2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічного знання в Україні

Розвиток української соціології слід розглядати починаючи з часів Київської Русі і закінчуючи початком ХІХ століття. А саме проаналізувати протосоціологічні проблеми, ідеї і вчення Київської Русі, проголошувані цілі та їх реалізація. Розглянути соціальну проблематику козацької доби: українські братства як специфічний соціальний інститут; значення Києво-Могилянської академії в розвитку протосоціологічного знання (П. Могила, Ф. Прокопович, соціальні погляди Г. Сковороди). Та вивчити соціокультурні процеси , що відбувалися в Україні від ХVII до початку ХІХ століття, та їх вплив на розвиток національної свідомості (П. Орлик, І. Котляревський).

3. Формування та розвиток української академічної соціології

Слід розглянути значення творчості Т. Шевченка, П. Куліша, праць М.Костомарова у формуванні соціально-політичної та соціологічної думки в Україні. Також слід звернути увагу на соціологічні ідеї М. Драгоманова, О.Потебні, М. Грушевського, Б. Кістяківського, В. Липинського.

4. Політична соціологія Михайла Драгоманова

М. Драгоманов є найпомітнішою фігурою в українській «протосоціології». Він у числі перших вніс у наукові кола України соціологічне бачення, принципи і поняття нової дисципліни. До кола питань, що мають бути розглянуті входять: соціологічний метод, поняття суспільного прогресу та соціальної еволюції, а також політичний лібералізм.

5. Генетична соціологія Михайла Грушевського

Слід розглянути формування історико-соціологічного бачення Грушевського, що відбувалось переважно під час його еміграції. У своїй соціологічній роботі вчений торкається надзвичайно широкого кола питань. Це і соціально-класова структура, і динаміка громадських настроїв, і взаємини міста і села, і проблеми суспільно-політичного устрою тощо. Та головною працею М. Грушевського є „Початки громадянства (генетична соціологія)”, яка висвітлює причини і фактори створення соціальності, виникнення і існування людського суспільства. Окремо слід розглянути розділ „Українські переживання”, який має досить самостійне значення у дослідженні „генетичної соціології”.

6. Соціальна наука Богдана Кістяковського

У своїх роботах Б. Кістяковський приділяє вулику увагу аналізу основних понять соціальних наук, обґрунтуванню наукових засад соціологічного дослідження. Тому в роботі слід розглянути таке питання як методологія суспільних наук в розумінні Б. Кістяковського. Також слід звернути увагу на розгляд проблем соціологічних понять, проблем цінності у соціологічному дослідженні до яких звертається Б. Кістяковський. Та розглянути питання обґрунтування соціології права.

7. Соціологія державотворення та політична антропологія в’ячеслава Липинського

Слід розглянути основні риси світогляду В. Липинського, звернути увагу на вирішення питань державного будівництва у творчості вченого. Розглянути такі питання як політична антропологія та теорія еліт.

8. Класичний період у розвитку світової соціології

Початок теоретичної соціології як окремої науки припадає на першу половину ХІХ століття і пов’язаний з ім’ям французького вченого Огюста Конта. Він вважав, що соціологія є особливою (позитивною) наукою. Її мета – створити соціальну теорію, вільну від умоглядних метафізичних пояснень, яка повинна використовувати прийоми спостереження, експерименту і порівняння, тобто засновану на методології, що властива природничим наукам. Отже слід розглянути основні роботи О. Конта, в яких піднімаються питання про формування принципів соціологічного методу, класифікації наук і предмет соціології. Також слід розглянути теорію соціальної еволюції Герберта Спенсера, його дослідження предмету і методології соціологічного пізнання. Далі розкрити сутність історичної соціології Алексія де Токвіля та матеріалістичної соціології Карла Маркса.