Лекція 1. Предмет і методи, які використовуються в конфліктології

План

1. Інтерпретація конфлікту буденною свідомістю і наукою

2. Класифікації видів конфліктних явищ

3. Наукові визначення конфліктів

4. Ознаки конфліктів

Висновки

1.Интерпретация конфлікту буденною свідомістю і наукою

Поняття конфлікту належить як буденній свідомості, так і науці, наде-ляющей його своїм специфічним сенсом. Кожен з нас інтуїтивно розуміє, що таке конфлікт, проте від цього визначення його змісту не стає легшим.

У буденній мові слово "конфлікт" використовується стосовно широкого круга явищ - від озброєних зіткнень і протистояння різних соци-альных груп до службових або подружніх розбіжностей. Ми називаємо конфлик-том сімейну сварку, військові дії, дискусії в парламенті, зіткнення внут-ренних мотивів, боротьбу власних бажань і почуття обов'язку і багато що інше.

Слово "конфлікт" походить від латинського соп[НсЫз - зіткнення і прак-тически в незмінному вигляді входить в інші мови {соп{Нс1 - англ., коп1НЫ - йому., соп[Н1 - франц.). Аналіз визначень конфлікту, прийнятих в різних современ-ных неспеціальних енциклопедіях, виявляє їх схожість. Як правило, со-держание поняття конфлікту розкривається через наступні значення:

1. Стан відкритої, часто затяжної боротьби; битва або війна.

2. Стан дисгармонії у відносинах між людьми, ідеями або інтерес-мі; зіткнення протилежностей.

3. Психічна боротьба, що виникає як результат одночасного функцио-нирования імпульсів, що взаємно виключають, бажань або тенденцій.

4. Протистояння характерів або сил в літературному або сценічному произ-ведении, особливо головна опозиція, на якій будується сюжет ("Grolier Multimedia Encyclopedia", 1998).

З інших видань ("Compton' s Interactive Encyclopedia", 1996) до цього можна додати ще одне значення: емоційна напруга (хвилювання, беспокой-ство), що виникає через зіткнення протилежних імпульсів або від не-способности погоджувати, примирити внутрішні імпульси з реальністю або мо-ральными обмеженнями.

На думку укладачів "Grolier Multimedia Encyclopedia" (1988), загальний сино-нимический ряд поняття "конфлікт" включає конфлікт (conflict), суперечку, соперни-чество (contest), єдиноборство (combat), боротьбу (fight), скандал (affray). Contest відноситься як до дружнього змагання, так і до ворожої боротьби за дости-жение цілі; combat, як правило, вживається, коли йдеться про озброєний конфлікт; fight найчастіше означає зіткнення індивідуальних соперни-ков; affray припускає публічне зіткнення або шумну сварку. У свою оче-редь, Compton's Interactive Encyclopedia (1996) дає наступну розшифровку цього синонімічного ряду : конфлікт (conflict) відноситься до гострої розбіжності, стол-кновению інтересів або ідей і швидше підкреслює процес, ніж результат; боротьба (fight) - це найбільш загальне слово для будь-якої суперечки (contest), боротьби (struggle) або сварки (quarrel), що підкреслює фізичне або рукопашне єдиноборство; борь-ба (struggle) припускає значні зусилля або жорсткі прояви физичес-кого або будь-якого іншого характеру (наприклад, "боротьба за існування"); суперечка, сварка (contention) найчастіше використовується стосовно гарячої вер-бальному суперечки або диспуту; суперництво (contest) відноситься до боротьби - як дpyжecfвeннoй, так і ворожою - за перевагу в якій-небудь справі. У каче-стве антонімів пропонуються поняття згоди (accord) і гармонії (harmony). У ряді інших видань згадується також поняття консенсус.

Аналіз розглянутих синонімічних рядів показує, що практично не-изменным компонентом значення поняття "конфлікт" є зіткнення оп-позиционных почав, найчастіше - двох. Очевидно, що для опису меж проблем-ного поля конфліктних явищ цієї гранично загальної ознаки недостатньо.

Знайомство з науковою літературою також не вносить ясності. Поняття конфлик-та знайшло статус терміну порівняно пізно: так, у виданому на початку століття извест-ном тритомному "Словнику філософії і психології" під редакцією Дж. Болдуіна приводиться тільки поняття "Конфлікт законів" (Dictionary of Philosophy and Psy - chology, 1901). Надалі проблемне поле поняття інтенсивно розширюється. Наприклад, в "Соціологічному словнику", що вийшов у ФРН в період бурхливого раз-вития конфліктології, терміном "конфлікт" позначалися "парламентські дис-куссии і громадянська війна, мирні тарифні переговори і страйк, легка внутрішня напруга внаслідок відомої незгоди між цією особою і його професією, психічне захворювання" (Worterbuch der Soziologie, 1969). У ка-честве різних форм конфлікту починають розглядатися зіткнення отдель-ных осіб, внутрісімейні тертя, конкурентна боротьба монополій, громадянські війни, військові перевороти, усі типи міжнародних конфліктів, независи-мо від їх характеру (Доронина, 1981).

У психології поняття конфлікту також застосовується досить широко, фак-тически адресуючись до дуже різнорідних явищ. Наприклад, "конфлікт исполь-зуется для опису поведінки груп, які йдуть одна проти іншої, соперниче-ства між індивідами і суб'єктивній невизначеності усередині індивіда" (Cos - tello, Zalkind, 1963, p. 127). Аналіз матеріалів першої вітчизняної психологічної конференції з конфліктів показує, що конфліктом називають міжособові труднощі і внутрішньоособові переживання і кризові явища, предмет психоте-рапевтической роботи і зіткнення алгоритмів рішення учбових завдань у ребен-ка та ін. (Конфлікт в конструктивній психології, 1990.) Таким чином, одним і тим же поняттям конфлікту позначається широкий спектр явищ.

Поняття конфлікту сьогодні не належить якійсь однієї певної об-ласти науки або практики. У міждисциплінарному огляді робіт по дослідженню конфліктів А. Я. Анцуповым і А. И. Шипиловым виділяються 11 областей научно-го знання, так або інакше що вивчають конфлікти (по мірі убування кількості публікацій) : психологія, соціологія, політологія, історія, філософія, искусст-воведение, педагогіка, правознавство, социобиология, математика і військові науки,, Аналіз досліджень конфлікту, виконаний на основі вивчення публікацій, показав, що в різних областях використовуються наступні поняття: військовий кон-фликт, художній конфлікт, міжнародний конфлікт, регіональний конф-ликт, етнічний конфлікт, міжнаціональний конфлікт, "складні конфлікти в різних системах", конфлікти в колективах школярів, педагогічних кол-лективах, конфлікти в спорті, педагогічний конфлікт, соціальний, трудовий, кримінальний конфлікт, конфлікт поколінь, конфлікт "особа-група", мо-ральный конфлікт, моральний конфлікт та ін. (Анцупов, Шипилов, 1996.)

Проте проблеми, що виникають з визначенням конфлікту, і сьогодні не реше-ны. Конфликтологи часто посилаються на невдачу американських соціологів Р. Мак-ка і Р. Снайдера, які ще більше двох десятиліть тому, в період особливо інтенсивного розвитку досліджень в області конфліктів, спробували навести лад у використанні термінів і проаналізували ряд понять, таких як ан-тагонизм інтересів, агресивність, ворожнеча, конкуренція, соціальний розкол та ін. Визнавши, що жодне з них не є синонімом конфлікту, автори були вы-цуждены констатувати: "Очевидно, "конфлікт" є більшою ча-стью резиноподібне поняття, яке можна розтягувати і отримане использо-вать у своїх цілях" (Нечипоренко, 1982, с. 38-39). При цьому різні дисципліни на-деляют поняття конфлікту своїм змістом: економісти часто ототожнюють конфлікт з конкуренцією, психологи - з "труднощами", "напряженностями", со-циологи замінюють ним поняття "дебатів", "опозиції" і т. д. (Доронина, 1981.)

Сьогодні багато - особливо західні - конфликтологи висловлюють дуже скеп-тическое відношення до можливості (і необхідності) створення єдиної универсаль-ной теорії конфлікту, прикладеної до різнорідних конфліктних явищ. Похо-ж, вони вже не так заклопотані відсутністю точних дефініцій і спокійно відносяться до того, що словом "конфлікт" означають досить широкий спектр явищ.

Висновок. Аналіз використання поняття конфлікту і різноманітних контек-стов його застосування показує, що разом із словосполученнями, що означають конкретні явища ("озброєний конфлікт", "трудовий конфлікт", "психологи-ческий", "внутрішній", "політичний" і т. д.), в словниках, енциклопедіях і дру-гих довідкових виданнях часто зустрічаються такі образні вирази, як "конф-ликт піднесеного, аскетичного і чуттєвого розуміння любові", "конфлікт особи і репресивного суспільства", "конфлікт між сучасним суспільством і людською природою", "конфлікт вільної людської душі і ворожого світу", "конфлікт традиційної етики старшого покоління з прагматизмом моло-дых" і т. д. (Енциклопедія Кирила і Мефодія, 1998). Додамо до цього такі ши-роко використовувані метафори, як "конфлікт природи і цивілізації", "конфлікт людини з технікою", "поезії і прозу життя", "героя і натовпи" і т. д. Ці приклади говорять про необхідність визначення - хоч би в першому наближенні - таких ознак або критеріїв, які дозволяли б відділяти конфліктні явища, що підлягають науковому осмисленню і аналізу, від нестрогих, образних або метафо-рических випадків використання поняття конфлікту.

2. Класифікації видів конфліктних явищ

Можливо, деяку ясність внесе знайомство з використовуваними в науці клас-сификациями конфліктів, що може допомогти при визначенні проблемного поля конфліктних явищ.

Традиційне виділення видів конфлікту засноване на розрізненні конфликту-ющих сторін. Це можуть бути, як у К. Боулдинга, конфлікти між окремими особами, між особою і групою, між особою і організацією, між групою і організацією, між різними типами груп і організацій (Boulding, 1962). С. Чейз запропонував 18-рівневу структурну класифікацію, охватываю-щую конфліктні явища від внутрішньоособового і міжособового рівня до конфліктів між державами, націями і т. д., аж до протистояння Вос-струму і Заходу (Chase, 1951). Вітчизняний дослідник А. Г. Здравомыслов, ос-новываясь на роботах Н. Смелзера, приводить наступний ряд рівнів конфліктуючих сторін : 1. Міжіндивідуальних конфліктів. 2. Міжгрупових конфліктів (при цьому виділяються окремі типи груп : а) групи інтересів, б) групи этно-национально-го характеру, в) групи, об'єднані спільністю положення). 3. Конфлікти меж-ду асоціаціями (партіями). 4. Внутри- і міжінституціональні конфлікти. 5. Кон-фликты між секторами громадського розподілу праці. 6. Конфлікти між державними утвореннями. 7. Конфлікт між культурами або типами куль-тур (Здравомыслов, 1995, с. 105).

Автори єдиного вітчизняного міждисциплінарного огляду по пробле-мам конфлікту пропонують розрізняти три основні типи конфліктів : внутрилич-ностные конфлікти, соціальні конфлікти і зооконфликты. До основних видів соціальних конфліктів вони відносять: міжособові конфлікти, конфлікти меж-ду малими, середніми і великими соціальними групами, міжнародні конф-ликты між окремими державами і їх коаліціями (Анцупов, Шипилов, 1996). Як приклади можуть бути приведені і інші класифікації, які, раз-личаясь по мірі претензій на усеосяжний характер, по суті оказыва-ются досить близькі один одному за змістом і типам конфліктів, що виділяються.

Не зупиняючись на спірних моментах описаних класифікацій, їх недо-статочной суворості і неясності формулювань, відмітимо наступне: поняття "конфлікт" відноситься до широкого круга різнорівневих явищ, возникаю-щих обов'язково "між кимось і кимось" або рідше - "між чимось і чимось". Прикладами останнього являється протистояння між Сходом і Заходом (Чейз) і конфлікт між культурами або типами культур (Здравомыслов). У цих випадках сторонами конфлікту фактично виступають не певні суб'єкти взаємодії, а соціальні утворення або явища, що не мають меж і кон-кретного носія. Досить рідко в класифікації конфліктів включають зоо-конфликты. А. Я. Анцупов і А. И. Шипилов аргументують доцільність вклю-чения зооконфликтов в сферу вивчення конфліктології тим, що "неможливо все-сторонне оцінити поведінку людини в конфлікті, не враховуючи його биологичес-кую природу": "Та частина мотивів, яку людина в конфлікті або не усвідомлює, або маскує, в зооконфликте виступає у вільному від соціальних нашарувань виді" (Анцупов, Шипилов, 1999, с. 97). Сучасна психологія, принаймні^ в її гуманістичному варіанті, відкидає правомірність паралелей між пси-хическими проявами людей і тварин, так само як і можливість перенесення даних, отриманих при вивченні тварин, на людську психіку. Виходячи з цього, вищезгадані аргументи навряд чи знайшли б підтримку у більшості пси-хологов.

Висновок. аналіз прийнятих в науці і пропонованих класифікацій конф-ликтов виявляє, що до конфліктів відносять різнорівневі явища широко-го діапазону. Проте проблемне поле їх дослідження залишається не цілком визначеним: разом з конфліктами, що мають конкретних суб'єктів взаємодії, класифікації можуть включати явища, що не належать до конкретної социаль-ной структури {конфлікт культур), а також ті, соціальний характер яких нуж-дается в обгрунтуванні (зооконфликты) і т. д.