- •Лекція 2 Мікропрцесори та малі електронно-обчислювальні машини (еом) (загальні принципи)
- •Лекція з Структура й архітектура мікропроцесора кр580вм80 (8080)
- •Imc мікропроцесора кр580вм80
- •Лекція 4 Як працює мікропроцесор
- •Лекція 5 Системний контролер. Керуючий пристрій. Мікропрограмування
- •Лекція 6 Організація пам'яті мікропроцесорної системи
- •Лекція 7 Робота із зовнішніми пристроями. Паралельний інтерфейс
- •Лекція 8 Послідовний інтерфейс
Imc мікропроцесора кр580вм80
ЩС типу КР580ВМ80 (скорочено МП-80) - це однокристальний (тобто виготовлений на одному кристалі кремнію) мікропроцесор. Його зроблено за КМОН-технологією, він має габарити 48 х 14 мм (власне кристал 5x5 мм), містить 4500 транзисторів і має 40 виводів. Споживана ним потужність складає 1,5 Вт, вихідна напруга низького рівня - U(0) <0,45 В, високого рівня - U(1) >3,7 В. Виводи ІМС, їх позначення та нумерація наведені на рис. 3.2. Розглянемо їх.
Виводи живлення 20, 11,28 та 2 - відповідно +5 В, - 5 В, +12 В та 0.
Виводи 3-Ю - це двоспрямовані виводи ПІД, а 25-27, 29-36, 1, 40, 37-39 - виводи ША.
F1 - F2 - (22 та 15) входи для тактових імпульсів від ГТІ.
Решта - входи та виходи ШК:
RESET (вхід) - Скидання. Надходженням ззовні сигналу високого рівня, який триває не менше трьох тактів, лічильник команд встановлюється на нульову адресу. Якщо надалі програмою не буде вказано іншу адресу, то починається виконання команд з адреси 0000. Вміст робочих регістрів та ОЗП основної пам'яті при скиданні не змінюється.
READY (вхід) - Готовність. Використовується при зверненні мікропроцесора до ОЗП або зовнішніх пристроїв. На цей вхід надходять від них сигнали високого рівня, які сповіщають, що ці пристрої готові до обміну даними з мікропроцесором. Якщо пам'ять або зовнішній пристрій не підтвердять своєї готовності та на вході READY буде низький рівень, то мікропроцесор припиняє свою роботу й видає кз виході WAIT одиницю, сповіщаючи про те, що він знаходиться у режимі очікування.
INT (вхід) - Запит на переривання. Сигнал високого рівня надходить на цей вхід від деякого зовнішнього пристрою, що бажає здійснити обмін інформацією з МП. При надходженні такого сигналу мікропроцесор, скінчивши виконання чергової команди, виставляє одиницю на виході INТЕ, підтверджуючи тим, що готовий до обміну із зовнішнім пристроєм. Далі мікропроцесор припиняє виконання своєї фонової програми й переходить до обслуговування зовнішнього пристрою.
HOLD (вхід) - Запит на захоплення шини. Надходить від зовнішнього пристою, який бажає розпочати обмін даними безпосередньо з пам'яттю. При надходженні цього сигналу мікропроцесор видає на виході HLDA одиницю, підтверджуючи, що він готовий поступитися шиною зовнішньому пристрою, зупиняє свою роботу й відключається від ША та ШД.
DBIN (вихід) - Строб приймання. Високий рівень указує, що мікропроцесор здійснює приймання (читання) даних від зовнішнього пристрою або пам'яті.'
WR (вихід) - Строб видачі даних. Указує, що мікропроцесор здійснює видачу даних (запис) до зовнішнього пристрою або пам'яті. На відміну від усіх розглянутих вище сигналів, в яких активному стану відповідає високий рівень (1), активним станом сигналу WR є низький рівень (0). Тому на рис. 3.2 вивід WR позначено з рискою зверху й кружечком (символами інверсії).
SYNC (вихід) - Сигнал синхронізації. Цим сигналом мікропроцесор повідомляє, що розпочинає черговий машинний цикл - звернення до пам'яті або зовнішнього пристрою. Цей сигнал
потрібний для синхронізації роботи мікропроцесора з цими пристроями.
Що таке програмна модель та архітектура мікропроцесора та ЕОМ
Мікропроцесор або ЕОМ - великі та складні пристрої. Але для того, хто працює з ними та складає для них програми (назвемо його користувачем) зовсім не обов'язково розумітися на схемотехнічних тонкощах та особливостях будови та внутрішнього функціонування мікропроцесора або ЕОМ. Йому необхідні лише ті відомості, котрі потрібні для складання програм. До таких належать:
- розрядність ПІД;
- розрядність ША та розмір адресного простору;
- система команд, формат та коди команд;
- тривалість виконання цих команд;
- імена й адреси програмно-доступних регістрі» (наприклад, робочих регістрів мікропроцесора);
- адреси зовнішніх пристроїв та правила звернення до них. Сукупність цих відомостей має назву архітектури мікропроцесора
й складає його програмну модель, тобто те, яким бачиться мікропроцесор користувачеві.
