Визначення часу підходу (t) зараженого повітря до об’єкту

Час підходу (t) визначається за формулою:

де

Х – відстань від джерела зараження до об'єкту, км

V – швидкість переносу попереднього фронту хмари зараженого повітря, км/год.

Таблиця 5

Швидкість переносу попереднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (км/год)

Швидкість вітру, м/с		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Швидкість переносу, км/год	Інверсія	5	10	16	21	-	-	-	-	-	-	-	-
	Ізотермія	6	12	18	24	29	35	41	47	53	59	65	71
	Конвекція	7	14	21	28

Аварії на радіаційно-небезпечних об'єктах (рно)

До РНО відносяться АЕС, підприємства по виготовленню ядерного пального, його переробці, захороненню та інші.

На території України знаходяться 5 АЕС і більше 5 тисяч підприємств, що використовують різноманітні радіоактивні препарати. Найбільш небезпечним із всіх аварій на РНО є аварії з викидом радіонуклідів в навколишнє середовище, що призводить до його радіоактивного забруднення. Не дивлячись на ефективність сучасних заходів по забезпеченню радіаційної безпеки неможливо повністю виключити можливість таких аварій. Відомо що тільки за останнє десятиріччя в світі відбулось більше 100 аварій з викидами радіонуклідів за межі реактора. Чорнобильська катастрофа 1986 р. за масштабами і наслідками була глобальною. Внаслідок цієї катастрофи 3420 км² було забруднено різноманітними радіонуклідами, а на її частині (-640 км²) взагалі неможлива життєдіяльність людтни.

При аварії (катастрофі) на АЕС характер і мас штаби радіоактивного забруднення залежать від типу реактора, ступеня його зруйнування, метеорологічних умов, рельєфа місцевості і, головним чином, від характеру вибуху – ядерного чи теплового.

Тепловий характер вибуху пов'язаний із зруйнуванням реактору і викидом радіонуклідів в навколишнє середовище.

Територію заражену ними поділяють на декілька зон, а саме:

• зону відчуження;

• зону безумовного відселення;

• зону гарантованого (добровільного) відселення;

• зон підвищеного радіологічного контролю.

Ці зони характеризуються щільністю забруднення ізотопами цезію, стронцію і плутонію та ефективною дозою опромінення за І рік

Числові характеристики приведеш в таблиці 6.

Таблиця 6

Характеристика зон зараження при аварії на аес (тепловий вибух реактора)

Найменування зон	Щільність забруднення радіонуклідами Кі/ км.кв.			Ефективна доза опромінення з урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перевищити:
	цезію	стронцію	плутонію
Зона підвищеного радіологічного контролю	1,0 – 5,0	0,02-0,15	0,005-0,01	0,5 м3в (0,05 бер) на рік
Зона гарантованого (добровільного) відселення	5,0 - 15	0,15-3,0	0,01-0,1	1,0 м3в (0,1 бер) на рік
Зона безумовного (обов'язкового) відселення	15 і більше	3,0 і більше	0,1і більше	5,0 м3в (0,5 бер) на рік
Зона відчуження	це територія, з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність

При тепловому вибуху реактора можна виділити наступні особливості осередка ураження в порівнянні із зараженням від вибуху ядерного боєприпасу:

1. Надзвичайно великі масштаби зараження з порівняно малими потужностями доз радіації. Конфігурація радіоактивного сліду має віялоподібний (плямистий) характер, що пояснюється тривалим часом викидів і зміною за цей час метеорологічних умов.

2. Значна різниця в ізотопному і дисперсному складі радіонуклідів. Крім продуктів поділу урану - 235 утворюється велика кількість небезпечних ізотопів актинідів з - нептунію, америцію, кюрію, а також радіоактивного йоду і РБГ (радіоактивних благородних газів) - ксенону, криптону, аргону.

Радіонукліди утворюються в вигляді газоподібних продуктів і дрібнодисперсного аерозолю з середнім діаметром частинок в 1 мікрон (при ядерних вибухах цей діаметр – 200-400 мікрон), завдяки чому, вони мають значно більшу спроможність проникати як в живі організми, так і в різні матеріали.

3. Значно повільніший з часом спад активності, що пояснюється зміщенням ізотопного складу радіонуклідів в бік підвищення відносної кількості довгоживучих, біологічно-небезпечних.

Якщо при вибуху ядерного боєприпасу зниження активності відбувається за залежністью Р_t = Р₀ (t/t0 )^-1,2, то при зараженні від зруйнування реактору ця залежність має вигляд: Р_t = Р₀ (t/t0 )^-0,4 рад /год.

При такій залежності потужності доз радіації за семикратний відрізок часу зменшується приблизно а 2 рази, а не в 10 разів як це має місце при вибуху ядерного боєприпасу.

4. Основу вражаючої дії на людей при ядерному вибуху становить зовнішнє γ – опромінення, а при тепловому – як зовнішнє, так і внутрішнє α, β, γ, - випромінення за рахунок потрапляння радіонуклідів в організм інгаляційним шляхом, а також з продуктами харчування і води.