- •Загальна теорія держави і права
- •О. В. Петришина
- •Рецензенти:
- •Частина перша наукознавчий та історичний аспекти теорії держави і права
- •Частина друга загальне вчення про державу
- •Частина третя загальне вчення про право
- •Частина четверта нормативна основа правового регулювання
- •Частина п'ята реалізація права
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства
- •Передмова
- •§ 1. Поняття та система юридичної науки
- •§ 2. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука: поняття та риси
- •§ 3. Предмет загальної теорії держави і права, його структура
- •Сутність права і держави;
- •Найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування права і держави;
- •§ 4. Функції загальної теорії держави і права
- •Розділ 2 Методологія правової науки
- •§ 1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •§ 2. Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •§ 1. Загальна теорія держави і права та суспільні науки
- •§ 2. Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук
- •§ 3. Формування загальної теорії держави і права як самостійної науки
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •Розділ 4. Походження держави і права
- •§ 1. Теорії походження держави і права
- •§ 2. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 3. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •§ 4. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •§ 5. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини
- •Загальне вчення про державу Розділ 5 Поняття держави
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •§ 3. Державний суверенітет
- •§ 4. Типологія держави
- •Розділ 6 Функції держави
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§ 2. Класифікація функцій держави
- •§ 3. Внутрішні функції держави
- •§ 4. Зовнішні функції держави
- •Розділ 7. Форма держави
- •§ 1. Поняття і структура форми держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державно-правовий режим
- •§ 5. Міжнародні об'єднання держав
- •Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
- •§ 1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Поняття державного апарату. Державні органи та їх види
- •§ 3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ державної влади
- •§ 4. Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§ 5. Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування
- •§ 6. Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа
- •Загальне вчення про право Розділ 9 Поняття права
- •§ 1. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 2. Поняття права
- •§ 3. Ознаки права
- •§ 4. Право і його зовнішні форми
- •§ 5. Функції права
- •§ 6. Цінність права
- •Розділ 10 Право в системі соціального регулювання
- •§ 1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм
- •§ 2. Право і мораль
- •§ 3. Право і політичні норми
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 5. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом
- •§ 6. Право і технічні норми
- •Розділ 11 Формування права та його джерела
- •§ 1. Правоутворення: поняття та етапи
- •§ 2. Поняття форми права. Співвідношення форми і джерела права
- •§ 3. Правовий звичай
- •§ 4. Судовий прецедент і судова практика як джерела права
- •§ 5. Нормативно-правовий договір
- •§ 6. Нормативно-правовий акт
- •§ 7. Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права
- •Розділ 12 Принципи права
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Розділ 13 Правове регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Поняття правового регулювання суспільних відносин
- •§ 2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим
- •§ 3. Види правового регулювання
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Ефективність правового регулювання
- •Нормативна основа правового регулювання Розділ 14. Норми права
- •§ 1. Поняття та загальні ознаки норм права
- •§ 2. Види норм права
- •§ 3. Структура норми права
- •§ 4. Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні
- •§ 5. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •Розділ 15 Система права та система законодавства
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Загальна характеристика галузей та інститутів права
- •§ 4. Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •§ 7. Співвідношення норм міжнародного і національного права
- •Розділ 16 Нормативно-правові акти
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, функції, принципи
- •§ 2. Стадії створення нормативно-правових актів
- •§ 3. Поняття та ознаки нормативно-правового акта
- •§ 4. Поняття, ознаки, види законів
- •§ 5. Підзаконні нормативно-правові акти
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •Розділ 17 Нормотворча техніка
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Розділ 18 Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття систематизації нормативно-правових актів
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-правових актів
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Розділ 19. Юридичні колізії
- •§ 1. Поняття юридичних колізій та їх види
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •§ 3. Способи зменшення колізійності законодавства
- •Реалізація права Розділ 20 Правові відносини
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •§ 2. Види правових відносин
- •§ 3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність
- •§ 4. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
- •§ 6. Юридичні факти
- •Розділ 21 Правова поведінка
- •§ 1. Поняття і види правової поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Поняття правопорушення, його ознаки
- •§ 4. Юридичний склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •Розділ 22 Юридична відповідальність
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •Розділ 23 Юридична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної діяльності
- •§ 2. Структура юридичної діяльності
- •§ 3. Правові форми діяльності органів держави
- •§ 4. Юридичний процес
- •Розділ 24 Застосування норм права
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії застосування нормативних приписів
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в законодавстві і засоби їх заповнення та усунення
- •Розділ 25 Тлумачення норм права
- •§ 1. Поняття тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •§ 4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •§ 5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Правова держава і правова система суспільства Розділ 26 Права, свободи і обов’язки людини і громадянина
- •§ 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина. Їх загальна характеристика
- •§ 2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному розвитку
- •§ 3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року
- •§ 4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі
- •§ 5. Юридичні обов'язки людини і громадянина. Їх види
- •Розділ 27 Громадянське суспільство і держава
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •§ 2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 3. Інститути громадянського суспільства
- •§ 4. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Розділ 28 Політична система громадянського суспільства
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Розділ 29 Демократична держава
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 3. Принципи демократії — основа організації і функціонування державної влади
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Розділ 30 Правова, соціальна держава
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •§ 4. Поняття правопорядку
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Розділ 31. Правова свідомість
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Розділ 32 Правова культура суспільства
- •§ 1. Поняття правової культури. Види та типи правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості
- •§ 3. Правова культура суспільства. Правова субкультура і правова контркультура
- •Розділ 33. Правова система суспільства
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •Автори підручника
- •Загальна теорія держави і права
- •61002, Харків, вул. Чернишевська, 80
§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
Міжгалузевими називаються принципи, що діють відразу в декількох галузях права. Більшість принципів мають міжгалузевий характер, бо вони більш-менш одноманітно виражені в нормах декількох галузей. До них належать принципи судоустрою, судочинства (цивільного, господарського, кримінального) і правового становища осіб, які беруть участь у процесі. Це, зокрема, такі:
незалежність суддів і підкорення їх тільки закону;
здійснення правосуддя тільки судом;
рівність прав учасників судового розгляду перед законом і судом;
всебічність, повнота та об'єктивність з'ясування обставин справи;
ніхто не може бути суддею у власній справі;
гласність та відкритість судового розгляду;
змагальність сторін і диспозитивність судочинства;
національна мова судочинства;
доступність судового захисту;
обов'язковість судових рішень та ін.
Міжгалузевими принципами є такі принципи, як «дозволено все, що не заборонено законом», а також «дозволено тільки те, що прямо дозволено законом, все інше заборонено», які відповідають загально-дозволеному і дозволено-заборонному типам правового регулювання. Загально/дозволена спрямованість характерна для цивілістичного циклу галузей, зі змісту яких випливає, що громадяни та юридичні особи можуть займатися будь-якою діяльністю, не забороненою законом. Водночас діяльність органів держави базується на дозволено-заборонному принципі, бо здійснюється відповідно до їх компетенції в рамках адміністративного, криміналістичного і процесуального циклів галузей і побудована на забороні виходити за її рамки.
Галузеві принципи підкреслюють особливості конкретної галузі права і нарівні з предметом та методом сприяють індивідуалізації галузі як самостійної в загальній системі права. Принципи галузей — це не раз і назавжди дана аксіома; вони, як і норми права, можуть змінюватися, зокрема зі зміною суспільних відносин, на базі яких виникає галузь права. Так, процеси реформування політичної, економічної, соціальної та інших сфер життя суспільства не могли не відбитися на змісті галузевих принципів. Поява ринку праці і капіталу, наприклад, сприяла становленню низки нових принципів галузі трудового права. За часів соціалістичної системи господарювання за будь-яким роботодавцем все ж стояла держава, тому основні умови трудового договору з працівником (розмір зарплати, строки договору, тривалість відпусток та ін.) були значною мірою усередненими. В умовах ринкової організації економіки основоположними принципами трудового права стають:
свобода праці, яка передбачає для кожного працездатного громадянина свободу вибору місця роботи, форми і виду реалізації своїх здібностей до праці, а також свободу договірного регулювання трудових відносин при встановленні державою обов'язкового мінімуму прав найманого працівника;
державний нагляд і контроль за умовами праці найманих працівників;
принцип обов'язковості умов договорів про працю, в тому числі вимоги дисципліни і підпорядкування працівника організаторам виробництва в процесі праці;
принцип оплати праці найманого працівника за її результатами відповідно до встановленого державою мінімуму оплати і договорів про працю;
принцип забезпечення працівника при настанні непрацездатності, а також матеріального забезпечення у разі безробіття, що зафіксовано на міжнародно-правовому рівні.
З часом зникли такі принципи цивільного права, як переважна охорона соціалістичної власності і її необмежена віндикація, принцип планування та ін., що вихолощували зміст галузі цивільного права. Водночас з'явилися принципи, сформульовані в процесі багатовікової історії розвитку тієї чи іншої галузі, які або не згадувалися взагалі, або мали другорядний, підпорядкований щодо названих вище принципів характер. Йдеться про принципи неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя людини та позбавлення права власності, рівності учасників цивільних правовідносин, свободи договору, повного поновлення порушеного стану суб'єктів цивільного права та ін.
Не могли не відбитися на змісті галузевих принципів відхід від класового тлумачення права, а також загальні тенденції до гуманізації і Демократизації правової системи в цілому.
Принципи правових інститутів діють у межах однорідних суспільних відносин, що регулюються нормами окремого інституту. Іноді їх ототожнюють з загальноправовими або галузевими принципами, піддаючи сумніву саму необхідність існування принципів окремих інститутів права. Однак принципи окремих інститутів права становлять цілком самостійну наукову категорію і виступають конкретизуючим елементом системи загальних принципів права.
Так, інституту призначення покарання у кримінальному праві кореспондує система принципів, які є логічним продовженням загальних засад, характерних для держав з демократичною і гуманістичною орієнтацією, зокрема:
-, законність покарання у розумінні його конкретного прояву;
визначеність покарання у вироку суду;
обґрунтованість і обов'язковість його мотивування у вироку;
гуманність конкретного покарання, яке не може спричиняти фізичних страждань засудженому або принижувати його людську гідність;
індивідуалізація покарання, тобто відповідність покарання небезпечності особи злочинця та характеру злочину.
Свої принципи притаманні інститутам цивільного процесу. Наприклад, у стадії виконавчого провадження можна вирізнити такі принципи:
виконання судових рішень державними виконавцями;
швидке і реальне виконання судових рішень;
мирова угода у виконавчому провадженні;
диспозитивність виконавчого провадження;
- повернення стягнення на майно боржника та ін. Різноманітність розглянутих принципів дозволила дослідникам дійти висновку про неможливість дати вичерпний перелік принципів, що діють у праві. Це означає, що нові принципи можуть виводитися із соціальної дійсності і досліджуватися як відносно самостійні феномени.
Контрольні запитання
Що таке принцип права?
Наведіть класифікацію принципів права.
Які загальнолюдські (цивілізаційні) принципи діють у праві?
Назвіть загальні принципи права.
Наведіть приклади принципів права будь-якої галузі.
