- •1. Вступ. Мета та завдання охорони праці.
- •2. Основні терміни та визначення в системі охорони праці.
- •2. Фізіологічне:
- •3. Психологічне:
- •4. Естетичне:
- •3. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
- •4. Основні положення Кодексу Законів про працю.
- •Колективний та трудовий договір.
- •3) Таким, що укладається на час виконання певної роботи.
- •Робочий час і час відпочинку.
- •Праця жінок та молоді.
- •1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.
- •2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
- •2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
- •1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3. Правила документального оформлення інструктажу.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3.Правила документального оформлення інструктажу.
- •2. Класифікація виробничих травм, професійних захворювань, отруєнь. Схема виникнення травми. Класифікація виробничих травм:
- •Професійні захворювання
- •3.Основні причини виробничого травматизму і професійних захворювань та заходи щодо їх попередження.
- •4. Пільги та компенсації за важкі та ненормовані умови праці.
- •1. Мікроклімат виробничих приміщень, його параметри, гігієнічне нормування.
- •2.Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату. 3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •Гігієнічне нормування мікроклімату.
- •2. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату.
- •3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової промисловості.
- •3. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •4. Гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Наприклад сдк для оксиду вуглецю:
- •1. Особливості газового, парового та пилового забруднення повітря.
- •2. Методи контролю вмісту шкідливих газів та пари в повітрі робочої зони.
- •3. Методи визначення запиленості повітря.
- •2. Методи контролю вмісту хімічних речовин в повітрі робочої зони.
- •3.Методи визначення запиленості повітря
- •2. Вимоги до раціонального освітлення.
- •2. Рівномірне освітлення.
- •3. Класифікація виробничого освітлення.
- •Системи штучного освітлення:
- •4. Джерела світла.
- •Світильники
- •Експериментальна частина:
- •Підготовка люксметра до роботи
- •Порядок виконання роботи:
- •Форма звіту Вимірювання освітлення у виробничих приміщеннях
- •Нормовані значення кпо
- •Норми штучної освітленості робочих місць (поверхонь) у виробничих приміщеннях
- •1. Поняття про шум. Вплив шуму на організм людини.
- •2. Класифікація виробничого шуму.
- •3. Захист від шуму на виробництві.
- •2. Класифікація виробничого шуму.
- •1. За джерелом походження:
- •2. За частотними характеристиками:
- •4. За характером порушення фізіологічних функцій:
- •3. Захист від шуму на виробництві.
- •1. Зменшення шуму в джерелі його виникнення.
- •2. Заміна напрямку випромінювання.
- •3. Будівельно-акустичний метод.
- •4. Зменшення шуму на шляху його розповсюдження.
- •2. Вплив вібрації на організм людини.
- •3. Засоби захисту від вібрації.
- •1. Дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм
- •3. Основні причини ураження електричним струмом.
- •2.Види електричних травм.
- •3. Основні причини ураження електричним струмом.
- •1. Фактори електричного характеру.
- •2. Фактори неелектричного характеру.
- •3. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
- •2. Фактори неелектричного характеру.
- •3. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
- •1. Технічні способи та засоби захисту щодо запобігання ураження людини електричним струмом.
- •2. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування.
- •2.Електрозахисні засоби і запобіжні пристосування
- •1. Забезпечення безпеки робіт у діючих електроустановках.
- •2. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини
- •3. Статична електрика та її небезпека.
- •2. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •3. Статична електрика та її небезпека.
- •1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском;
- •2.Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють
- •3.Безпека при експлуатації газового господарства.
- •2.Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •3.Безпека при експлуатації газового господарства.
- •2.Причини виникнення пожежо- і вибухонебезпечного середовища.
- •3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень.
- •4.Вимоги пожежної безпеки до території підприємств.
- •1. Первинні засоби пожежогасіння.
- •2. Способи припинення горіння.
- •3.Вогнегасні речовини та сполуки.
- •2. Способи припинення горіння.
- •3.Вогнегасні речовини та сполуки.
- •Заняття 19. Тема №18. Засоби виявлення та гасіння пожеж. План
- •1.Засоби виявлення пожеж;
- •2.Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.
- •1.Засоби виявлення пожеж;
- •2.Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.
- •Заняття 20. Модульний контроль. Підсумкова контрольна робота. Тестові завдання до 1-го модулю
- •Тестові завдання до 2-го модуля
- •Питання до підсумкової контрольної роботи
- •Питання до екзамену
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Інформаційні ресурси
2.Причини виникнення пожежо- і вибухонебезпечного середовища.
Причини пожеж і вибухів можуть бути електричного і неелектричного походження. До причин пожеж електричного походження належать:
- іскріння в електричних апаратах, машинах, електростатичні розряди і розряди блискавки;
- струм короткого замикання, який нагріває провідник до високої температури, при якій може виникнути запалення ізоляції, а також значні електричні перевантаження проводу і обмоток електричних апаратів та машин;
- погані контакти в місцях з'єднання проводу, коли внаслідок великого перехідного опору виділяється велика кількість тепла;
- електрична дуга, що виникає в результаті помилкових операцій з комутаційною апаратурою при перемиканнях в електроустановках або при дуговому електричному зварюванні, яке може викликати запалення розташованих поблизу горючих матеріалів та апаратів, наповнених маслом;
- аварія масляного вимикача при вимкненні струму коротким замиканням, якщо його розривна сила потужності нижча вимкненої потужності струму, що може призвести до викиду пари, масла в навколишнє середовище і до утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям.
- в акумуляторних приміщеннях при зарядженні акумуляторів з електроліту виділяється кисень і водень, які змішуються з повітрям і при недостатній вентиляції концентрація водню може бути вищою нижньої границі вибуховості. Випадкова іскра може стати причиною вибуху.
До причин пожеж неелектричного походження належать: - необережне поводження з вогнем при газозварювальних роботах; - неправильне поводження з апаратурою газової зварки і паяльними лампами, а також неправильне розігрівання кабельної маси і просочувальних сполук;
- порушення правил експлуатації та ремонту обладнання;
- пошкодження котельних і виробничих печей, опалювальних приладів і порушення режимів їх роботи;
- пошкодження виробничого устаткування і порушення технологічного процесу, в результаті якого можливе виділення горючих газів, пари або пилу в повітряне середовище;
- паління в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних приміщеннях;
- самоспалахування деяких матеріалів.
3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень.
Відповідно до норм технологічного проектування ОНТП 24-86 всі приміщення за вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою підрозділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д; з них А, Б - вибухопожежонебезпечні; В, Г, Д - пожежонебезпечні.
До категорії А (вибухонебезпечна) відносять горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 280С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що разрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. До цієї категорії належать брагоректифікаційні виробництва спирту, маслоекстракційні заводи масложирової промисловості та ін.
До категорії Б (вибухопожежонебезпечна) відносять горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 280С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило- або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
До категорії В (пожежонебезпечна) відносять горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали , здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б.
До цієї категорії належать пресові відділення маслоекстракційних заводів, склади рослинного масла, робоча башта і силосний корпус елеватора зерноскладу, тарні склади борошна і цукру, столярні майстерні та ін.
До категорії Г відносять негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо. До цієї категорії належать літейні цехи, кузні, топкові приміщення.
До категорії Д відносять негорючі речовини та матеріали в холодному стані. Це цехи миття і розливу на пивоварних заводах, механічні майстерні.