- •1. Вступ. Мета та завдання охорони праці.
- •2. Основні терміни та визначення в системі охорони праці.
- •2. Фізіологічне:
- •3. Психологічне:
- •4. Естетичне:
- •3. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
- •4. Основні положення Кодексу Законів про працю.
- •Колективний та трудовий договір.
- •3) Таким, що укладається на час виконання певної роботи.
- •Робочий час і час відпочинку.
- •Праця жінок та молоді.
- •1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.
- •2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
- •2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
- •1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3. Правила документального оформлення інструктажу.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3.Правила документального оформлення інструктажу.
- •2. Класифікація виробничих травм, професійних захворювань, отруєнь. Схема виникнення травми. Класифікація виробничих травм:
- •Професійні захворювання
- •3.Основні причини виробничого травматизму і професійних захворювань та заходи щодо їх попередження.
- •4. Пільги та компенсації за важкі та ненормовані умови праці.
- •1. Мікроклімат виробничих приміщень, його параметри, гігієнічне нормування.
- •2.Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату. 3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •Гігієнічне нормування мікроклімату.
- •2. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату.
- •3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової промисловості.
- •3. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •4. Гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Наприклад сдк для оксиду вуглецю:
- •1. Особливості газового, парового та пилового забруднення повітря.
- •2. Методи контролю вмісту шкідливих газів та пари в повітрі робочої зони.
- •3. Методи визначення запиленості повітря.
- •2. Методи контролю вмісту хімічних речовин в повітрі робочої зони.
- •3.Методи визначення запиленості повітря
- •2. Вимоги до раціонального освітлення.
- •2. Рівномірне освітлення.
- •3. Класифікація виробничого освітлення.
- •Системи штучного освітлення:
- •4. Джерела світла.
- •Світильники
- •Експериментальна частина:
- •Підготовка люксметра до роботи
- •Порядок виконання роботи:
- •Форма звіту Вимірювання освітлення у виробничих приміщеннях
- •Нормовані значення кпо
- •Норми штучної освітленості робочих місць (поверхонь) у виробничих приміщеннях
- •1. Поняття про шум. Вплив шуму на організм людини.
- •2. Класифікація виробничого шуму.
- •3. Захист від шуму на виробництві.
- •2. Класифікація виробничого шуму.
- •1. За джерелом походження:
- •2. За частотними характеристиками:
- •4. За характером порушення фізіологічних функцій:
- •3. Захист від шуму на виробництві.
- •1. Зменшення шуму в джерелі його виникнення.
- •2. Заміна напрямку випромінювання.
- •3. Будівельно-акустичний метод.
- •4. Зменшення шуму на шляху його розповсюдження.
- •2. Вплив вібрації на організм людини.
- •3. Засоби захисту від вібрації.
- •1. Дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм
- •3. Основні причини ураження електричним струмом.
- •2.Види електричних травм.
- •3. Основні причини ураження електричним струмом.
- •1. Фактори електричного характеру.
- •2. Фактори неелектричного характеру.
- •3. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
- •2. Фактори неелектричного характеру.
- •3. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
- •1. Технічні способи та засоби захисту щодо запобігання ураження людини електричним струмом.
- •2. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування.
- •2.Електрозахисні засоби і запобіжні пристосування
- •1. Забезпечення безпеки робіт у діючих електроустановках.
- •2. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини
- •3. Статична електрика та її небезпека.
- •2. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •3. Статична електрика та її небезпека.
- •1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском;
- •2.Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють
- •3.Безпека при експлуатації газового господарства.
- •2.Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •3.Безпека при експлуатації газового господарства.
- •2.Причини виникнення пожежо- і вибухонебезпечного середовища.
- •3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень.
- •4.Вимоги пожежної безпеки до території підприємств.
- •1. Первинні засоби пожежогасіння.
- •2. Способи припинення горіння.
- •3.Вогнегасні речовини та сполуки.
- •2. Способи припинення горіння.
- •3.Вогнегасні речовини та сполуки.
- •Заняття 19. Тема №18. Засоби виявлення та гасіння пожеж. План
- •1.Засоби виявлення пожеж;
- •2.Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.
- •1.Засоби виявлення пожеж;
- •2.Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.
- •Заняття 20. Модульний контроль. Підсумкова контрольна робота. Тестові завдання до 1-го модулю
- •Тестові завдання до 2-го модуля
- •Питання до підсумкової контрольної роботи
- •Питання до екзамену
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Інформаційні ресурси
Праця жінок та молоді.
Кодекс забороняє застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (окрім робіт не фізичних – з санітарного та побутового обслуговування).
Забороняється залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для жінок норми:
- до 7 кг при постійному перенесенні;
- до 10 кг при періодичному;
- сумарна вага вантажу за робочу зміну;
- з робочої поверхні ≤ 350 кг;
- з підлоги ≤ 175 кг.
Робота жінок у нічний час не допускається за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається необхідністю.
Вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3-х років і дітей-інвалідів, забороняється залучати до роботи у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження.
Жінкам надаються оплачувані відпустки: - у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 днів (70 календарних днів додаткових і 56 післяродових);
- до 3-х років по догляду за дитиною з виплатою допомоги по соціальному страхуванню;
- додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною – до 6 років.
Час цих відпусток зараховується як у загальний, так і в безперервний стаж роботи і в стаж за спеціальністю.
Жінці, яка працює і має 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за її бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів.
Законом України «Про охорону праці» забороняється застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Заробітна плата працівникам молодше від 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Щорічні відпустки надаються в літній час або на їх бажання в будь-яку іншу пору року, тривалість відпустки – 1 календарний місяць.
Для здачі вступних іспитів працюючій молоді надається відпустка:
- для вступних іспитів в ВЗО – 15 календарних днів;
- для вступу до середніх учбових закладів – 10 календарних днів. Молодь, що вчиться може отримувати 1 вільний день на тиждень без збереження заробітної плати.
Заняття 2. Тема №2.
Контроль та нагляд за станом охорони праці
ПЛАН
1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.
2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
1. Державний нагляд, громадський, регіональний та відомчий контроль за охороною праці.
Державний нагляд за станом ОП здійснюють:
- Держнаглядохоронпраці – (комплексне управління ОП на державному рівні; реалізація державної політики у сфері ОП та виробничої безпеки; державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів; проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва);
- Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
- органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МВС України;
- органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
Громадський контроль здійснюють представники трудових колективів (громадські контролери), які мають право безперешкодно перевіряти стан ОП робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств. Доводити до відома власника про виявлені недоліки і вносити пропозиції щодо усунення виявлених порушень.
Представники профспілок, вибрані на загальних зборах профспілок підприємства, мають право перевіряти стан ОП свого підприємства, надавати власнику виявлені порушення і вносити пропозиції щодо покращення умов праці, щодо пожежної безпеки, соціального стану та ін.
Вимагати від власника виконання прийнятих програм, планів, заходів з питань ОП і пояснення з цих питань.
Регіональний контроль здійснюють посадові особи держадміністрації та Рада народних депутатів у межах відповідальної території і забезпечують проведення державної політики в галузі ОП; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про ОП; організують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;
Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва (Міністерства, комітети, об’єднання підприємств та ін.) через відповідні служби, що контролюють виробничу діяльність підприємств. Вони розробляють і реалізують комплексні заходи щодо покращення безпеки гігієни праці і виробничого середовища в галузі; здійснюють проведення єдиної науково-технічної політики в галузі ОП; здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з ОП; здійснюють внутрішньовідомчий контроль за станом ОП.
Відомчий контроль діє також у межах самого підприємства у вигляді адміністративно-громадського трьохступеневого контролю.
1-й ступінь.
Протягом кожної робочої зміни контролюється робоче місце начальником виробничої дільниці (майстром, бригадиром, начальником зміни) та громадським інспектором з ОП.
Усі виявлені порушення усуваються, а ті, що неможливо виправити силами контролюючих, занотовуються в журнал 1-го ступеня контролю і доповідають вищому керівництву.
2-й ступінь.
Контроль кожного структурного підрозділу не рідше 1 разу на тиждень начальником цього підрозділу (цеху, відділу, дільниці) спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог).
Недоліки або порушення вимог ОП виявлені при 1-му та 2-му ступені контролю, ліквідуються, а при неможливості записуються в журнал 2-го ступеня контролю і доповідаються вищому керівництву підприємства.
3-й ступінь.
Не рідше 1 разу на місяць перевіряється стан ОП в цілому на підприємстві.
Контроль здійснюється керівництвом підприємства (власником, головним інженером) і відділом ОП підприємства.
Контролюючі знайомляться з записами журналів 1-го і 2-го ступенів контролю за станом ОП, приймають рішення щодо усунення недоліків і порушень, а виявлені порушення, які неможливо оперативно усунути, заносять до журналу 3-го ступеня контролю.
Виявлені порушення обговорюються на технічних радах підприємства, розробляються заходи до їх усунення.
