Вступ

Успішний розвиток нашої держави неможливий без активної й свідомої участі у громадському, політичному житті більшості громадян, молоді, студентства. Але конструктивною, позитивною така участь може бути лише в тому разі, коли громадяни володіють певним обсягом знань з теорії існування та діяльності держави, її устрою, чинного законодавства.

Проблема правового виховання, ознайомлення з чинним законодавством набула великої актуальності. Однією з важливих ланок цього процесу є вивчення дисципліни „Правознавство”.

Мета і завдання дисципліни „Правознавство” – надати студентам основи знань з теорії держави і права, ознайомити їх з конституційним ладом нашої країни й чинним законодавством, допомогти знаходити рішення, що відповідають його вимогам.

Предметом дисципліни є вивчення основних точок зору сучасної юридичної думки про виникнення держави і права, поняття системи права та її внутрішньої організації, характеристики джерел права як зовнішньої форми його вираження, визначення місця та ролі права в урегулюванні різноманітних суспільних відносин.

У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час лекційних та семінарських занять. Для успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни необхідною складовою є самостійна робота студентів з літературою і нормативно-правовою базою.

Важливе завдання дисципліни – навчити студентів застосовувати юридичні знання для аналізу різноманітних ситуацій. Формування таких навичок сприятиме використання знань з різних галузей права – адміністративного, господарського, фінансового, цивільного, трудового, сімейного, кримінального тощо. Здійснена спроба подати в конспекті все, що необхідно знати студенту для вивчення дисципліни „Правознавство”.

Конспект рекомендований студентам усіх спеціальностей та форм навчання.

Тема 1. Основи теорії держави

Семінар 1

План.

1. Сутність, основні ознаки поняття “держава”.

2. Основні теорії походження держави.

3. Виникнення держави та історичні типи держави.

4. Поняття та елементи форм держави:

1. форма державного правління;

2. форма державного устрою;

3. державно-правовий режим.

5. Механізм держави, поняття та його елементи.

6. Основні сучасні концепції держави.

Основні закономірності виникнення держави і права

Три великі поділи праці:

1. відокремлення скотарства від землеробства;

2. відокремлення ремесла від землеробства;

3. відокремлення торгівлі від виробництва.

Причини виникнення держави і права:

1. три великі поділи праці;

2. поява надлишкового продукту, приватної власності на засоби

3. виробництва і, як наслідок , майнової нерівності;

4. утворення суспільних економічних класів з протилежними інтересами, конфліктами між ними;

5. неспроможність суспільної влади первісного суспільства управляти ним за наявності класових суперечностей.

Поняття держави та її ознаки

Держава є основним інститутом політичної системи суспільства. Вона концентрує в собі владні відносини, які стосуються інтересів і потреб всіх членів суспільства.

Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку всього суспільства та здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами.

Ознаки держави:

1) наявність системи суверенної політичної влади;

2) територія;

3) монополія на легальне застосування примусу;

4) наявність державної мови;

5) апарат держави;

6) наявність національної правової системи;

7) населення.

Основні теорії походження держави:

1. теологічна (божественна);

2. патріархальна;

3. договірна;

4. насильницька;

5. психологічна;

6. расова;

7. органічна;

8. соціально-економічна (зокрема класова)

Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямів діяльності (функції) держави

Функції держави – це основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляються її сутність і зміст, а також соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві.

Термін „функції держави” застосовується для позначення основних напрямків діяльності держави. Виконання державою своїх функцій має за мету гармонізувати життєдіяльність суспільства і держави. У функціях держави визначаються її сутність та реальна роль, яку держава відіграє у вирішенні основних питань суспільного розвитку. Функції мають об’єктивний характер, обумовлений потребами суспільства, вони встановлюються залежно від основних завдань держави на певному етапі розвитку. Зміст завдань держави зумовлюється різними внутрішніми й зовнішніми чинниками.

Функції держави можна поділити на внутрішні й зовнішні.

Головні внутрішні функції держави:

1. господарсько-організаційна (програмування і організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об’єктами державної власності);

2. господарсько-стимулююча (створення умов для розвитку виробництва на основі визначення і захисту різних форм власності на засоби виробництва);

3. культурно-виховна (освіта, виховання, підтримка культури, обґрунтування і пропаганда існуючого соціального устрою тощо);

4. соціальна (охорона і відновлення здоров’я , соціальне забезпечення та ін.);

5. створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій.

Головні зовнішні функції держави:

1. участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці;

2. оборона своєї країни від зовнішнього нападу, анексії;

3. організація, підтримання і розвиток міжнародних договірних відносин на засадах загальновизнаних принципів міжнародного права.

Історичні типи держав

Відомі такі історичні типи держав:

• рабовласницька – найдавніша держава, що виникла у VIII-VII тисячолітті до н.е. на Близькому Сході (Єгипет, Лівія, Вавилон) та у IV-III тисячолітті – в Європі (Греція, Рим);

• феодальна – виникла в Європі у V-VI ст., н.е., після занепаду рабовласницьких держав;

• буржуазна – виникла в результаті революцій XVI-XVII ст., внаслідок розвитку капіталістичного способу виробництва;

• держава соціальної демократії – це організація політичної влади трудівників, яка реально забезпечує максимальне здійснення і захист основних прав людини на засадах свободи, справедливості та солідарності. В історії цивілізації такої держави ще не існувало;

- держава соціально-демократичної орієнтації – перехідний тип держав, що існує в період переходу від буржуазного типу до соціальної демократії