МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУК УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Кафедра журналістики

АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

Навчально-методичний комплекс

Напрям підготовки 0301 Журналістика

Спеціальність 6.030101 Журналістика

Київ-2009

Укладач Т. Є. Мартинова

Рецензент

Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Інституту міжнародних відносин НАУ

АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА. Навчально-методичний комплекс / Уклад. Т. Є. Мартинова. – К.: НАУ, 2009. – с.

Містить основний зміст навчальної дисципліни, плани семінарських занять, перелік основних понять і термінів до кожного заняття, теми рефератів, завдання для самостійної роботи, питання для самоконтролю, модульного та підсумкового контролю.

Призначений для студентів факультету міжнародної інформації і права спеціальності 6.030101 „журналістика”.

1. Пояснювальна записка

Мета викладання навчальної дисципліни.

Курс “Антична література” призначений розкрити історичний рух літератури Європейської античності від VІІІ ст. до н.е. до V ст. н.е., дати естетичну оцінку скарбам літератури Стародавньої Греції та Риму, виявити основні закономірності розвитку цього періоду, вплив творчості античних авторів на європейську літературу і культуру наступних епох.

Історичні рамки курсу пов’язані з трьома стадіями розвитку античного суспільства: 1) перехід від общинно-родового ладу до рабовласницького; 2) класична антична форма рабовласництва; полісна система суспільного ладу; 3) час великих військово-монархічних держав, доба елінізму та римського панування.

Завдання вивчення навчальної дисципліни.

Програма курсу спеціально призначена для студентів спеціальності журналістика, її метою є системний виклад літературного матеріалу означеної епохи, а також формування у студентів розуміння складного і проблемного руху літературного процесу в Стародавній Греції та Давньому Римі. Ця мета передбачає вирішення наступних задач:

1. Дати системне уявлення про літературу Античності на основі прочитання студентами основних художніх текстів.

2. Лаконічно і цілісно представити літературний процес в античну епоху.

3. Показати його винятковість і значення для подальшого розвитку європейських літератур.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

знати:

- пам'ятки античної літератури, історію їх виникнення та подальшої інтерпретації

- біографічні відомості про класиків літератури Давньої Греції та Давнього Риму

- приклади використання античних сюжетів і мотивів у творах мистецтва (музика, живопис, театр, кіно тощо) і словесній творчості подальших епох.

вміти:

- аналізувати шедеври античної літератури в контексті історичної та мистецької епохи

- інтерпретувати античну класику з позицій сучасного бачення проблематики життя людини і суспільства

- використовувати літературні зразки для власної творчості

- вчитись у геніїв давньоєвропейської літератури володінню мовою, мистецтву створення яскравих образів за допомогою слова, пошуку нових форм і стилістичних особливостей.

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Вступ. Загальна характеристика західноєвропейської літератури доби Античності. Архаїчна грецька література. Хронологічні межі формування усіх основних жанрів давньогрецької літератури, періодизація та основні етапи розвитку античної літератури. Особливості давньогрецької літератури. Фольклорний період й подальша фіксація тексту.

Архаїчний період. Епічні пісні, поетичні агони і формування особливої поетичної мови. Поеми Гомера "Іліада" й "Одісея". Проблеми вивчення: міфічна традиція й авторсько-художня творчість. Гомерівське питання (унітарії та аналітики) та його сучасний стан. Історична основа поем. Художні особливості гомерівського епосу.

Аеди і рапсоди. Кіклічні поеми. Гомерівські гімни Пародійний епос. Гесіод і дидактичний епос. "Праця й дні". "Теогонія" в світлі релігійно-космогонічної традиції. Греческий пантеон, боги и персонифицированные массы как основы мироздания и бытия. Другие произведения Гесиода.

Лірична поезія. Умовність терміну "лірика". Мелічна, ямбічна, элегійна, эпиграмна поезія. Іонійський ямб. Архілох – засновник європейської лірики. Поезія элегійна и ямбічна. Ямби Архілоха і культи Пароса. Інвектива й безцінність його поезії. Семонід Аморгський "Ямби про жінок ". Пародія та інвектива.

Элегійні поеми. VII ст. до н.е. Каллін из Ефеса и Тіртей зі Спарти. Патріотичні заклики. Мімнерм из Колофона (Смирни). Елегія "Смирнеїда" й збірка віршів "Нанно". Поетика елегії. Солон Афінский – державний діяч і поет. Метафори Солона. Феогнід Мегарський і його corpus. "Філософська" елегія: Ксенофан (VI ст. до н.э.), його послідовники Парменід (к. VI - н. V ст. до н.е.), Емпедокл (V ст. до н.э.)

Еолійський монодичний мелос. Сапфо из Мітилени на Лесбосі. Поезія жіночих співтовариств та її фольклорні джерела (епіталами, психологічний паралелізм). Любовна тематика. "Пісні боротьби" Алкея, сколії та еротичні мотиви. Анакреонт і анакреонтика. Хорова урочиста лірика. Парфенії Алкмана. Драматизація ліричних сюжетів. Стесихор прокладає шлях "ліричній тріадіа": строфа, антистрофа, епод. Симонід Кеоський, його трени та епітафії. Дифірамб "Тезей" в формі діалогу з елементами мімічної гри – попередник драми.

Атичний період давньогрецької літератури

Драма. Вплив Елевсинських містерій і культів героїв. Аристотель про походження трагедії. Свята Діонісійського кола і театр. Введення I актера поетом Феспидом. Організація видовищ й облаштування театру.

Есхіл. Введення 2-го актора дає можливість зав'язати конфлікт і ввести діалогічні партії.

"Драми, повні Ареса" (Аристофан). Автор єдиної трилогії, що дійшла до нас "Орестея". Сценічні контрасти, уміння створювати й ефектно розкривати сценічну ситуацію. Узагальненість й монолітність художніх образів. Особливий характер мови.

Софокл. Введення 3-го актора. Трагедії Софокла – етичні заповіді. Герої знають божі заповіді, але вимушені відступати від них, оскільки не уміють поєднувати божі норми з реальністю. Людина діє наосліп. Метафора сліпоти в трагедії „Едіп-цар”.

Еврипід. Болючі питання свого часу – через трагедію. Конфлікт розуму й почуттів героя – драматична напруга. Психологізм і патетика, винайдення інтриги. Розповідь, а не ситуативні прологи. Deus ex machina.

Давньоатична комедія. Її походження та складові. Творчість Аристофана, політична спрямованість його комедій.

Зародження давньогрецької прози та її види. Історіографія.

Геродот. "Історія" Геродота, як перший досвід створення універсальної історії. Композиція "Історії" та троль вставних новел. Художні особливості.

Фукідид як перший історик-документаліст. Історія Пелопонеської війни в „Історії” Фукідида. Ретельний відбір відомостей, перевірка фактів, неупередженість викладу й художній драматизм, характерні портрети державних й історичних діячів.

Ксенофонт. Учень Сократа. Учасник походу Кіра Молодшого проти його брата Артаксеркса - царя Персії. "Анабасис", "Кіропедія", "Грецька історія", "Сократичні твори" та ін. Політичні уподобання Ксенофонта (лакоонофільство - "Лакедемонськая політія", "Агесилай") та суб'єктивне переосмислення історичних даних. Майстерність прозаїчного викладу.

Риторична проза. Види красномовства. Виникнення судової риторики в Сицилії в сер. V ст. до н. е. Вплив софістики. Публіцистика Ісократа. Створення риторичної школи. Демосфен. Судове та політичне красномовство. Борьба за незалежність Греції. "Філіппики" та антимакедонські погляди. Високий патріотизм та патетика. Унікальний синтез всего попереднього красномовства, ораторський динамізм й художня майстерність.

Філософськая проза. Перші грецькі філософи-досократики. Іонійські філософи мілетської школи, елеати, Левкіп, Демокрит, Епікур. Сократ та його учні. Філософія Платона та створення ним нової літературної форми – філософського діалогу. Естетичне вчення Платона та художнє значенння його творчості. Академія. Аристотель – учений-енциклопедист. Лікей. Аристотель та його учні. Аристотель про мистецтво та творчість. "Поетика".

Література епохи еллінізму.

Умовність терміну "еллінізм" (І. Г.Дройзен). Загальна характеристика та основні особливості літератури цього періоду. Зміни суспільного життя та його відображення в літературній традиції.

Елліністична освіченість та „рафінована” література. Елліністична поезія. Літературна полеміка й створення нових жанрів. Співвідношення епосу та епілія.

Олександрійська поезія. Калімах – учений та поет. Нові шляхи епічної поезії.

Аполлоній Родоський та його "Аргонавтика". Поезія Феокрита, основоположника жанру ідилії.

Прозаїчні жанри елліністичної літератури. Історіографія (Полібій) та риторика. Середня і нова атична комедія. Менандр та його творчість. Міміямби Герода. Традиції грецької історії продовжує "Історична бібліотека" Діодора Сицилійського. "Географія" Страбона.

Грецька література періоду римського панування

Плутарх – історик і філософ-мораліст. "Паралельні життєписи" – біографії історичних діячів Греції та Риму , представляють собою ключові моменти античної історії, змальовані в діяльності її видатних представників. „Моральні твори” („Моралії”).

Творчість Лукіана. Пародія, памфлети, сатиричний діалог. Боротьба із забобонами, розчарування в сучасних йому риториці, філософії, історіографії.

Грецький роман: походження та джерела. Фантастика, пригоди, значний територіальний обсяг, ідеалізація предмету кохання. Папірусні фрагменти.

Романи, що дійшли до нас: "Повість про Херею и Каліроя" Харитона, "Эфіопіка" Геліодора, буколістичний роман Лонга "Дафніс і Хлоя". Роман про Олександра – 90 версій на 24-х мовах.

Римська література архаїчного періоду та періоду становлення республіки.

Історичне значення римської літератури; вплив літератури Давньої Греції на становлення жанрів та мови латинської літератури; грецька та римська міфологія; своєрідність римської літератури; її роль в освоєнні європейською цивілізацією культурної спадщин античності. Вплив римської літератури на розвиток літератур Європи. Періодизація римської літератури.

Фольклорний період і найдавніша проза: фрагментарність матеріалу; найдавніші латинські надписи; ранні поетичні форми, культові гімни, трудові пісні, ненії, тріумфальні пісні, застільні пісні; корінні відмінності грецької та римської фольклорної основи; рання проза: закони XII таблиць, аннали, договори, коментарі; зачатки драми: ателана;

Архаїчний період. Перші поети. Лівій Андронік та "Латинська Одіссея"; становлення принципів літературного перекладу. Гней Невій – автор "Пунічної війни", його драматичні твори.

Римський театр: облаштування театра та організація видовищ, актори, типи театральних постановок: fabula praetextata, fabula palliata и togata, літературна ателлана, мім, пантоміма;

Тит Маккій Плавт: Плавт та новоатична комедія; метод контамінації, прологи; дійові особи комедій; комізм Плавта; метрика та мова комедій; аналіз "Хвалькуватого воїна", "Псевдола", "Двух Менехмов"; вплив Плавта на західноєвропейську літературу.

"Гурток Сципіонів". Еллістичні тенденції в римській літературі;

Квінт Энній: життя та творчість. Епічна поэма "Аннали": історія та міфологія; введення латинського гекзаметра;

Публій Теренцій Афр: відмінність комедій Теренція від комедій Плавта; прологи Теренція та літературна полеміка; аналіз п'єс "Свекруха", "Той, що сам себе карає".

Римська література кінця республіки.

Тит Лукрецій Кар: філософська поема "Про природу речей"; ученння Епікура та його прихильники в Римі; Лукрецій та Епікур;

Літературна школа "неотериків". Гай Валерій Катулл: біографічні відомості;

Склад збірника: невеликі та значні за обсягом вірші, поеми. Теми поезії Катулла.

Життя і творчість Марка Тулія Цицерона: ораторська справа в Римі; риторичні прийоми : азіанізм й атикізм. Цицерон как оратор (промови "Проти Катиліни"; "Проти Верреса"; "Філіпики"); трактати "Про державу", "Про природу богів", епістолярний спадок Цицерона;

Історіографія кінця Республіки – початку імперії: Гай Юлій Цезар; Гай Саллюстій Крисп; Тит Лівий.

«Золотий вік» римської літератури.

Література епохи принципата: Публій Вергілій Марон: "Буколіки" та їх грецький прототип; "Георгіки": джерела і політична спрямованість; "Енеїда": зміст, зв'язок с гомерівськими поемами, художні та идеологические задачи; влияние Вергилия на европейскую литературу;

Квінт Горацій Флакк: життя та літературна діяльність; "Сатири" й "Еподи"; жанр сатири в римській літературі; "Оди": їх метрика й тематика, мотиви грецької поезії; "Послання"; "Carmen saeculare"; "Послання до Пізонів", спадкоємність дидактичних традицій (Аристотель, Горацій Буало); доля Горація у віках.

Публій Овідій Назон, біографічні відомості; рання поезія: "Любовні елегії"; "Героїди", поеми "Мистецтво кохання" та "Ліки від кохання"; "Метаморфози" й "Фасти"; творчість періоду вигнання.

Література ранньої імперії:

Луцій Анней Сенека. Життя і творочість; "новий стиль" в литературе; стоїчні твори, трагедії ("Медея", "Федра");

Федр та його байки; Федр та Езоп;

"Сатирикон" Гая Петронія Арбітра: жанрова своєрідність, сюжет, герої, особливості мови.

Марк Валерій Марціал: життя й твори; розвиток жанру епіграми в Греції та Римі; сталення Марціала до спадщини попередників.

Децим Юній Ювенал та його "Сатири" (датування, композиція збірки, основні теми). Творчість Публія Корнелія Тацита;

Апулей: біографія, ранні твори, роман "Метаморфози", втрачені твори;

Післякласична література

Пізня латинська література: історіографія ("Scriptores Historiae Augustae", Амміан Марцелін); поезія ("Дистихи Катона", "Вислови семи мудреців", Авзоній, Клавдіан, Рутилій Намаціан, Аполлінарій Сидоній).

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З КУРСУ «АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА»

Семінар 1. АРХАЇЧНА ГРЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА

ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ЕПОС

ПЛАН

1. Історія написання, зміст, образна система та художні особливості «Іліади» Гомера.

2. Історія написання, зміст, образна система та художні особливості «Одісеї» Гомера.

3. Значення героїчного епосу Гомера для розвитку грецької та світової літератури.

Ключові поняття, терміни, словосполучення: епос, дифірамб, ямбічна поезія, елегія, мелічна поезія, байка, кіклічна поема, гімн, лірика, епіграма, монодія, елегійний дистих, алкеєва строфа, ода, строфа, антистрофа.

Реферати

1. Гомерівське питання в історії літератури.

2. Архілох – засновник європейської лірики.

3. Поезія Сапфо.

4. Солон Афінський – державний діяч і поет.

Завдання для самостійної роботи

1.Схарактеризувати літературну прозу архаїчного періоду грецької літератури.

2. Розкрити особливості ямбічної, мелічної, епіграмної та елегійної поезії.

3. Зробити порівняльний аналіз епосу Гесіода та Гомера.

4. Заповнити таблицю.

Давньогрецька поезія архаїчного періоду

№ п/п	Ямбічна поезія	Мелічна поезія	Епіграмна поезія	Елегійна поезія
	І м' я п о е т а				Особливості творчості

Питання для самоконтролю

1. З яких джерел можна дізнатися про фольклор стародавніх греків?

2. Як називалися виконавці героїчних пісень про подвиги богів і героїв?

3. Чим є характерною гомерівська поетична мова?

4. Якими особливостями відрізнялася поезія Алкея?

Список рекомендованої літератури

1. Антична література. / За ред. проф. А. А. Тахо-Годі. – К.: Видавниче об'єднання "Вища школа". – 1976. – 440 с.

2. Горбунов А.М., Каменова А.Б., Шалашова З.П. и др. Классика зарубежной художественной литературы [Рекоменд. указатель] – М., 1961. – 230 с.

3. Горбунов А.М. Панорама веков: Зарубежная художественная проза от возникновения до ХХ в. Рек. указ. литературы / Гос. б-ка СССР им. В.И.Ленина. – М.: Кн. палата, 1991. – 576 с.

4. Горбунов А.М. Сквозь даль веков. Из сокровищницы зарубежной поэзии. (С древнейших времён до ХІХ века) Рекоменд. указ. литературы. / Ред. З.П. Шалашова. – М.: Книга, 1975. – 384 с.

5. Европейский эпос Античности и Средних веков /Сост. И. Нахова. – М.: Дет. лит., 1984. – 735 с.

6. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф.І. Прокаєв, Б.В. Кучинський, Ю.Л. Булаховська, І.В. Долганов. – К.: Вища школа, 1994. – 406 с.

7. История всемирной литературы: В 9-ти т. / Гл. редкол. Г.П. Бердников (Гл. ред.) и др. – М.: Наука, 1983. – АН СССР, Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. – Тт. 1-2.

8. Лосев А. Ф. Античная литература / Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРо, 1997. – 543 с.

9. Мертлик Р. Античные легенды и сказания. – М.: Республика, 1992. – 480 с.

10. Поэзия народов мира [ От древнейших времён до рубежа ХІХ-ХХ веков] / Сост. В.В. Левина и др. – М.: Худ. лит., 1986. – 719 с.

11. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высш. шк., 1977. – 552 с.

12. Словник античної міфології / Укладачі І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. – К.: Наукова думка, 1985. – 236 с.

13. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1988. – 464 с.

14. Чистякова Н.А., Вулих Н.В. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1971. – 454 с.

15. Античность и Византия. [Сб. статей] / АН СССР, Ин-т мировой литературы им. А.М. Горького. – М.: Наука, 1975. – 415 с.

Семінар 2. ГРЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА АТИЧНОГО ПЕРІОДУ

ПЛАН

1. Походження драми та грецький античний театр: роль і значення для давньогрецького полісу.

2. Геродот – „батько історії”.

3. Іонійська філософія, софісти і початок риторики.

4. Атична комедія. Творчість Аристофана.

Реферати

1. Есхіл – „батько трагедії”.

2. Прометей як міфічний герой і як герой трагедії Есхіла: спільне і відмінне.

3. „Едіп-цар” – вершина трагедійної майстерності Софокла.

4. Творчість Еврипіда – новий етап в історії розвитку грецької драми.

5. Эстетическое учение Платона и художественное значение его творчества.

6. Аристотель об искусстве и творчестве. "Поэтика".

Завдання для самостійної роботи

1.Розкрити значення творчості Фукідида як засновника історичної критики і прагматичного історичного опису.

2. Окреслити роль Ісократа у становленні афінської риторичної школи.

3. Проаналізувати творчість Аристофана..

4. Заповнити таблицю.

Давньогрецька трагедія

№ п/п	Ім'я	Твори	Новаторство автора

Питання для самоконтролю

1. Що таке „горгіанська фігура”?

2. Яке значення для розвитку історіографії мала „Історія” Геродота?

3. Які особливості притаманні давній атичній комедії?

4. Яку роль в давньогрецькому полісі відігравало красномовство?

Список рекомендованої літератури

1. Антична література. / За ред. проф. А. А. Тахо-Годі. – К.: Видавниче об'єднання "Вища школа". – 1976. – 440 с.

2. Горбунов А.М., Каменова А.Б., Шалашова З.П. и др. Классика зарубежной художественной литературы [Рекоменд. указатель] – М., 1961. – 230 с.

3. Горбунов А.М. Панорама веков: Зарубежная художественная проза от возникновения до ХХ в. Рек. указ. литературы / Гос. б-ка СССР им. В.И.Ленина. – М.: Кн. палата, 1991. – 576 с.

4. Горбунов А.М. Сквозь даль веков. Из сокровищницы зарубежной поэзии. (С древнейших времён до ХІХ века) Рекоменд. указ. литературы. / Ред. З.П. Шалашова. – М.: Книга, 1975. – 384 с.

5. Европейский эпос Античности и Средних веков /Сост. И. Нахова. – М.: Дет. лит., 1984. – 735 с.

6. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф.І. Прокаєв, Б.В. Кучинський, Ю.Л. Булаховська, І.В. Долганов. – К.: Вища школа, 1994. – 406 с.

7. История всемирной литературы: В 9-ти т. / Гл. редкол. Г.П. Бердников (Гл. ред.) и др. – М.: Наука, 1983. – АН СССР, Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. – Тт. 1-2.

8. Лосев А. Ф. Античная литература / Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРо, 1997. – 543 с.

9. Мертлик Р. Античные легенды и сказания. – М.: Республика, 1992. – 480 с.

10. Поэзия народов мира [ От древнейших времён до рубежа ХІХ-ХХ веков] / Сост. В.В. Левина и др. – М.: Худ. лит., 1986. – 719 с.

11. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высш. шк., 1977. – 552 с.

12. Словник античної міфології / Укладачі І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. – К.: Наукова думка, 1985. – 236 с.

13. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1988. – 464 с.

14. Чистякова Н.А., Вулих Н.В. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1971. – 454 с.

15. Античность и Византия. [Сб. статей] / АН СССР, Ин-т мировой литературы им. А.М. Горького. – М.: Наука, 1975. – 415 с.