чоловіка.

6. Кодекси законів до сьогодні є юридичною основою буржуазної державності.

Війни Наполеона

• Війни консульства та імперії були завойовницькими, грабіжницькими, несправедливими на відміну від воєн Франції періоду Великої революції 1789-1799 pp.

• Ці війни несли народам Європи пограбування й іноземне поневолення.

Мета воєн Наполеона

1. Завоювання нових земель і встановлення свого панування в Європі та світі.

2. Встановлення своєї воєнно-політичної та торговельно- промислової гегемонії в Європі.

3. Одержання перемоги у боротьбі з Великою Британією за світову колоніальну першість.

4. Намагання утвердити новий порядок у Європі.

5. Прагнення одержати величезні матеріальні цінності.

• 1800 р. Наполеон спрямував свої війська в Північну Італію та розгромив австрійську армію в битві біля Маренго.

• 1801 р. Між Францією та Австрією було підписано мирний договір, за яким Австрія визнала лівий берег Рейну та Бельгію французькими володіннями. Встановилося панування Франції і в Італії.

• 1802 р. В Європі настав мир після підписання договору між Великою Британією та Францією, але він був короткочасним.

• 1803 р. Війна в Європі відновилася.

• Основні суперники — Велика Британія та Франція. Франція не мала достатньо сильного флоту, щоб перемогти Велику Британію на морі, а Велика Британія не мала достатньої армії, щоб перемогти Францію на суходолі.

• Наполеон почав готувати десант на територію Великої Британії  та зосередив на березі Ла-Маншу, в Булоні, експедиційний корпус чисельністю 130 тис. вояків.

• Проти Наполеона разом з Великою Британією виступили Австрія та Росія.

• Наполеон відмовився від планів висадження десанту на територію Великої Британії та спрямував свої війська до Німеччини. Він вирішив розгромити австрійську армію до об’єднання її з російською.

• Жовтень 1805 р. Австрійська армія капітулювала, і Наполеон увійшов до Відня.

• 21 жовтня 1805 р. Розгром франко-іспанського флоту біля мису Трафальгар силами англійського флоту на чолі з адміралом Нельсоном.

• Грудень 1805 р. Битва біля с. Аустерліц французьких військ проти російських і австрійських, які втратили 15 тис. убитими і 20 тис. пораненими. То була велика перемога Наполеона.

• 1806 р. Утворилася четверта антифранцузька коаліція у складі Росії, Великої Британії, Пруссії та Швеції. Війну проти Наполеона почала Пруссія.

• За сім днів сталося сім битв, у яких прусську армію було повністю знищено. Французькі війська вступили до Берліна.

• Серпень 1806 р. Припинила існування Священна Римська імперія німецької нації, заснована в X ст. німецьким імператором Оттоном 1.

• Останнім імператором був Франц ІІ  Габсбург. Він повинен був відмовитися від титулу імператора Священної Римської імперії та залишатися лише австрійським імператором.

Континентальна блокада

• 21 листопада 1806 р. Наполеон підписав Берлінський декрет про континентальну блокаду (ізоляцію) Великої Британії.

• Цей декрет заборонив усім залежним від Франції державам торгувати з Великою Британією. Був перерваний і поштовий зв’язок. Він мав намір задушити Велику Британію економічно, закривши для неї ринки Європи.

• Основною метою Наполеона було захистити французьку промисловість від конкуренції економічно розвиненішої англійської, підірвати економічну могутність Великої Британії і змусити англійський уряд припинити військові дії проти Франції.

• У 1807 р. Наполеон наказав конфіскувати нейтральні судна, що заходили в порти Великої Британії та її колоній. У свою чергу флот Великої Британії перехоплював нейтральні судна, що йшли з товарами до Франції.

• Однак своєї мети континентальна блокада не досягла.

• 1807 р. Тільзітський мир Росії та Франції.

• Умови миру були важкими для Росії:

• змушена була визнати всі територіальні й політичні зміни, здійснені Наполеоном у Європі;

• довелося приєднатися до континентальної блокади проти Великої Британії.

• 1808 р. Наполеонівські війська вторглися в Іспанію.

• Народ Іспанії розпочав національно-визвольну війну проти французьких завойовників.

• 1810 р. Після нової перемоги над Австрією імперія Наполеона досягла вершини своєї могутності.

Причини тимчасових успіхів Наполеона

1. За роки революції у Франції було створено добре озброєну революційну армію.

2. Війська були переконані в необхідності боротьби з феодальними монархіями за визволення європейських народів від феодального та абсолютистського гніту.

3. Нова стратегія і тактика, вироблена в революційних війнах, забезпечувала перевагу французьких армій у битвах проти військ феодальних держав.

4. Французька армія під проводом Наполеона використала, вдосконалила й розвинула досвід революційних воєн Франції.

5. Організаторські та воєнні здібності самого Наполеона, його полководницьке мистецтво.

6. Серед командного складу Наполеона були такі прославлені генерали, майстри воєнного мистецтва, як Ней, Даву, Бертьє, Мюрат, Макдональд, знані в усій Європі.

7. Наполеон уміло використовував протиріччя між своїми противниками.

Наслідки воєн Наполеона в Європі до 1810 року

• Ослабили великі феодальні монархії Європи.

• Відбувалося об’єднання дрібних феодальних держав, запроваджувалися буржуазні порядки.

• Війни несли поневолення і страждання народам Європи, але водночас сприяли підриву феодальних порядків і розвиткові капіталізму.

Висновки

1. Наполеонівські війни виявили агресивний характер бонапартизму.

2. Завойовницькі війни Франції того періоду призвели до утворення величезної імперії з населенням 75 млн душ, що втричі перевищувало населення Франції.

3. У низці країн сприяли підриву феодальних порядків і розвитку капіталізму.

Російсько-французька війна 1812 року – до самостійного вивчення