- •Загальна теорія держави і права
- •О. В. Петришина
- •Рецензенти:
- •Частина перша наукознавчий та історичний аспекти теорії держави і права
- •Частина друга загальне вчення про державу
- •Частина третя загальне вчення про право
- •Частина четверта нормативна основа правового регулювання
- •Частина п'ята реалізація права
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства
- •Передмова
- •§ 1. Поняття та система юридичної науки
- •§ 2. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука: поняття та риси
- •§ 3. Предмет загальної теорії держави і права, його структура
- •Сутність права і держави;
- •Найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування права і держави;
- •§ 4. Функції загальної теорії держави і права
- •Розділ 2 Методологія правової науки
- •§ 1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •§ 2. Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •§ 1. Загальна теорія держави і права та суспільні науки
- •§ 2. Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук
- •§ 3. Формування загальної теорії держави і права як самостійної науки
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •Розділ 4. Походження держави і права
- •§ 1. Теорії походження держави і права
- •§ 2. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 3. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •§ 4. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •§ 5. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини
- •Загальне вчення про державу Розділ 5 Поняття держави
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •§ 3. Державний суверенітет
- •§ 4. Типологія держави
- •Розділ 6 Функції держави
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§ 2. Класифікація функцій держави
- •§ 3. Внутрішні функції держави
- •§ 4. Зовнішні функції держави
- •Розділ 7. Форма держави
- •§ 1. Поняття і структура форми держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державно-правовий режим
- •§ 5. Міжнародні об'єднання держав
- •Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
- •§ 1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Поняття державного апарату. Державні органи та їх види
- •§ 3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ державної влади
- •§ 4. Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§ 5. Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування
- •§ 6. Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа
- •Загальне вчення про право Розділ 9 Поняття права
- •§ 1. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 2. Поняття права
- •§ 3. Ознаки права
- •§ 4. Право і його зовнішні форми
- •§ 5. Функції права
- •§ 6. Цінність права
- •Розділ 10 Право в системі соціального регулювання
- •§ 1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм
- •§ 2. Право і мораль
- •§ 3. Право і політичні норми
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 5. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом
- •§ 6. Право і технічні норми
- •Розділ 11 Формування права та його джерела
- •§ 1. Правоутворення: поняття та етапи
- •§ 2. Поняття форми права. Співвідношення форми і джерела права
- •§ 3. Правовий звичай
- •§ 4. Судовий прецедент і судова практика як джерела права
- •§ 5. Нормативно-правовий договір
- •§ 6. Нормативно-правовий акт
- •§ 7. Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права
- •Розділ 12 Принципи права
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Розділ 13 Правове регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Поняття правового регулювання суспільних відносин
- •§ 2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим
- •§ 3. Види правового регулювання
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Ефективність правового регулювання
- •Нормативна основа правового регулювання Розділ 14. Норми права
- •§ 1. Поняття та загальні ознаки норм права
- •§ 2. Види норм права
- •§ 3. Структура норми права
- •§ 4. Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні
- •§ 5. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •Розділ 15 Система права та система законодавства
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Загальна характеристика галузей та інститутів права
- •§ 4. Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •§ 7. Співвідношення норм міжнародного і національного права
- •Розділ 16 Нормативно-правові акти
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, функції, принципи
- •§ 2. Стадії створення нормативно-правових актів
- •§ 3. Поняття та ознаки нормативно-правового акта
- •§ 4. Поняття, ознаки, види законів
- •§ 5. Підзаконні нормативно-правові акти
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •Розділ 17 Нормотворча техніка
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Розділ 18 Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття систематизації нормативно-правових актів
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-правових актів
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Розділ 19. Юридичні колізії
- •§ 1. Поняття юридичних колізій та їх види
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •§ 3. Способи зменшення колізійності законодавства
- •Реалізація права Розділ 20 Правові відносини
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •§ 2. Види правових відносин
- •§ 3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність
- •§ 4. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
- •§ 6. Юридичні факти
- •Розділ 21 Правова поведінка
- •§ 1. Поняття і види правової поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Поняття правопорушення, його ознаки
- •§ 4. Юридичний склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •Розділ 22 Юридична відповідальність
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •Розділ 23 Юридична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної діяльності
- •§ 2. Структура юридичної діяльності
- •§ 3. Правові форми діяльності органів держави
- •§ 4. Юридичний процес
- •Розділ 24 Застосування норм права
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії застосування нормативних приписів
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в законодавстві і засоби їх заповнення та усунення
- •Розділ 25 Тлумачення норм права
- •§ 1. Поняття тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •§ 4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •§ 5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Правова держава і правова система суспільства Розділ 26 Права, свободи і обов’язки людини і громадянина
- •§ 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина. Їх загальна характеристика
- •§ 2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному розвитку
- •§ 3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року
- •§ 4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі
- •§ 5. Юридичні обов'язки людини і громадянина. Їх види
- •Розділ 27 Громадянське суспільство і держава
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •§ 2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 3. Інститути громадянського суспільства
- •§ 4. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Розділ 28 Політична система громадянського суспільства
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Розділ 29 Демократична держава
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 3. Принципи демократії — основа організації і функціонування державної влади
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Розділ 30 Правова, соціальна держава
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •§ 4. Поняття правопорядку
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Розділ 31. Правова свідомість
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Розділ 32 Правова культура суспільства
- •§ 1. Поняття правової культури. Види та типи правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості
- •§ 3. Правова культура суспільства. Правова субкультура і правова контркультура
- •Розділ 33. Правова система суспільства
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •Автори підручника
- •Загальна теорія держави і права
- •61002, Харків, вул. Чернишевська, 80
§ 5. Функції права
Призначення права і його роль у суспільному житті розкривається через притаманні йому функції. В юридичній науці функції права розглядають як головні напрямки його впливу на суспільні відносини або як реалізацію його соціального призначення. Слід зазначити, що обидві погляди характеризують дві різні властивості права, а тому поняття функцій права має охоплювати обидва названі аспекти.
Функції права — це головні напрямки впливу права на суспільні відносини, які визначаються соціальним призначенням права в різних сферах суспільного життя.
Функції права характеризуються такими ознаками.
Це головні напрямки впливу права на суспільні відносини, з якими пов'язана необхідність існування права як соціального явища.
Функції права виникають і змінюються об'єктивно на кожному конкретному етапі розвитку суспільства.
Функції права відображають сутність усіх правових явищ, які існують у суспільстві: власне права, механізму правового регулювання,правової культури суспільства, правової свідомості, правових традицій тощо.
4.Зміст функцій права визначається його соціальним призначенням у суспільстві. Останнє може або визнавати людину найвищою соціальною цінністю і виходити з її загальнолюдської цінності або закріплювати пріоритет класових чи групових цінностей перед загальнолюдськими.
Функції як категорії не можуть бути тимчасовими. Вони характеризуються безперервністю своєї дії і разом з тим зміною змісту залежно від розвитку суспільних відносин.
Функції права відображають його найбільш істотні риси, спрямовані на здійснення його найважливіших завдань.
7. Функції права — це такі об'єктивно необхідні напрямки правового впливу на суспільні відносини, без яких суспільство не може нормально існувати.
Функції права становлять єдину цілісну систему. її вивчення та аналіз дають можливість глибше зрозуміти значення і зміст кожної конкретної функції права, їх взаємозв'язки та взаємовплив. Система функцій права може поділятися на окремі види за різними критеріями.
Важливим є поділ функцій права за сферами його впливу. З огляду на цей критерій вони поділяються на соціальні та власне юридичні функції права.
Юридичні функції права характеризують призначення права як юридичного інструмента щодо існуючих та бажаних суспільних відносин.
За своїм значенням юридичні функції права поділяють на основні та неосновні. Такий поділ дає змогу визначити місце і роль конкретної функції права у системі функцій права. До основних юридичних функцій права відносять найбільш важливі напрямки впливу права на суспільні відносини. В них безпосередньо і найбільш повно відображається службова роль всього права в цілому. Для додаткових (неосновних) функцій права характерний вплив на більш вузьку сферу суспільних відносин у порівнянні з основними функціями. Вони конкретизують і доповнюють останні щодо більш вузького кола суспільних відносин, наприклад, компенсаційна юридична функція права. Основними юридичними функціями права є регулятивна та охоронна, а додатковими — компенсаційна, обмежувальна та поновлююча. Слід при цьому зазначити, що вони пов'язані з основними функціями права (регулятивною та охоронною) і певним чином доповнюють їх.
Аналіз юридичних функцій розпочнемо з поділу на регулятивну та охоронну. При цьому слід зауважити, що такий поділ є певним чином умовним, оскільки регулювання і охорону суспільних відносин не можна повністю розділити. В житті вони переплітаються. Правоохоронна є елементом правового регулювання, а правове регулювання — засобом забезпечення право охорони.
Регулятивна функція права випливає з соціального призначення права — регулювати суспільні відносини. її реалізація передбачає становлення позитивних правил поведінки задля належної організації суспільних відносин, координації соціальних взаємозв'язків. Ця функція спрямована на закріплення суспільних відносин, забезпечення або гальмування їх розвитку. Закріплення суспільних відносин являє собою регулятивну статичну, а забезпечення розвитку або гальмування —- регулятивну динамічну підфункцію.
Регулятивна статична функція права виражається у дії права на суспільні відносини шляхом закріплення у правових приписах вже існуючих відносин. Право завжди закріплює і в такий спосіб урегульовує суспільні відносини, що є основою нормального і стабільного функціонування будь-якого суспільства. Це можуть бути відносини власності, політичні відносини, права особи і держави тощо. Отже, регулятивна статична функція права спрямована на закріплення у правових приписах тих відносин, які склалися у суспільстві на конкретному етапі його історичного розвитку і відповідають розвитку цього суспільства, наприклад, закріплення прав власника, структури кабінету міністрів тощо.
Регулятивна динамічна функція права виражається у можливостях права впливати на існуючі суспільні відносини з метою їх розвитку в певному напрямку, який з погляду суспільства чи правлячої еліти є доцільним і необхідним. Прикладом цього є закріплення стимулюючих норм, наприклад, про державну допомогу, що сплачується матері при народженні дитини.
Першочерговими шляхами здійснення регулятивної функції права є визначення правового статусу людини і громадянина, юридичних осіб, компетенції державних органів і посадових осіб, правового змісту конкретних правових відносин, оптимального типу правового регулювання тощо.
Охоронна функція права проявляється у встановленні правом норм, спрямованих на охорону суспільно значущих відносин у різних сферах суспільного життя і викорінення шкідливих та небезпечних для суспільства варіантів поведінки. Із наведеного випливає, що здійснення охоронної функції складається з двох частин, а саме: забезпечення охорони суспільних відносин і викорінення небажаних для суспільства явищ.
Охоронна функція права реалізується за допомогою його спеціальних охоронних норм, які встановлюють заборони на вчинення протиправних діянь і відповідні санкції за їх вчинення. При цьому не слід вважати, що дана функція реалізується виключно при вчиненні правопорушення, оскільки основне призначення права виявляється у попередженні порушень відповідних норм. Ефективність цієї функції визначається кількістю суб'єктів права, які підпорядковуються приписам охоронних норм права і не порушують їх. 156
Тепер перейдемо до додаткових юридичних функцій.
Компенсаційна функція права полягає у компенсації шкоди, завданої протиправними діями держави чи інших осіб. Реалізація цієї функції притаманна різним галузям права: цивільному, кримінальному, трудовому та ін., наприклад, компенсація моральної шкоди.
Обмежувальна функція права проявляється в обмеженні за допомогою нормативних приписів діяльності суб'єктів права, якщо вони будь-яким чином обмежують права та інтереси інших осіб, суспільства в цілому, наприклад, заборона діяльності громадських організацій, які пропагують соціальну, расову, національну чи релігійну ворожнечу.
Поновлююча функція права становить наслідок поновлення незаконно порушеного права, попереднього правового становища, наприклад, повернення незаконно відібраного майна, поновлення на роботі тощо. Ця функція тісно пов'язана з компенсаційною, оскільки поновлення порушеного права, як правило, тягне за собою і певні компенсації. Проте відмінність між ними виявляється у формах, методах і правових наслідках їх реалізації. Різними є також правові підстави їх напрямків впливу, хоча в деяких випадках вони зумовлюються однаковими причинами, наприклад, у разі незаконного звільнення з роботи: поновлення на роботі і грошова компенсація за вимушений прогул.
При реалізації соціальних функцій регулятивна та охоронна функції поєднуються в певній сфері суспільних відносин — економіці, політиці, культурі, ідеології тощо. Класифікація соціальних функцій є умовною, оскільки неможливо чітко розмежувати дію права у різних сферах суспільних відносин, адже вони пов'язані між собою, і відповідно, коли право впливає на одні відносини, то зачіпає й інші, пов'язані з ними. При розкритті соціальних функцій права слід виходити з того, що вони існують не ізольовано, а доповнюють одна другу.
Проаналізуємо докладніше кожну з основних соціальних функцій права: економічну, політичну, виховну, культурно-історичну, ідеологічну, соціального контролю, інформаційну, комунікативну.
Економічна функція є однією з найважливіших соціальних функцій права на усіх етапах розвитку суспільства, в якому існують товарно-грошові відносини. Право, встановлюючи відповідні норми в економічній сфері, врегульовує виробничі відносини, закріплює форми власності, визначає механізм розподілу суспільного багатства, встановлює: санкції за порушення відповідних норм і невиконання взятих на себе обов'язків за договорами. Отже, економічна функція права здійснюється шляхом як регулювання правомірних дій учасників економічних відносин, так і загрози настання санкцій та їх реалізації щодо суб'єктів, які вчинили правопорушення у сфері економіки.
Політична функція полягає у тому, що право закріплює політичний лад суспільства, врегульовує відносини політичної влади між її суб'єктом та об'єктом, відносини між соціальними групами, закріплює політичні права і свободи людини і громадянина, встановлює взаємні права і обов'язки особи і громадянина при реалізації політичної влади.
Виховна функція являє собою результат здатності права висловлювати загальновизнані і підтримувані суспільством думки та впливати на свідомість людей, формуючи у них відповідні позитивні з погляду суспільства думки щодо поведінки в певних життєвих ситуаціях. Отже, найважливішим завданням виховної функції є виховання високої правової культури, формування стимулів правослухняної поведінки у суб'єктів права. Разом з цим норми, закріплені у законодавстві, для належної реалізації цієї функції мають бути правовими, тобто відображати усі позитивні надбання суспільства і підтримуватися ним, оскільки не правові приписи не відображають потреби суспільного розвитку, негативно оцінюються ним, а тому не справляють виховний вплив на суб'єктів права.
Культурна функція полягає у тому, що право відображає духовні цінності, надбання культури кожного конкретного суспільства на певних етапах його історичного розвитку. Зі зміною духовних і культурних традицій змінюється і право. Так, у Давньому Римі правомірним було мати рабів, оскільки це відповідало культурному розвиткові тогочасного суспільства.
Ідеологічна функція проявляється у можливостях права істотно впливати на формування відповідної ідеології у суспільстві, яка може нести як позитивне, так і негативне навантаження. Наприклад, якщо право за часів СРСР спиралось на класову ідеологію, яка виявляється у непримиренній боротьбі класів, домінуванні суспільних інтересів над особистими, неприпустимості існування приватної власності як причини поділу суспільства на класи, то в сучасній Україні у нормах права формуються ідеологічні засади щодо особи як вищої соціальної цінності, недоторканності приватної власності, поєднання інтересів суспільства і особи, взаємодії різних соціальних груп у суспільстві тощо.
Функція соціального контролю полягає у стимулюванні певної поведінки суб'єктів права і водночас обмеженні небажаних з погляду суспільства поведінки і дій, в такий спосіб утримуючи від вчинення неправомірних проступків.
Інформаційна функція проявляється в тому, що право інформує суспільство про варіанти можливої соціально значущої поведінки і сприяє соціально корисній поведінці через відповідні приписи, які закріплюються у відповідних джерелах права.
Комунікативна функція полягає у тому, що право є інформаційною системою і через це — засобом зв'язку між суб'єктом та об'єктом управління у суспільстві, в такий спосіб поєднуючи їх.
Соціальні функції права реалізуються у реальному житті за допомогою юридичних властивостей права і повною мірою залежать саме від них, оскільки врегульованість суспільних відносин, їх закріплення і охорона є важливим завданням і призначенням права. Реалізація цього призначення надає різнорідним, а іноді навіть протилежним суспільним відносинам необхідної стабільності, створює умови для прогресивного розвитку особистості, суспільства і держави.
