3.4. Визначення об’єму і маси циркулюючого агента сушіння.

3.4.1. Визначення об’єму циркулюючого агента сушіння Vс в секунду.

де – розрахункова швидкість циркуляції агент а сушіння по штабелю, м/с, приймається по технічній характеристиці камери.

. –площа живого перерізу штабелю, м2 - площа в бічній поверхні штабеля, вільна для проходу повітря.

де - кількість штабелів в площині, перпендикулярній потоку агента сушіння, які стоять на одному шляху камери,

. - довжина штабеля, м,

- висота штабеля, м,

. - коефіцієнт заповнення штабелю по висоті, визначається за формулою:

де S - товщина розрахункового матеріалу, мм,

25 - товщина прокладок, мм.

У_о - 7%, об’ємне усихання.

2. Маса циркулюючого агента сушіння mц на 1 кг випаровуємої вологи.

де V₁-, - приведений об’єм агента сушіння, визначається по Id (tp) діаграмі, м³/кг.

3.5. Визначення параметрів агента сушіння на виході зі штабелю.

Для розрахунків процесу сушіння необхідно знати не тільки параметри входящого в штабель сушильного агента, але й параметри його на виході зі штабелю: І₂, d₂, ₂, ₂, V₂, t₂.

Вологомісткість повітря на виході зі штабеля d₂ визначають за формулою:

Параметри t₂, ₂ визначають після побудови процесу сушіння на Id - діаграмі.

Процес випаровування вологи відбувається при постійній теплового місткості, тому приймають І₂ = І₂.

Приведений питомий об’єм V2 ‘ щільність ₂ виходячого зі штабелю повітря в розрахунках приймають рівними об’єму V₁ і щільність ₁ входящого в штабель повітря, тобто V₂ = V₁, ₂ = ₁,.

Положення на Id - діаграмі точки 2, яка характеризує стан повітря, виходящого зі штабелю, знаходять наступним чином.

На Id - діаграмі знаходять точку 1. Потім на осі вологомісткостей знаходять величину d₂, отриману розрахунковим шляхом. Точку 2 отримують на перетині ліній І₂ і d₂ і визначають ₂ і t₂.

Якщо точка 2 виходить за межі Id - діаграми, то t₂ визначають розрахунковим шляхом, знайшовши значення - температурний перепад при проході повітря через штабель.

По tp - діаграмі за даними d₂ і t₂ знаходять точку 2 і для неї визначають 2.

3.6.Визначення об’єму свіжого і відпрацьованого повітря.

Маса свіжого і відпрацьованого повітря на 1 кг випаровуємої вологи.

де d₂- волого місткість свіжого приточного повітря, d₀ -10 -12 г/кг.

Об’єм свіжого, приточного повітря в секунду.

де V₀ - приведений питомий об’єм свіжого повітря, приймається рівним 0.87 м³/кг.

Об‘єм відпрацьованого повітря в секунду.

де V₂ - приведений - питомий об’єм відпрацьованого повітря, приймається рівним V₁, м³/кг.

3.7. Визначення витрат тепла на сушіння.

Витрати тепла на сушіння визначають окремо для зимових і середньорічних умов. По зимовим витратам тепла ведеться розрахунок теплової потужності камери, а витрати тепла в середньорічних умовах необхідні для розрахунку середніх витрат тепла, пари на 1 м³ висушених п/м.

При сушінні тепло здебільшого витрачається на початкове нагрівання матеріалу, випаровування вологи і втрати через огородження камери.