- •1. Вступ. Мета та завдання охорони праці.
- •2. Основні терміни та визначення в системі охорони праці.
- •2. Фізіологічне:
- •3. Психологічне:
- •4. Естетичне:
- •3. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
- •4. Основні положення Кодексу Законів про працю.
- •Колективний та трудовий договір.
- •3) Таким, що укладається на час виконання певної роботи.
- •Робочий час і час відпочинку.
- •Праця жінок та молоді.
- •1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.
- •2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
- •2. Основні повноваження та права державних інспекторів або контролерів органів державного нагляду.
- •1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3. Правила документального оформлення інструктажу.
- •2. Інструктажі з питань охорони праці.
- •3.Правила документального оформлення інструктажу.
- •2. Класифікація виробничих травм, професійних захворювань, отруєнь. Схема виникнення травми. Класифікація виробничих травм:
- •Професійні захворювання
- •3.Основні причини виробничого травматизму і професійних захворювань та заходи щодо їх попередження.
- •4. Пільги та компенсації за важкі та ненормовані умови праці.
- •1. Мікроклімат виробничих приміщень, його параметри, гігієнічне нормування.
- •2.Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату. 3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •Гігієнічне нормування мікроклімату.
- •2. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату.
- •3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової промисловості.
- •3. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •4. Гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Наприклад сдк для оксиду вуглецю:
- •1. Особливості газового, парового та пилового забруднення повітря.
- •2. Методи контролю вмісту шкідливих газів та пари в повітрі робочої зони.
- •3. Методи визначення запиленості повітря.
- •2. Методи контролю вмісту хімічних речовин в повітрі робочої зони.
- •3.Методи визначення запиленості повітря
- •2. Вимоги до раціонального освітлення.
- •2. Рівномірне освітлення.
- •3. Класифікація виробничого освітлення.
- •Системи штучного освітлення:
- •4. Джерела світла.
- •Світильники
- •Експериментальна частина:
- •Підготовка люксметра до роботи
- •Порядок виконання роботи:
- •Форма звіту Вимірювання освітлення у виробничих приміщеннях
- •Нормовані значення кпо
- •Норми штучної освітленості робочих місць (поверхонь) у виробничих приміщеннях
- •1. Поняття про шум. Вплив шуму на організм людини.
- •2. Класифікація виробничого шуму.
- •3. Захист від шуму на виробництві.
- •2. Класифікація виробничого шуму.
- •1. За джерелом походження:
- •2. За частотними характеристиками:
- •4. За характером порушення фізіологічних функцій:
- •3. Захист від шуму на виробництві.
- •1. Зменшення шуму в джерелі його виникнення.
- •2. Заміна напрямку випромінювання.
- •3. Будівельно-акустичний метод.
- •4. Зменшення шуму на шляху його розповсюдження.
- •2. Вплив вібрації на організм людини.
- •3. Засоби захисту від вібрації.
- •1. Дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм
- •3. Основні причини ураження електричним струмом.
- •2.Види електричних травм.
- •3. Основні причини ураження електричним струмом.
- •1. Фактори електричного характеру.
- •2. Фактори неелектричного характеру.
- •3. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
- •2. Фактори неелектричного характеру.
- •3. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
- •1. Технічні способи та засоби захисту щодо запобігання ураження людини електричним струмом.
- •2. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування.
- •2.Електрозахисні засоби і запобіжні пристосування
- •1. Забезпечення безпеки робіт у діючих електроустановках.
- •2. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини
- •3. Статична електрика та її небезпека.
- •2. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •3. Статична електрика та її небезпека.
- •1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском;
- •2.Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють
- •3.Безпека при експлуатації газового господарства.
- •2.Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •3.Безпека при експлуатації газового господарства.
- •2.Причини виникнення пожежо- і вибухонебезпечного середовища.
- •3. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень.
- •4.Вимоги пожежної безпеки до території підприємств.
- •1. Первинні засоби пожежогасіння.
- •2. Способи припинення горіння.
- •3.Вогнегасні речовини та сполуки.
- •2. Способи припинення горіння.
- •3.Вогнегасні речовини та сполуки.
- •Заняття 19. Тема №18. Засоби виявлення та гасіння пожеж. План
- •1.Засоби виявлення пожеж;
- •2.Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.
- •1.Засоби виявлення пожеж;
- •2.Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.
- •Заняття 20. Модульний контроль. Підсумкова контрольна робота. Тестові завдання до 1-го модулю
- •Тестові завдання до 2-го модуля
- •Питання до підсумкової контрольної роботи
- •Питання до екзамену
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Інформаційні ресурси
2. За частотними характеристиками:
а) широкосмуговий – у спектрі якого 2 або більше октави;
б) тональний (дискретний) – шум одної частоти, який не перевищує 1 октаву.
Октава – це діапазон частот, в якому найбільша частота в 2 рази перевищує найменшу.
Весь спектр частот розбитий на 10 октав. Октава характеризується середньо-геометричною частотою. Частотний спектр – розподілення рівней звукового тиску по октавним смугам частот.
3. За часовими характеристиками шум підрозділяється на постійний, який змінюється на протязі робочої зміни (8 годин) не більше ніж на 5 дБ і непостійний, який змінюється за робочу зміну більше ніж на 5 діб.
4. За характером порушення фізіологічних функцій:
- шум поділяється на такий, що заважає (перешкоджає мовному зв’язку);
- подразнювальний (викликає нервове напруження і внаслідок цього – зниження працездатності, загальну перевтому);
- шкідливий (порушує фізіологічні функції на тривалий період і викликає розвиток хронічних захворювань – погіршення слуху, туговухість, нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів);
- травмуючий (різко порушує фізіологічні функції організму людини).
3. Захист від шуму на виробництві.
Зниження шуму в промислових умовах на підприємствах використовується 5 методів:
1. Зменшення шуму в джерелі його виникнення.
Цей метод найбільш раціональний.
Конкретний спосіб зменшення шуму вибирають з урахуванням його походження.
а) Існує багато способів зменшення шуму механічного походження. Наприклад заміна зубчастої передачі на клиноремінну; мащення деталей, що труться; заміна ударних процесів – безударними, штампування – пресуванням, клепування – зварюванням.
Зменшення шумів механічного походження повинно бути передбачено вже на стадії проектування шляхом вдосконалення обладнання та технологічних процесів.
б) Джерелами аеродинамічних шумів є вентилятори, компресорні агрегати та ін. Щоб зменшити аеродинамічний шум, необхідно покращити аеродинамічні характеристики машин та агрегатів, встановити глушники, ізолювати джерела звукопоглинальними матеріалами.
в) Електромагнітний шум виникає при взаємодії феромагнітних мас і змінних магнітних полів. Цей шум характерний для обладнання із електроприводом. Зниження шуму електромагнітного походження досягається шляхом конструктивних змін в електричних машинах.
2. Заміна напрямку випромінювання.
Застосовується при проектуванні установок із направленим випромінюванням. Установки слід розташовувати таким чином, щоб напрямок найбільш інтенсивного випромінювання не був орієнтований в бік робочих місць.
3. Будівельно-акустичний метод.
Для зниження шуму всередині промислових приміщень проводять їх акустичну обробку, яка полягає в розміщенні на внутрішніх поверхнях приміщень звукопоглинальних матеріалів (супертонке скловолокно, капронове волокно, мінеральна вата, мінераловатні плити та ін.).
4. Зменшення шуму на шляху його розповсюдження.
Одним із варіантів звукопоглинальних конструкцій є використання звукоізолюючих кожухів.
Об’єкт, який випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинальним матеріалом.
Кожух повинен мати достатню звукопоглинальну здатність, не заважати обслуговуванню обладнання під час роботи, не ускладнювати його обслуговування.
Різновидом цього методу є кабіна, в котрій розташовується найбільш шумний об’єкт і в котрій працює робітник.
Кабіна зсередини вкрита звукопоглинальним матеріалом, щоб зменшити рівень шуму всередині кабіни, а не лише ізолювати джерела шуму від решти виробничого приміщення.
Звукоізоляція досягається також шляхом розташування оператора в спеціальній кабіні, звідки він спостерігає та керує технологічним процесом.
5. Використання засобів індивідуального захисту.
Призначення ЗІЗ: перекрити найбільш чутливі канали проникнення звуку в організм (вуха).
До ЗІЗ від шуму належать: навушники, протишумові вкладки, протишумові заглушки Антифони, шумозаглушувальні шоломи, беруші.
Заняття 11. Тема №10.
Вібрація на виробництві
ПЛАН
1. Поняття про вібрацію. Види вібрації.
2. Вплив вібрації на організм людини.
3. Засоби захисту від вібрації.
1. Поняття про вібрацію. Види вібрації.
Під вібрацією розуміють механічні коливання твердого тіла.
Вібрації виникають при роботі машин та механізмів, які мають неврівноважені і незбалансовані частини, що обертаються чи здійснюють зворотно-поступальний рух.
До такого устаткування належать: штампувальні молоти, електро- та пневмоперфоратори, електроприводи, насосні установки, компресори.
У той же час, вібрацію застосовують для інтенсифікації виробничих процесів, наприклад, при ущільненні бетонних сумішей, роздрібнюванні та сортуванні інертних матеріалів, розвантажуванні та розвантажуванні сипучих матеріалів.
За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та місцеву (локальну) вібрацію.
Загальна вібрація передається на тіло людини, яка сидить або стоїть переважно через опорні поверхні – сидіння, підлогу.
Залежно від джерела виникнення загальна вібрація підрозділяється на: транспортну, яка діє на операторів (водіїв) транспортних засобів, внаслідок руху по дорогах; транспортно-технологічну, яка діє на операторів машин з обмеженою рухливістю (екскаватори, автонавантажувачі, авто- та електрокари); технологічну, яка діє на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.
Місцева (локальна) вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, деталями, які обробляються, органами керування машинами та обладнанням.
