3.7.1. Витрати тепла на початкове нагрівання деревини.

Витрати тепла на нагрівання деревини залежать від зовнішньої температури для даного місця будівництва, від початкової вологості матеріалу, від температури нагріву і від породи деревини.

Температура зовнішня зимова і середньорічна для даного місця будівництва визначається за кліматологічною таблицею (Див. додатки).

Зимою, коли деревина мерзла тепло витрачається на відтаювання льоду, на нагрівання вологи та деревинної маси.

Витрати тепла на нагрівання 1 кг мерзлої деревини визначають по діаграмі. (Див. додатки)

де . - витрати тепла на відтаювання льоду,

. - витрати тепла на нагрівання 1 кг деревини до температури нагрівання.

для твердолистяних порід;

для м’яколистяних порід;

Для хвойних порід t_нагр. вибирається по довіднику (стор.124).

Витрати тепла на нагрівання 1кг. Деревини при середньорічній температурі:

де - тепломісткість 1 кг деревини при середньорічній температурі.

Витрати тепла на нагрівання 1 м³ деревини в зимових та середньорічних умовах визначають по формулі:

де - щільність розрахункового матеріалу при W_n визначається по діаграмі. (Див. додатки)

Витрати тепла в секунду на нагрівання деревини Q_нагр. в секунду підраховують по форму:

де Е - ємність камери,

- тривалість початкової тепловологообробки матеріалу, орієнтовано приймають для пиломатеріалів хвойних порід зимою 2 години на кожен сантиметр товщини. Для пиломатеріалів м’яких листяних порід, час прогріву, збільшується

на 25%, а для матеріалів твердих порід - на 50%.

Питомі витрати тепла на нагрівання деревини визначають для зимових та середньорічних умов за формулою:

2. Витрати тепла на випаровування вологи.

Питомі витрати тепла на випаровування вологи:

де: I₂ - тепломісткість повітря на виході зі штабелю, кДж/кг, І₂ = I₁,

I₀ - тепломісткість свіжого (приточного) повітря, приймають

46 кДж/кг,

Св - питома теплоємність води, Св = 4.19 кДж/кг °С,

tм - температура нагрітої вологи в деревині, приймають рівною температурі t_м першого ступеню режима. Витрати тепла на випаровування вологи Qвип. в секунду.

3. Втрати через огородження камери.

де - площа огородження (підраховується окремо для стін, підлоги, стелі, дверей), м²,

- коефіцієнт теплопередачі огородженням, Вт/м^{2 0}С,

. - розрахункова температура зовнішнього повітря для зимових і середньорічних умов,

- коефіцієнт, який враховує високу температуру в камері,

приймають С = 2.

Коефіцієнт теплопередачі для цегляних стін з односторонньою штукатуркою товщиною в мм

380 (1,5 цеглини) - 1,53 Вт/м² °С;

510 (2 цеглини) - 1,23 Вт/м² °С;

640 (2.5 цеглини) - 1,04 Вт/м² °С.

Коефіцієнт теплопередачі підлоги . Приймають рівним 0,5 до зовнішньої стіни. За охолоджувальну поверхню підлоги приймають стрічку шириною 1 м вздовж зовнішніх стін.

Коефіцієнт теплопередачі стелі приймають 0,7 - 0,8 Вт/м² °С.

Для багатошарових огороджень коефіцієнт теплопередачі стін розраховується за формулою:

де - коефіцієнт теплопереходу від середовища (повітря, пара, рідина) до внутрішньої поверхні огородження, ккал/м²год °С;

- коефіцієнт теплопереходу від зовнішньої поверхні до оточуючого середовища, ккал/м²год °С, приймається для зовнішніх стін близько 20; для огороджень, що виходять в суміжні холодні приміщення або зтикаються із землею, - приблизно 10 ккал/м²год °С;

- товщина окремих прошарків огороджень, м;

- коефіцієнти теплопровідності матеріалу прошарків огородження, ккал/м²год °С.

За рекомендацією професора Соколова П.В.: К приймається 0,8 Вт/м² °С - для камери ЛТА, для металевих камер К=0,63Вт/м² °С.

Розрахунок поверхні огороджень камери рекомендується виконувати по формі таблиці 1, а розрахунок втрат тепла через огородження - по формі таблиці 2. При цьому внутрішні стіни між камерами в розрахунок не приймаються, так як в них практично , немає температурного перепаду.

Поверхню кожного огородження підраховують окремо, виходячи з внутрішніх розмірів камери.