3.4.2. Маса циркулюючого агента сушіння mц на 1кг випаровуємої вологи.

де V₁ - приведений об’єм агента сушіння, визначається по Id (tp) діаграмі, м³/кг.

m_ц = 16,2/0,02 х 1,3 = 623 кг/кг вип. вологи.

3.5. Визначення параметрів агента сушіння на виході з штабелю.

t₂ = 70 °С;

φ₂ = 0,7;

l₁ = l₂ = 560 кДж/кг;

d₂ = 185 г/кг;

ρ₂ = 0,91 кг/м³;

V₂ = 1,3 м³/кг .

3.6. Визначення об'єму свіжого і відпрацьованого повітря.

Маса свіжого і відпрацьованого повітря на 1 кг випаровуємої вологи.

де d₂- вологомісткість свіжого приточного повітря, d₀ = 10 -12 г/кг.

Об’єм свіжого, приточного повітря в секунду.

де V₀ - приведений питомий об’єм свіжого повітря, приймається

рівним 0,87 м³/кг.

Об‘єм відпрацьованого повітря в секунду.

де V₂ - приведений - питомий об’єм відпрацьованого повітря, приймається рівним V₁, м³/кг.

m₀ = 1000/(185 -12) =5,78 кг /кг вип. вол.

V_o = 0,02 х 5,78 х 0,87 = 0,1 м³/с

У_від = 0,02 х 5,78 х 1,3 = 0,15 м³/с.

3.7. Визначення витрат тепла на сушіння.

3.7.1. Витрати тепла на початкове нагрівання деревини.

Для міста Івано- Франківськ: t_3UM. = -21 ⁰C; tcp.piч.=6,9 ⁰C.

де . - витрати тепла на відтаювання льоду,

. - витрати тепла на нагрівання 1 кг деревини до температури нагрівання.

( для м’яколистяних пород);

тобто, температура в камері при нагріванні деревини приймається на 8 ⁰ С вище температури t_c no першому ступеню режиму сушіння.

де - тепломісткість 1 кг деревини при середньорічній температурі.

Витрати тепла на нагрівання 1 м³ деревини в зимових та середньорічних умовах визначають по формулі:

де - щільність розрахункового матеріалу при W_n визначається по діаграмі. (Див. додатки).

Витрати тепла в секунду на нагрівання деревини Q_нагр. в секунду підраховують по форму:

де Е - ємність камери;

- тривалість початкової тепловологообробки матеріалу, орієнтовано приймають, для пиломатеріалів хвойних порід зимою 2 години на кожен сантиметр товщини, для пиломатеріалів м’яких листяних порід час прогріву збільшується на 25%, а для матеріалів твердих порід - на 50%. ( 3,2 х 2 х 1,25 = 8 годин ).

Питомі витрати тепла на нагрівання деревини визначають для зимових та середньорічних умов за формулою:

Q_відт. = 27 кКал/кг; q_нагр.= 53 кКал/кг; q ^/_нагр. = 5 Ккал/кг.

q_{нагр.1кгдер.зим.} = (27 + 53) х 4,19 = 335 кДж/кг

q_{нагр.1кгдер. сер.річ.} = (53-5) х 4,19 = 201 кДж/кг

Q_нагр.1м³ _зим. = 335 х 750=251250 кДж/м ³

Q_{нагр. 1м3 сер. річ.} = 201 х 750= 150750 кДж/м ³

Q_нагр. = 211250 х 12,1/3600 х 8 =104 кВт

q _{нагр. зим.} = 251250/271=927 кДж/кг вип. вологи

q_{нагр.сер.річ.} = 150750/271 = 556 кДж/кг вun. вологи.

2. Витрати тепла на випаровування вологи.

Питомі витрати тепла на випаровування вологи:

де: I₂ - тепломісткість повітря на виході зі штабелю, кДж/кг, І₂ = I₁,

I₀ - тепломісткість свіжого (приточного) повітря, приймають 46 кДж/кг,

Св - питома теплоємність води, Св = 4,19 кДж/кг °С,

tм - температура нагрітої вологи в деревині, приймають рівною температурі і„ першого ступеню режима. Витрати тепла на випаровування вологи Qвип. в секунду.

q_вun. = 1000 х (560 - 46) / (185 - 12) – 4,19 х 63 = 2690 кДж/кг

Q_вип.= 2690 х 0,02 = 53,8 кВт