Житомирський технологічний коледж

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для виконання курсової роботи з

предмету: «Сушіння та захист деревини»

Викладач: Анкудевич Н.П. Розглянуто на засіданні циклової комісії спеціальності: «Технологія деревообробки»

Протокол №

від « » __________ 2010 р.

Голова: ___________ Омельчук А.О,

м. Житомир, 2010 рік

Мета даного посібника – допомогти студентам при виконанні курсових робіт.

Розрахунково-пояснююча записка складається зі вступу і трьох розділів: технологічного, теплового і аеродинамічного.

1. Вступ повинен висвітлювати основні завдання, поставлені перед деревообробною промисловістю, зокрема в галузі сушіння деревини. Необхідно також описати камеру, принцип її дії, привести ескіз камери, описати метод формування штабелів і вибір засобів механізації навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт.

2. Технологічний розрахунок проводять з метою визначення кількості камер для сушіння річного об’єму пиломатеріалів.

2.1. Перерахунок річної кількості висушуємого матеріалу в умовний.

Кількість фактично висушеного пиломатеріалу Ф переводимо в кількість умовного матеріалу У по співвідношенню:

У = Ф х К_τ х К_Е, м³/ум.рік

К_τ = τ_об.ф / τ_об.ум.

де К_τ – коефіцієнт перерахунку по тривалості сушіння;

τ_об.ф – тривалість оберту при сушінні фактичного матеріалу, діб;

τ_об.ум.. – тривалість оберту умовного матеріалу, діб.

К_Е = β_ум. / β_ф.

де К_Е – коефіцієнт перерахунку по ємності;

β_ум. – коефіцієнт об’ємного заповнення штабелю умовним матеріалом;

β_ф. – коефіцієнт об’ємного заповнення штабелю фактичним матеріалом. (Приймаються зі “Справочника по сушке древесины”/ Под. ред. Е.С. Богданова)

де – τсуш.ф – тривалість сушіння фактичного матеріалу, год,

де τ_зав. = 0,1 – час механізованого завантаження та розвантаження матеріалу, доби;

τ_вих. – вихідна тривалість сушіння пиломатеріалів заданої породи, товщини і ширини по нормальним режимам в камерах з примусовою реверсивною циркуляцією при швидкості сушильного агенту по штабелю – 1.5/с;

А_р, А_ц, А_к, А_в, А_д – коефіцієнти, які враховують вплив режиму сушіння (А_р), швидкості циркуляції повітря (А_ц), початкової і кінцевої вологості (А_в), категорії якості сушіння (А_к), довжини матеріалу (А_д) на тривалість сушіння.

(Значення коефіцієнтів знаходяться по “Справочнику по сушке древесини ” / Під. ред. Е.С. Богданова).

2.2. Визначення річної продуктивності камери в умовному матеріалі.

де П_у.пит. – питома продуктивність; (знаходяться по “Справочнику по сушке древесины” / Под. ред. Е.С. Богданова);

Г – габарити штабелю.

де I, b, h – розміри штабелю;

n – кількість штабелів в камері.

2.3. Розрахунок потрібної кількості камер.

3. Тепловий розрахунок.

В цьому розділі розрахункової роботи визначають об’єм циркулюючого і свіжого повітря, витрати тепла на сушіння, проводять вибір і розрахунок теплового обладнання, визначають витрати пари.

Послідовність теплового розрахунку наступна:

1. Вибір розрахункового матеріалу.

1. Визначення маси випаровуємої вологи.

2. Вибір режиму сушіння і визначення параметрів агента сушіння на вході в штабель.

3. Визначення об’єм а і маси циркулюючого агента сушіння.

4. Визначення параметрів агента сушіння на виході зі штабеля.

5. Визначення об’єм а свіжого і відпрацьованого повітря.

6. Визначення витрат тепла на сушіння.

7. Вибір типу і розрахунок поверхні нагріву калорифера.

8. Визначення витрат пари.

10. Визначення діаметрів трубопроводів.

10. Вибір конденсатовідвідника.

10. Опис проведення процесу сушіння.

3.1. Вибір розрахункового матеріалу.

За розрахунковий матеріал приймають самий швидкосохнучий матеріал з заданої специфікації, так як камери, розраховані на такий матеріал, будуть мати більш потужне теплове і вентиляційне обладнання і забезпечать сушіння матеріалів будь-яких порід і перетинів.

3.2. Визначення маси випаровуємо! вологи.

3.2.1. Маса вологи, випаровуємої з1 м³ пиломатеріалів,

де - базисна щільність, кг/м³.(Див, додатки).

2. Маса вологи, випаровуємої за час одного оберту камери, .

де Е - місткість камери в щільній масі деревини, м³.

де - габаритні розміри штабеля, м,

n - кількість штабелів в камері, шт,

- коефіцієнт об’ємного заповнення штабеля розрахунковим матеріалом. (Визначають по "Справочнику по сушке древесини"/ Под. ред. Е.С. Богданова).

2. Маса вологи, випаровуємо в камері за секунду, М_с.

де - загальна тривалість сушіння розрахункового матеріалу в годинах, приймається з технологічного розрахунку, год.

= 0,8 х

2. Розрахункова маса, випаровуємої вологи, М_р.

де - коефіцієнт нерівномірності швидкості сушіння;

рекомендується при W_К = 12 - 15%, = 1.2,

при W_к = 10- 11%, - 1-3,

при W_К = 6 - 7%, = 1.4, допускається збільшувати до 2.0.

3.3. Вибір режиму сушіння і визначення параметрів агента сушіння на вході в штабель.

1. Вибір режиму сушіння.

Режим сушіння вибирають в залежності від породи, перерізу і призначення матеріалу.

Рекомендації по вибору режимів сушіння і режими сушіння наведені в "Справочнике по сушке древесини" / Под. ред. Е.С. Богданова, стр. 113-118.

3.3.2. Визначення параметрів агента сушіння на вході в штабель.

Розрахункову температуру і t вологість агента сушіння на вході в штабель визначають по середньому (2-му) ступеню режиму сушіння, де . Вологомісткість d1, тепломісткість I₁, щільність повітря і приведений питомий об’єм V₁-, визначають по Id або tp - діаграмам. (Див. додатки).

Якщо точка, що характеризує на Іd - діаграмі стан сушильного агента, виходить за межі діаграми, параметри агента сушіння визначаються по tр - діаграмі. (Див. додатки).