4.2 Опір ділянок, визначених по формулі:

Δ h =

ρ- щільність повітря (кг/м³);

V- швидкість на дільниці:

V =

V_с - об'єм циркулюючого в камері повітря, м³/с;

- площа поперечного перерізу дільниці в напрямку перпендикулярному руху повітря, м²;

- коефіцієнт місцевого опору повітря, який залежить від виду дільниці.

- може розраховуватися за формулою ( для прямолінійних дільниць ) або вибирається за таблицею.

В розрахунковій роботі Δh не розраховується, задається сума опорів на дільницях:

H_розр. = ∑Δh_1-n , Па

Для камери: - ЦНИИМОД-23. Н_розр. = 120-150 Па

- УЛ-1, УЛ-2, СПВ-62М, Н_розр. = 150-160 Па

СПЛК-1.

- СПВ-62. Н_розр. = 180 Па

- СПЛК-2. Н_розр. = 180-200 Па

- ЛТА, СПМ-1К. Н_розр. = 200-220 Па

- ВК-4. Н_розр. = 220-250 Па

Для ежекційних камер:

Н_розр. = ∑Δh_ст. + Н_дин. = 500-550 Па - для ЦНИИМОД-ГИПРОДРЕВ;

= 550-600Па - для ВНИИДМАШ.

4.3. Вибір вентилятора.

Вентилятор вибирають по напору Н_розр. і об’єму повітря, яке подається вентилятором – V_в.

V_в =

де: n - кількість вентиляторів по технічній характеристиці камери;

V_с - об’єм циркулюючого агента сушіння в секунду. м³/с.

Для ежекційних камер:

V_в =

де: n_еж. - кратність ежекції, приймається: n_еж. = 3.

Для вибору вентилятора знаходимо Н_хар. – напір для стандартного повітря:

Н_хар =

де: 1,2 кг/м³ - щільність стандартного повітря при t = 20⁰C і φ = 0,5.

За визначеними значениями Н_хар і V_в вибирається №, кількість обертів і

η_в – коефіцієнт корисної дії вентилятора.

Для того , щоб за характеристиками для нереверсивних вентиляторів вибрати вентилятор реверсивний – необхідно, об’єм повітря, що подається вентилятором, збільшити на 10% , а Н_хар. збільшити на 20-25%, а коефіцієнт корисної дії вентилятора η_в знизити на 10%.

V^/_в = V_в х 1,1 , м³/год.

Н^/_хар. = Н_хар. х 1,25 , Па.

η^/_в = η_в – 0,1 х η_{в .}

Визначаємо потужність, яку споживає вентилятор:

N_в = , кВт.

Для реверсивних вентиляторів:

N_в =

Визначаємо потужність електродвигуна для приводу вентилятора:

N_е/дв. = , кВт.

де: К_з - коефіцієнт запасу на пусковий момент ( дивись додатки );

- коефіцієнт корисної дії, залежить від виду з'єднання вала двигуна і вала вентилятора:

= 1,0 - вентилятор на валу двигуна;

= 0,9 - клинопасова передача;

= 0,95 - з'єднання муфтою;

= 0,85 - ланцюгова передача (камера ВК-4).

n - кількість вентиляторів, які приводяться в дію одним двигуном:

( для камери ЦНИИМОД -23 - n = 6, для камери ЛТА - n = 2, для інших камер n = 1 ). По довіднику підбирається стандартний електродвигун, бажано двохшвидкісний.

4.4. Розрахунок припливно- витяжних каналів.

Канали служать для повітрообміну камери із оточуючим середовищем, з їх допомогою регулюється відносна вологість повітря в камері – φ.

В камерах із реверсивною циркуляцією повітря припливно-витяжні канали змінюють своє призначення і розраховуються по найбільшому об’єму повітря – по відпрацьованому – V_відпр.

В більшості камер припливно-витяжні канали круглого перерізу, тому необхідно визначити діаметр канала:

F_кан. = V_відпр./V_к , м₂

Швидкість в каналах приймається від 2,5 до 4 м/с.

d_к =

приймаємо діаметр канала в мм.

В камері ЦНИИМОД – 23 канали квадратного перерізу, необхідно знайти сторону квадрата:

В ежекційних камерах припливний канал круглого перерізу, а витяжний канал квадратного перерізу. Припливний канал розраховується по свіжому повітрі, а витяжний по відпрацьованому:

F_к.прит. = V₀ / V_к , м²

V_к = 2,5 – 3 м/с

d_k =

F_к.вит. = V_відпр. / V_к , м²