2. Основні терміни та визначення в системі охорони праці.

Небезпечний виробничий фактор(чинник) – це фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров’я.

НВФ – це електричний струм, частини машин, механізми, що мають незахищені рухомі елементи виробничого устаткування та ін.

Шкідливий виробничий фактор(чинник) – це фактор, дія якого на людину, що працює у певних умовах, приводить до захворювання або зниження працездатності.

ШВФ – це шум, вібрація машин та устаткування, недостатня освітленість, запиленість і загазованість виробничого середовища, надмірне нервово-психічне та нервово-емоційне навантаження.

Під безпекою праці розуміють стан умов праці, при якому виключено вплив НВФ і ШВФ на працюючих.

Техніка безпеки – система організаційних заходів і технічних засобів, які відвертають або зменшують дію на працюючого ШВФ та НВФ.

Безпека виробничого устаткування та процесу – властивість виробничого устаткування або процесу зберігати відповідність безпеки праці в умовах, які установлені нормативно-технічною документацією.

Небезпечна зона – простір, в якому можлива дія на працюючого НВФ або ШВФ.

Безпечна відстань – найменша дозволена відстань від джерела небезпеки до працюючого, необхідна для забезпечення безпеки працюючого.

Законодавство з ОП – це частина трудового законодавства, яка стосується забезпечення нормальних умов праці.

Науково-технічний прогрес – це розвиток техніки, науки вдосконалення технологій, підвищення рівня механізації і автоматизації.

З одного боку поява автоматичних ліній, машин-автоматів, роботів частково або повністю звільняє людину з виробництва, а з іншого боку, інтенсифікація виробництва обов’язково веде до збільшення НВФ і ШВФ, тобто на людей, що зайняті на виробництві припадає значно більше навантаження і концентрація ШВФ і НВФ. Охорона праці в умовах інтенсивного переобладнання виробництва на базі комплексної механізації і автоматизації може бути забезпечена лише при всебічному урахуванні можливостей людей у трудовому процесі. Вирішує ці проблеми ергономіка – наука, що вивчає діяльність людини або групи людей в умовах сучасного виробництва. Метою цієї науки є оптимізація умов процесу праці.

Наукова організація праці – це така організація, яка базується на останніх досягненнях науки, техніки, трудового передового досвіду і дозволяє найбільш ефективно поєднати людину і машину в єдиному виробничому процесі, забезпечує при цьому найбільш ефективне використання матеріальних та трудових ресурсів, підвищення рівня автоматизації і механізації, підвищення рівня культури виробництва і збереження життя і здоров’я людей протягом усього стажу роботи.

НОП має ряд направлень:

1. Гігієнічне:

а) нормування факторів, які впливають на здоров’я та працездатність людини;

б) оздоровлення умов праці шляхом зменшення і ліквідації ШВФ.

2. Фізіологічне:

а) улаштування робочого місця, інструментів, обладнання відповідно до фізіологічних вимог;

б) втілення фізіологічно обґрунтованих режимів праці і відпочинку;

в) зменшення фізично-важкої праці;

г) зменшення розумової і емоційної напруженості праці.