Урок 5

Тема: Франція у період Консульства й Імперії.

Мета:

• пояснити суть бонапартизму, політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії;

• дати характеристику діяльності Наполеона Бонапарта;

• проаналізувати життя французів часів Консульства й Імперії;

• розвивати навички аналізу історичних подій;

• Виховувати толерантне ставлення до інших народів.

Основні поняття: «Консульство», «імперія», «цивільний кодекс»

Основні події:

• 1802 р. - сенат призначив Наполеона довічним консулом;

• 1804 р. - Наполеон стає імператором всіх французів;

• 1807 р. - набуває чинності Цивільний кодекс;

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований з елементами дискусії.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

ІІ. Перевірка ДЗ

• аналіз практичних робіт

• аналіз презентацій

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вищі органи влади за Конституцією 1799 року після державного перевороту 18-го брюмера VIII року республіки (9 листопада 1799 р.)

 

• Конституція 1799 року оформила військову диктатуру на чолі Наполеоном Бонапартом.

• 1802 р. Бонапарт за допомогою плебісциту одержав звання довічного першого консула.

• Травень 1804 р. Наполеон прийняв титул імператора Франції. На імператорський трон його благословив Папа.

• Імперія — велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор і яка містить у своєму складі завойовані території інших народів і держав.

Висновки

1. Із запровадженням посади першого консула владу буржуазії, здійснювану раніше за участі представницьких органів, тепер фактично було усунено.

2. З проголошенням імперії вся повнота виконавчої та законодавчої влади зосередилася в руках Наполеона Бонапарта.

3. Зміцнення особистої влади Наполеона супроводжувалося зміцненням могутності всієї імперії.

4. У країні встановилася буржуазна військово-бюрократична монархія — бонапартизм.

5. Бонапартизм — особлива форма правління буржуазною державою, за якої главою її став імператор, який спирався на чиновницько-офіцерську верхівку суспільства, а буржуазію було усунено від влади.

Економічний розвиток Франції на початку XIX ст.

1. Франція залишалася сільськогосподарською країною.

2. Селянство підтримувало Наполеона за те, що їм дали гарантії на володіння землею і не відновлювалися феодальні повинності.

3. Наполеон Бонапарт сприяв розвиткові промисловості.

4. Успішно розвивалася промисловість, особливо вовняна, текстильна, шовкова, металургійна.

5. Пожвавилася підприємницька діяльність, розвивалися ринкові відносини.

6. Підприємствам надавалися державні воєнні замовлення. Заохочувалося виробництво зброї та військового спорядження.

7. Було вдосконалено і впроваджено у виробництво машини.

8. Для кредитування промисловості створено Французький банк.

9. Здійснено реформу фінансової системи, введено нову грошову одиницю — франк.

10. У завойованих країнах ліквідовували внутрішні кордони і митниці.

Внутрішня політика Наполеона Бонапарта

1. Наполеон Бонапарт уклав союз (конкордат) з папою Пієм VII (1801 p.), за яким було відновлено культ католицької церкви, визнано католицьку релігію як релігію більшості французького народу.

2. За це католицька церква відмовлялася від претензій на конфісковані і розпродані ще за часів революції церковні землі та зобов’язувалася підтримувати уряд Наполеона.

3. Дворянам-емігрантам надано амністію (прощення) та дозволено повернутися до Франції.

4. Дворянам, які повернулися до Франції, повернули непродані землі, але за ними було встановлено нагляд.

5. Якобінців переслідували та висилали з Франції.

6. Було знищено місцеве самоврядування. У містах замість виборних комун призначали мерів.

7. Для управління департаментами призначали чиновників — профектів.

8. Було створено міністерство поліції.

9. Демократичні газети закривали.

10. Заарештовували багатьох роялістів.

11. Було підтверджено антиробітничі закони Установчих зборів, що забороняли союзи робітників, а за участь у страйках суворо карали.

12. Своїм маршалам, генералам і великій буржуазії імператор надавав титули герцогів, князів, графів.

13. Наполеон дбав про збільшення та боєздатність армії.

14. За 15 років правління він мобілізував на військову службу 2,5 млн рекрутів.

Конкордат — договір між папою римським як главою католицької церкви та будь-якою державою, який регулює правове положення католицької церкви в цій державі та відносини її з папським престолом.

Висновки

• Наполеон Бонапарт зберіг ті завоювання революції, які були вигідні великій буржуазії і селянам-власникам.

• У внутрішній і зовнішній політиці він захищав інтереси великої буржуазії.