- •Тема 1.
- •1. Предмет, категорії та основні завдання педагогіки вищої школи.
- •2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук та її зв’язок з іншими науками.
- •3. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи.
- •Тема 2 Вища освіта України. Система вищої освіти в Україні та управління нею. Зміст лекції
- •1. Вища освіта України:освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти.
- •Тема 3 Дидактика вищої школи. Зміст освіти у вищих навчальних закладах. Зміст лекції
- •1. Сутність поняття дидактика вищої школи, її мета функції та завдання.
- •2. Зміст освіти у вищій школі.
- •Тема 4 Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі Зміст лекції
- •1. Педагогічний процес у вищому навчальному закладі та особливості його організації.
- •2. Закони, закономірності і принципи навчання.
- •3. Методи і засоби навчання у вищій школі
- •Тема 5 Форми організації навчального процесу у вищій школі Змістлекції
- •1. Загальна характеристика форм організації навчального процесу у вищій школі.
- •Тема 6 Сучасні технології навчання у вищій школі Зміст лекції
- •Поняття про педагогічні технології.
- •Проблемне навчання у вищій школі.
- •Використання ділових та рольових ігор у навчальному процесі внз.
- •Інформаційні технології навчання у внз.
- •Кредитно-модульна (рейтингова) система навчання у вищій школі.
- •Тема 7 Контроль навчальної діяльності студентів у вищій школі та оцінювання її результатів Зміст лекції
- •1. Контроль як складова навчального процесу у вищій школі, його функції та види.
- •2. Методи та форми контролю навчальних досягнень студентів.
- •3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів; критерії та норми оцінювання успішності студентів за традиційною шкалою та шкалою єктс.
- •Тема 8 Виховання студентської молоді у вищому навчальному закладі Зміст лекції
- •1. Теоретичні основи виховання студентської молоді (мета, завдання, принципи, напрями виховання у вищій школі).
- •2. Роль куратора у виховній роботі з академічною групою.
- •Студент як обёєкт і субёєкт навчально-професійної діяльності
- •У вищому навчальному закладі
- •Зміст лекції
- •Психологічна характеристика студентського віку як періоду пізньої юності або ранньої дорослості.
- •2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •3. Проблема соціалізації особистості студента та його адаптації до навчання у вищій школі.
- •Тема 3 Викладач вищого навчального закладу – суб’єкт управління навчально-професійною діяльністю студентів Зміст лекції
- •1. Психолого-педагогічні особливості науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи.
- •Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- •Протиріччя і конфлікти у педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання.
- •Тема 4 Студентство як соціальна група та її психологічні особливості Зміст лекції
- •Психологічні особливості студентської групи, її структура.
- •Тема 5 Психологічний аналіз учіння студентів Зміст лекції
- •1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності.
- •Становлення особистості студента як майбутнього фахівця
- •З вищою освітою у навчально-професійній діяльності
- •Зміст лекції
- •1. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку.
- •2. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.
2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук та її зв’язок з іншими науками.
Педагогіка вищої школи, як і інші галузі загальної педагогіки, може розв’язувати поставлені завдання лише у взаємодії з іншими науками. Ідеї інших наук допомагають глибше проникнути в суть навчання і виховання та розробляти їх теоретичні основи.
Так, філософські науки дають змогу педагогіці вищої школи визначити суть і цілі виховання, об'єктивно врахувати дію загальних закономірностей розвитку суспільства, надають оперативну інформацію про зміни, які відбуваються в науці й суспільстві, сприяють коригуванню спрямованості виховання.
Особливе значення для педагогіки вищої школи має її зв'язок із психологією, яка вивчає загальні закономірності і механізми функціонування психіки людини, її особистісного формування, розвитку, самоактуалізації, різноманітних психічних, психологічних і соціально-психологічних зв'язків та залежностей. Педагогіка обґрунтовує гуманістичні прийоми, способи та форми навчання й виховання. Кожний розділ педагогіки ґрунтується на відповідному розділі психології (наприклад, дидактика - на закономірностях функціонування пізнавальних, емоційних, вольових і мотиваційних процесів людини; теорія виховання - на психології особистості та психології групи; теорія управління навчально-виховним закладом - на психології управління). Інтеграція наук сприяє виникненню суміжних галузей, наприклад педагогічної психології, яка зосереджена на вивченні психологічних закономірностей, умов, чинників і механізмів навчання та виховання.
Педагогіка тісно пов'язана із фізіологією. Для розуміння механізмів управління фізичним і психічним розвитком студентів важливо знати закономірності життєдіяльності організму загалом і окремих його систем. Останнім часом посилився зв'язок педагогіки з медициною. Зумовлено це передусім процесами гуманізації виховання, а також серйозними проблемами, пов'язаними із здоров'ям громадян країни. На стику екології, біології, медицини, психології виникла спеціальна наука про здоров'я - валеологія. Оскільки педагогіка вищої школи є наукою соціальною, актуальні її зв'язки із соціологією - наукою про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і процесів; про механізми і принципи їх взаємодії. Нові можливості для дослідження процесів виховання і навчання відкриває перед педагогікою кібернетика. Використовуючи її дані, педагогічна наука розробляє закономірності, способи і механізми управління навчальним процесом.
Послуговується педагогіка і відомостями юриспруденції, економіки, екології, етнографії, етнології, історії, технічних наук, водночас збагачуючи їх своїми відкриттями.
Зв'яжи педагогіки вищої школи з іншими науками зумовлені спільністю їх об'єктів і реалізуються як взаємовплив, взаємодія, і взаємопроникнення.
3. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи.
Педагогіка як наука розвивається завдяки пошуково-дослідній роботі, тобто педагогічним дослідженням.
Педагогічне дослідження - це процес формування нових педагогічних знань; вид пізнавальної діяльності, спрямований на розкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку.
У педагогіці виконуються фундаментальні і прикладні педагогічні дослідження. Фундаментальні дослідження покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування. Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосередньо пов'язані і практикою.
До категоріального апарату педагогічного дослідження відносять: конкретно сформульовану педагогічну проблему і тему, об’єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання дослідження.
У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково- педагогічного дослідження.
Метод науково-педагогічного дослідження - шлях вивчення і опанування складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивних закономірностей навчання і виховання.
Емпіричні методи педагогічного дослідження спрямовані на пізнання дійсності. До них належать педагогічне спостереження, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), аналіз змісту педагогічної документації і результатів діяльності, рейтинг, тестування, експертна оцінка, педагогічний експеримент.
Методи теоретичного педагогічного дослідження включають індукцію і дедукцію, аналіз і синтез, порівняння, класифікацію, абстрагування і конкретизацію, уявний експеримент.
Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження використовують для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослідження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опрацюванні великої кількості емпіричних даних. Широко використовують такі їх види: реєстрування, ранжування, моделювання метод вимірювання.
Отже, педагогіка послуговується широким арсеналом наукових методів дослідження, і всі вони спрямовані на отримання достовірних даних про педагогічну реальність.