Домашня робота

Необхідність домашньої роботи учнів обумовлена не стільки рішенням суто дидактичних завдань (закріплення знань, вдосконалення умінь і навичок тощо), скільки завданнями формування навичок самостійної роботи і підготовки школярів до самоосвіти. Тому твердження, що в домашніх завданнях немає необхідності, оскільки основне повинно бути вивчене на уроці, неспроможні. Домашня робота має не лише освітнє, але й велике виховне значення, формуючи почуття відповідальності за доручену справу, виробляючи акуратність, посидючість і інші соціально цінні якості.

Домашня навчальна робота учнів принципово відрізняється від класної насамперед тим, що протікає без безпосереднього керівництва вчителя, хоча і за його вказівками. Учень сам визначає час виконання завдання, вибирає найбільш прийнятний для нього ритм і темп роботи. Працюючи самостійно в домашніх умовах, які значно відрізняються від класних, учень позбавлений тих коштів, які може використовувати вчитель, щоб зробити роботу більш захоплюючою; вдома немає колективу, який благотворно впливає на створення робочого настрою, стимулює здорове суперництво.

Виходячи з дидактичних цілей, можна виділити три види домашніх завдань: готують до сприйняття нового матеріалу, вивчення нової теми; спрямовані на закріплення знань, вироблення умінь і навичок; вимагають застосування отриманих знань на практиці. Особливим видом є завдання творчого характеру (написання переказів, творів, виконання малюнків, виготовлення поробок, наочних посібників тощо). Можуть бути індивідуальні домашні завдання і завдання окремим групам учнів.

Семінари та практикуми

Семинарскому заняттю передує тривала завчасна підготовка. Повідомляється план заняття, основна і додаткова література, намічається робота кожного учня і класу в цілому. Структурно семінари досить прості. Вони починаються з короткого вступу вчителя (введення в тему), потім послідовно обговорюються оголошені питання. В кінці заняття вчитель підбиває підсумки, робить узагальнення. Якщо готувалися повідомлення або доповіді, обговорення будується на їх основі при активній участі опонентів, які теж готуються заздалегідь і заздалегідь ознайомилися зі змістом повідомлень.

Особливою формою семінару є семінар-диспут. Його відмінність від позанавчальних диспутів в тому, що зберігається постійний склад класу, диспутом завжди керує вчитель і зберігаються традиції колективної роботи учнів на уроці. Семінар-диспут має особливу мету - формування оціночних суджень, утвердження світоглядних позицій.

Практикуми або практичні заняття застосовуються при вивченні дисциплін природничо-наукового циклу, а також в процесі трудової і професійної підготовки. Вони проводяться в лабораторіях і майстернях, навчальних кабінетах і на навчально-дослідних ділянках, в учнівських виробничих комбінатах та учнівських виробничих бригадах учнів. Зазвичай робота будується в парах або індивідуально за інструкцією або алгоритмом, запропонованим учителем. Це можуть бути вимірювання на місцевості, складання схем, ознайомлення з приладами і механізмами, проведення дослідів і спостережень і т. п.

Практикуми в чому сприяють вирішенню завдань полинического освіти та трудової підготовки школярів.