- •Загальна теорія держави і права
- •О. В. Петришина
- •Рецензенти:
- •Частина перша наукознавчий та історичний аспекти теорії держави і права
- •Частина друга загальне вчення про державу
- •Частина третя загальне вчення про право
- •Частина четверта нормативна основа правового регулювання
- •Частина п'ята реалізація права
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства
- •Передмова
- •§ 1. Поняття та система юридичної науки
- •§ 2. Загальна теорія держави і права як фундаментальна наука: поняття та риси
- •§ 3. Предмет загальної теорії держави і права, його структура
- •Сутність права і держави;
- •Найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування права і держави;
- •§ 4. Функції загальної теорії держави і права
- •Розділ 2 Методологія правової науки
- •§ 1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •§ 2. Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •§ 1. Загальна теорія держави і права та суспільні науки
- •§ 2. Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук
- •§ 3. Формування загальної теорії держави і права як самостійної науки
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •Розділ 4. Походження держави і права
- •§ 1. Теорії походження держави і права
- •§ 2. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 3. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •§ 4. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •§ 5. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини
- •Загальне вчення про державу Розділ 5 Поняття держави
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •§ 3. Державний суверенітет
- •§ 4. Типологія держави
- •Розділ 6 Функції держави
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§ 2. Класифікація функцій держави
- •§ 3. Внутрішні функції держави
- •§ 4. Зовнішні функції держави
- •Розділ 7. Форма держави
- •§ 1. Поняття і структура форми держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державно-правовий режим
- •§ 5. Міжнародні об'єднання держав
- •Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
- •§ 1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Поняття державного апарату. Державні органи та їх види
- •§ 3. Принципи організації і діяльності державного апарату. Поділ державної влади
- •§ 4. Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •§ 5. Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування
- •§ 6. Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа
- •Загальне вчення про право Розділ 9 Поняття права
- •§ 1. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 2. Поняття права
- •§ 3. Ознаки права
- •§ 4. Право і його зовнішні форми
- •§ 5. Функції права
- •§ 6. Цінність права
- •Розділ 10 Право в системі соціального регулювання
- •§ 1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм
- •§ 2. Право і мораль
- •§ 3. Право і політичні норми
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 5. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом
- •§ 6. Право і технічні норми
- •Розділ 11 Формування права та його джерела
- •§ 1. Правоутворення: поняття та етапи
- •§ 2. Поняття форми права. Співвідношення форми і джерела права
- •§ 3. Правовий звичай
- •§ 4. Судовий прецедент і судова практика як джерела права
- •§ 5. Нормативно-правовий договір
- •§ 6. Нормативно-правовий акт
- •§ 7. Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права
- •Розділ 12 Принципи права
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Розділ 13 Правове регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Поняття правового регулювання суспільних відносин
- •§ 2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим
- •§ 3. Види правового регулювання
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Ефективність правового регулювання
- •Нормативна основа правового регулювання Розділ 14. Норми права
- •§ 1. Поняття та загальні ознаки норм права
- •§ 2. Види норм права
- •§ 3. Структура норми права
- •§ 4. Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні
- •§ 5. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •Розділ 15 Система права та система законодавства
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Загальна характеристика галузей та інститутів права
- •§ 4. Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •§ 7. Співвідношення норм міжнародного і національного права
- •Розділ 16 Нормативно-правові акти
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, функції, принципи
- •§ 2. Стадії створення нормативно-правових актів
- •§ 3. Поняття та ознаки нормативно-правового акта
- •§ 4. Поняття, ознаки, види законів
- •§ 5. Підзаконні нормативно-правові акти
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •Розділ 17 Нормотворча техніка
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Розділ 18 Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття систематизації нормативно-правових актів
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація як форми систематизації нормативно-правових актів
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Розділ 19. Юридичні колізії
- •§ 1. Поняття юридичних колізій та їх види
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •§ 3. Способи зменшення колізійності законодавства
- •Реалізація права Розділ 20 Правові відносини
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •§ 2. Види правових відносин
- •§ 3. Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність
- •§ 4. Поняття і види об'єктів правових відносин
- •§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
- •§ 6. Юридичні факти
- •Розділ 21 Правова поведінка
- •§ 1. Поняття і види правової поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Поняття правопорушення, його ознаки
- •§ 4. Юридичний склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •Розділ 22 Юридична відповідальність
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •Розділ 23 Юридична діяльність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної діяльності
- •§ 2. Структура юридичної діяльності
- •§ 3. Правові форми діяльності органів держави
- •§ 4. Юридичний процес
- •Розділ 24 Застосування норм права
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії застосування нормативних приписів
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в законодавстві і засоби їх заповнення та усунення
- •Розділ 25 Тлумачення норм права
- •§ 1. Поняття тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •§ 4. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •§ 5. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •Правова держава і правова система суспільства Розділ 26 Права, свободи і обов’язки людини і громадянина
- •§ 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина. Їх загальна характеристика
- •§ 2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному розвитку
- •§ 3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року
- •§ 4. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі
- •§ 5. Юридичні обов'язки людини і громадянина. Їх види
- •Розділ 27 Громадянське суспільство і держава
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •§ 2. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 3. Інститути громадянського суспільства
- •§ 4. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Розділ 28 Політична система громадянського суспільства
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Розділ 29 Демократична держава
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 3. Принципи демократії — основа організації і функціонування державної влади
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Розділ 30 Правова, соціальна держава
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •§ 4. Поняття правопорядку
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Розділ 31. Правова свідомість
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Розділ 32 Правова культура суспільства
- •§ 1. Поняття правової культури. Види та типи правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості
- •§ 3. Правова культура суспільства. Правова субкультура і правова контркультура
- •Розділ 33. Правова система суспільства
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •Автори підручника
- •Загальна теорія держави і права
- •61002, Харків, вул. Чернишевська, 80
§ 3. Види юридичної відповідальності
Юридичну відповідальність класифікують (тобто поділяють на певні види) з оглядом на різні характеристики і аспекти правопорушення як підстави такої відповідальності. Головними критеріями її поділу на види є галузева належність норми, за порушення якої особа може відповідати; суб'єкти, які в певній спосіб її здійснюють.
Залежно від галузевої належності норми розрізняють такі види відповідальності.
1. Конституційну відповідальність — її особливість полягає в тому, що вона має політико-правовий характер і настає за конституційний делікт, об'єктивна сторона якого має специфічний зміст — невиконання приписів Конституції, як політико-правового акта, інших конституційних актів держави, і спрямована на захист конституції шляхом застосування конституційних санкцій. її суб'єктами є коло органів держави, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування, громадяни України та їх об'єднання.
Прикладами конституційної відповідальності можуть бути: відправлення у відставку президента в порядку імпічменту; вираження парламентом недовіри уряду в формі резолюції, в результаті чого уряд іде у відставку; розпуск політичної партії чи громадської організації; визнання неконституційними приписів нормативно-правових актів з боку Конституційного Суду України; дострокове припинення повноважень державних органів (наприклад, парламенту), посадових осі , суддів (наприклад, за порушення присяги).
2. Кримінальну відповідальність — її особливість полягає в застосуванні до винної у вчиненні злочину фізичної особи певного виду і міри кримінального покарання, передбаченого кримінальним законом.
Особливості кримінальної відповідальності:
встановлюється тільки законом (згідно з вимогами ст. 92 Конституції України) — передбачається КК України, який закріплює вичерпний перелік діянь, що визнаються злочинами;
її юридичною підставою є тільки злочини, система яких побудована в кримінальному праві відповідно до поділу цієї галузі на відносно самостійні інститути у вигляді розділів і глав кодексу (злочини проти особистості, власності, держави та ін.);
застосовується тільки в судовому порядку (повноваженнями притягнення до кримінальної відповідальності і покарання наділені лише суди загальної юрисдикції);
тягне за собою застосування до винної особи санкцій, перелік яких також обмежено законом — від основних та додаткових покарань(штраф, позбавлення військового, спеціального звання і под.) і дострокового чи довічного позбавлення волі);
призначається судом на підставі матеріального (КК) та процесуального (КПК) закону, де кримінально-процесуальний закон регламентує порядок (процедуру) притягнення до кримінальної відповідальності, всі обов'язкові стадії кримінального розслідування з гарантуванням особі принципу презумпції невинуватості;
тягне за законом стан судимості засудженого після відбуття ним покарання;
законом визначено чіткі процесуальні строки, в межах яких притягнення до кримінальної відповідальності зберігається.
3. Адміністративну відповідальність, що накладається за адміністративні правопорушення. Особливості такого виду відповідальності полягають у тому, що:
- її підставою є проступки, які порушують правила, котрі діють у сфері державного управління та інших сферах (торгівля, митниця, пожежний, санітарний нагляд та ін.), урегульованих адміністративною та іншими галузями законодавства (господарського, трудового, фінансового та ін.). Отже, правила сформульовані в різних галузях законодавства, а їх порушення тягне за собою відповідальність, передбачену в окремому інституті галузі адміністративного права;
суб'єктами, уповноваженими накладати адміністративні стягнення, є органи державного управління (виконавчої влади), їх посадові особи (органи адміністративної юрисдикції), а також суди;
суб'єктами адміністративних правопорушень є винні фізичні особи (з 16-річного віку), які не підпорядковані по службі органам державного управління, а в окремих випадках — юридичні особи. Можливим є притягнення посадових осіб за невиконання чи неналежне виконання покладених обов'язків;
за вчинення адміністративного правопорушення уповноваженими органами накладаються стягнення, перелік яких закріплено в законодавстві (штраф, оплатне вилучення чи конфіскація предметів,тимчасове позбавлення спеціального права, виправні роботи, адміністративний арешт);
застосовані за адміністративні порушення санкції не тягнуть за собою судимості;
4. Цивільно-правову відповідальність, яка настає за вчинення цивільно-правового делікту і полягає в накладенні цивільно-правових стягнень на дієздатну фізичну чи юридичну особу з метою:
відшкодування збитків, неустойки, штрафу, пені — за майнову шкоду, завдану як у межах укладеного договору (невиконання або неналежне виконання зобов'язань), так і поза ним;
поновлення порушеного правового становища особи (наприклад,коли негаторний позов власника майна до суду був задовільнений, внаслідок чого особа чи організація, яка створила перешкоди в праві користування майном власнику, повинна за судовим рішенням у примусовому порядку відновити його права шляхом усунення перешкод);
- примусового виконання правового обов'язку.
Цивільно-правові стягнення накладаються і за порушення особистих немайнових прав, які полягають у приниженні честі, гідності, ділової репутації особи.
Особливості такої відповідальності полягають також в тому, що:
вона настає за спричинення шкоди будь-якій особі (фізичній,юридичній, або державі) і будь-якою особою, визнаною цивільним законом суб'єктом цивільних правовідносин;
питання притягнення до цивільної відповідальності та рішення за ними покладені на суди (загальні, арбітражні, господарські, третейські) чи адміністративні державні органи;
обов'язок доводити відсутність вини (тобто самої підстави відповідальності) покладено законом на правопорушника (на відміну від кримінального судочинства, де гарантується принцип презумпції невинуватості особи, яку обвинувачують у вчиненні злочину);
- на відміну від інших видів відповідальності цивільна відповідальність іноді можлива і за відсутністю вини, наприклад, за спричинення незалежно від вини органом державної влади, фізичною чи юридичною особою збитків та моральної шкоди джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1167 ЦК України).
Дисциплінарну відповідальність як достатньо ємке поняття, котрим охоплюються випадки порушення правил дисципліни—трудової,службової, військової, навчальної. Така відповідальність може застосовуватися: а) згідно з нормами трудового законодавства (відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємств, установ та в порядку підлеглості); б) згідно з нормами інших галузей законодавства (адміністративного та ін.), які враховують особливості правового статусу окремих груп працівників (суддів, державних посадовців,прокурорів) і визначаються спеціальними законами, статутами та положеннями про дисципліну. В деяких сферах (обороні, органах внутрішніх справ, на залізничному чи повітряному транспорті) заходи і підстави дисциплінарної відповідальності передбачено дисциплінарними статутами і положеннями.
Матеріальну відповідальність як обов'язок кожної із сторін трудових правовідносин (працівника і власника) відшкодувати майнову шкоду, завдану іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку. Міра матеріальної відповідальності — грошове стягнення. Отже, матеріальна відповідальність, як і дисциплінарна, передбачається трудовим законодавством, яке містить вичерпний перелік підстав матеріальної відповідальності.
За змістом санкції норми, що застосовуються за вчинене правопорушення (тобто за напрямком її впливу на винну особу та характером негативних для ний наслідків), відповідальність поділяють на правопоновлюючу та штрафну.
Правопоновлююча відповідальність полягає у державно-примусовому або добровільному відшкодуванні заподіяних збитків з правопорушника на користь особи, права якої порушено. Вона настає згідно нормами цивільного, трудового права і правопорушник може особисто у будь-який час реалізувати її, не чекаючи рішення офіційного органу про визнання і примусове виконання заходів відповідальності, то правопорушник має право зробити це добровільно.
Штрафна відповідальність передбачається нормами кримінального, адміністративного, трудового права і настає відповідно за вчинення: злочинів, адміністративних та дисциплінарних проступків. Оскільки така відповідальність передбачає як наслідок комплекс більш суворих правових обмежень для правопорушника за винне діяння,вона завжди призначається з урахуванням усіх обставин вчинення правопорушення, мотивів та засобів його вчинення, особи правопорушника та шкідливих (небезпечних) наслідків правопорушення і має каральний характер, тому її називають ще й каральною. Її особливість полягає у тому, що каральні засоби можуть призначатися виключно уповноваженими органами держави чи посадовими особами.
Такі заходи примусу (впливу) закріплені виключно в законі і свідчать про важливість для суспільства і держави контролювати подібні вчинки публічно, примусово і в рамках офіційної процедури. Отже,штрафна відповідальність є неможливою, на відміну від правопоновлюючої відповідальності, на будь-якій стадії застосування до правопорушника охоронної норми. Для її виникнення на підставі усіх доказів необхідними є усі обов'язкові стадії притягнення до юридичної відповідальності.