3.8.2. Теплова потужність калорифера.

Теплову потужність калорифера визначають по максимальним витратам тепла в період сушіння в зимових умовах за формулою:

де - тепловтрати через огородження камери в зимових умовах, кВт,

- витрати тепла на випаровування вологи, кВт,

С₂ - коефіцієнт неврахованих витрат тепла, покриваємих калорифером, С₂=1,3.

Q_к = (53,8+ 12,75) • 1,3= 86,5 кВт.

3.8.3. Розрахунок поверхні нагріву калорифера.

де: С_з - коефіцієнт запасу, який враховує забруднення поверхні

калорифера, корозію та нерівномірний обдув калорифера повітрям:

С_з= 1,15 – 1,3,

К_к - коефіцієнт теплопередачі калорифера, Вт/ м²°С;

t_п — температура пари всередині калорифера, залежить від тиску і приймається:

0.30 (3.06) МПа (кгс/см²) -133.5 °С;

0.35 (3.57) МПа (кгс/см²) -138.9 °С,

0.40 (4.08) МПа (кгс/см²) -143.6 °С;

0.45 (4.60) МПа (кгс/см²) -147.9 °С;

0.50 (5.10) МПа (кгс/см²) -151.8 °С.

t_K - температура сушильного агента в камері, °С, t_K = t₁=73°C.

Для того, щоб визначити коефіцієнт теплопередачі калорифера К_к, необхідно знати швидкість циркуляції агента сушіння через калорифер.

Швидкість руху повітря крізь калорифер приймаємо рівною 3м/с.

ω₀ = ω_к х ρ /1,25=3 х 0,91/1,25 = 2,4 м/с.

К_к=15 кДж/м ² год°С - за діаграмою.

F_k=86,5 х 1,3 х1000/15(143,6-73)=106 м².

n_тр= F_k/f_{нагр.1тр.}=106/4=26,5 mpy6.

Приймаємо 2 ряди по 14 труб.

3.9. Визначення витрат пари.

3.9.1. Витрати пари на сушіння 1 м3 розрахункового матеріалу.

де - витрати тепла на сушіння в середньорічних умовах;

- тепловіддача 1 кг пари при переході з газоподібного стану в рідкий. При тиску пари в калорифері Р = 0,3-0,4 МПа , = 2120 кДж/кг;

При - Р = 0,5-0,6 МПа, = 2080 кДж/кг.

Дсуш.1м³ = 5477 х 271/2120 = 700 кг/м ³.

3.9.2. Витрати пари на камеру.

Масу пари (кг/год.) для камери визначають для зимових умов в період нагріву і в період сушіння пиломатеріалів.

В період нагріву:

В період сушіння:

Д_{кам.нагр.} = (104 + 12,75) х 3600/2120 = 198 кг/г

Д_{кам.суш.} = (53,8 х 12,75) х 1,3 х 3600/2120 = 113 кг/г

3.9.3. Витрати пари на сушильний цех.

Максимальні витрати пари в зимових умовах.

де - кількість камер, в яких одночасно проходить нагрівання • матеріалу, приймають рівним 1/6 від загальної кількості камер, але не менше однієї.

. - інші камери, в яких проходить процес сушіння.

Дцеху = 198 х 3+ 113 х 11= 1837 кг/г.

3.9.4. Середньорічні витрати пари на сушіння всього заданого об'єму пиломатеріалів.

де Ф - річний об’єм фактично заданого матеріалу, м³;

С_тр - коефіцієнт, що враховує витрати пари при сушінні пиломатеріалів, які сохнуть довше, ніж розрахунковий матеріал, визначають в залежності від величини відношення середньозваженої тривалості сушіння фактичного матеріалу : до тривалості сушіння розрахункового матеріалу - :

Середньозважена тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів:

де - тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів

окремо по породам і перетинам, діб (з технологічного розрахунку);

Ф_І, Ф₂,... Ф_п - річний об’єм тих самих пиломатеріалів окремо по

породам і перетинам, м³;

- річний об‘єм всіх пиломатеріалів, м³.

= (148 х 3000+207 х 2000+113 х 4000)/(9000 х 24)=6,1 діб. = =1,3 C_mp=1,O6.

Дріч. =700 х 9000 х 1,06/1000 = 6678 m/рік