- •9. Напрями реформування змісту освіти. Принципи та критерії відбору змісту загальноосвітньої школи.
- •Види навчання. Догматичне навчання.
- •Пояснювально-ілюстративне навчання.
- •Проблемне навчання.
- •Програмоване навчання.
- •Репродуктивний стиль навчання.
- •4. Сучасна класифікація методів навчання за ю.К.Бабанським
- •I. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •II. Методи стимулювання і мотивації навчання. Перша підгрупа:
- •III. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.
- •Прості засоби
- •Складні засоби
- •Комп'ютери у навчанні
- •Урок засвоєння нових знань.
- •Урок формування умінь і навичок.
- •Урок застосування знань, умінь і навичок.
- •Урок узагальнення та систематизації знань.
- •Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.
- •Комбінований (змішаний) урок.
- •Нестандартні уроки.
- •Урок засвоєння нових знань
- •Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок
- •Урок узагальнення і систематизації знань
- •Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок
- •Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
- •Комбінований урок
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •Складові аналізу уроку
- •Вимоги до уроку як основної організаційної форми навчально-пізнавальної діяльності школярів.
- •Домашня робота
- •Семінари та практикуми
- •Допоміжні форми організації педагогічного процесу
- •1. Психологічні особливості дітей шестирічного віку
- •2. Готовність дитини до школи
- •3. Особливості організації роботи з шестирічними першокласниками
- •4 Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей шестирічного віку
Урок комплексного застосування знань, умінь і навичок
Використання цього типу уроку передбачає виконання учнями складних комплексних завдань, які охоплюють матеріал кількох розділів чи тем навчальної програми. Його основною дидактичною метою є реалізація засвоєних понять і теорій в інтелектуальній чи практичній діяльності учнів. Уроки мають таку структуру:
1. Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності, усвідомлення учнями практичної значущості знань, умінь та навичок.
(У поясненні необхідно вказати, який характер самостійного завдання, як підходити до його виконання, якими мають бути його результати, як їх оформити.)
3. Осмислення змісту і послідовності застосування практичних дій (що в них відоме, знайоме; що необхідно вирішити творчо; які узагальнені способи виконання дій можна застосовувати в такій ситуації в дещо зміненому вигляді; які інструменти, прилади, апарати потрібно використати).
4. Самостійне виконання учнями завдання під контролем і з допомогою вчителя.
5. Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи. (Після виконання учні аналізують отримані результати, відображають їх у вигляді таблиць, графіків, діаграм.)
6. Звіт учнів про способи й результати виконання роботи і теоретична інтерпретація отриманих результатів. (У звіті вказують тему, завдання, вихідні теоретичні дані, розкривають хід роботи, аналізують отримані результати).
7. Підбиття підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.
Під час уроків комплексного застосування учні осмислюють і поглиблюють свої знання у процесі виконання вправ, лабораторних чи практичних робіт, опрацювання нових джерел на підтвердження відомих їм законів, правил, підготовки повідомлень, рефератів. Важливим завданням учителя на цьому уроці є визначення спільних для окремих тем чи розділів програми ідей, понять, правил, добір відповідних вправ, що дають змогу комплексно застосовувати знання, уміння і навички учнів.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
Контроль і корекція здійснюються на кожному уроці, однак після вивчення великих розділів програми вчитель проводить спеціальні уроки контролю і корекції, щоб виявити рівень оволодіння учнями комплексом знань, умінь і навичок. Таку перевірку називають тематичним обліком знань. Урок має визначену структуру:
1. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети й завдань уроку.
2. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять, уміння розкривати зовнішні та внутрішні зв'язки в предметах і явищах.
3. Перевірка глибини осмислення знань і ступеня їх узагальнення (письмове опитування, самостійна робота, складання і заповнення узагальнювальних таблиць).
4. Застосування учнями знань у стандартних умовах.
5. Застосування учнями знань у змінених (нестандартних) умовах.
в. Перевірка, аналіз та оцінювання результатів виконаних завдань.
7. Підбиття підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.
Цей тип уроків спрямований також на з'ясування причин труднощів і прогалин в оволодінні навчальним матеріалом. Під час контрольно-перевірочного уроку недоцільно використовувати у формі самостійних етапів такі його частини, як перевірка домашнього завдання, закріплення чи повторення вивченого.