3.12.5. Контроль за параметрами середовища і управління процесом сушіння в камері.

Управління сушильною камерою полягає в тому, щоб підтримувати в ній задану температуру і вологість агента сушіння (повітря чи

топливних газів).

Спостереження за температурним режимом здійснюється за допомогою дистанційного психрометра або крізь психрометричне вікно за допомогою звичайних технічних термометрів.

Категорично забороняється одночасно випускати пару з камери крізь зволожувальні труби і тримати у відкритому стані припливно - витяжні канали.

Температура повітря в камері регулюється або шляхом повного вмикання і вимикання поверхні нагріву калорифера, або зміною ступеня відчинення вентиля на паропідвідних трубах.

Збільшення вологості повітря в камері можна досягти або лише зачиненням

шиберів на припливно - витяжних каналах, або одночасно із зачиненням

шиберів, пуском пари крізь зволожувальні труби.

Для зменшення вологості повітря в камері відчиняють припливно - витяжні канали, і, якщо в камеру надійшла зволожувальна пара, обов'язково спочатку закривають її доступ.

Лісосушильна камера СПЛК-1 має систему автоматики, яка забезпечує автоматичне регулювання процесу сушіння і управління електродвигунами вентиляторних установок. Регулятор дозволяє підтримувати задані значення режимних параметрів по температурі і психрометричній різниці.

4.Аеродинамічний розрахунок.

Мета: обрати вентилятор, двигун, розрахувати припливно-витяжні канали.

1. Схема ділянок опору руху повітря.

Циркуляція: горизонтально-поперечна.

Ділянки:

1 - Вентилятор.

2,12 - Поворот на 135 градусів.

З,11 - Прямолінійний канал

4,10 - Поворот на 90 градусів.

5,9 - Калорифер.

6. - Вхід в штабель (раптове звуження потоку).

7. - Штабель.

8. - Вихід із штабеля (раптове розширення потоку).

Визначаємо швидкість агенту сушіння на ділянках:

Визначаємо втрати тиску на всіх ділянках:

Δh₁ =

Загальний опір по колу: Н_розр.= Δh_1-12 = 180 Па.

4.2.Вибір вентилятора:

Н_х._ки = h_розр. х 1,2/ ρ =180 х 1,2/ 0,91=237 Па.

Збільшуємо напір на 25%, так як циркуляція реверсивна:

Н^/ = 1,25 х Н_х._ки = 1,25 х 237=297 Па.

В камері працюють 2 реверсивних вентилятора серії У - 12.

V_B=V_C /2=16,2 х 3600/2=29160 м³/год.

Так як циркуляція реверсивна, то збільшуємо продуктивність на 10%:

V^/ = V_в х 1,1 = 32076 м³/год.

Приймаємо: вентилятор №12 ( п=850 об/хв; η=0,65 ) - за діаграмою

(стор. 247 - довідник Богданова ).

Так як циркуляція реверсивна, то ККД зменшуємо на 10%:

η^/_в = η_в – 0,1 х η_{в .}

Потужність вентилятора:

N_в = V_ц х H / 3600 х η^/_в =29,16 х 180/3600 х 0,58 = 2,5 кВт.

Розраховуємо необхідну потужність двигуна:

N_дв. = N_в х К_з х n / η_пр = 2,5 х 1,05 х 1 / 0,9 = 2,9 кВт.

Приймаємо двигун:

4A160S8/4/2У3 ( N=3,8/4,25/6,З кВт, n = 715/1470/2900 об/хв) -

3-х швидкісний.