4. Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, f, Fe, Ca, k) та способи усунення їхньої нестачі

Елемент	Надлишок
Кальцій	підвищення кров'яного тиску, кальциноз
Калій	підвищена збудливість, дратівливість, неспокій, пітливість, слабкість м'язів, нервово-м'язові розлади, нейроциркуляторна дистонія, аритмія, паралічі скелетних м'язів, кишкові коліки, схильність до цукрового діабету
Залізо	гемохроматоз, гепатоз з пігментним цирозом, сідероз і фіброз підшлункової залози, бронзовий діабет, гіпогеніталізм, професійний сідероз легенів і сідероз очей, легенево-нирковий синдром Гудпасчера, нічна пароксизмальна гемоглобінурія, алергічна пурпура, трансфузійний сідероз

5. Поняття про ендемічні хвороби

Ендемічна хвороба – характерне захворювання для певної місцевості. Пов’язане із різкою нестачею чи надлишком вмісту будь-якого хімічного елемента у середовищі. Хвороби рослин, тварин і людини. При нестачі йоду і їжі – простий зоб (ендемічний зоб) у людей. Спостереження ендемічного кретинізму, зроблені на початку ХХ ст. у Карпатах. В Івано-Франківській області частота зобу більша, ніж на решті території України. Простий зоб зустрічається у високогір'ях Анд, на крайній Півночі. За надлишку селену – поява отруйної селенової флори. Ендемічними можуть бути інфекції, збудники яких постійно перебувають у певній місцевості. Наприклад – ендемія чуми серед гризунів у Казахстані, ендемія холери в Індії або малярії у субтропічній Африці. Ендемічними є алкоголізм і тютюнопаління.

6. Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі

Сполуки клітини: неорганічні (вода, мінеральні солі у дисоційованому і твердому станах); органічні (білки, ліпіди, вуглеводи, органічні кислоти, нуклеїнові кислоти).

Вода: універсальний розчинник і середовище; забезпечує транспорт речовин у клітині і організмі; терморегулятор; осморегулятор; гідроліз і окиснення білків; вуглеводів; жирів.

Мінеральні солі та кислоти: підтримання сталості внутрішнього середовища; забезпечення сталості осмотичного тиску, надходження води до клітини; активація ферментів; джерело будівельного матеріалу для синтезу органічних сполук.

7. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки

Гідрофільні сполуки – добре розчинні у воді або полярні. Коли речовина перебуває в якості розчину, його молекули або іони отримують можливість рухатися більш вільно; відповідно зростає реакційна здатність речовини. Тому більшість хімічних реакцій в клітині протікає у водних розчинах. Гідрофобні речовини, тобто майже нерозчинні у воді або неполярні. Такі речовини вода не може розчинити, бо не може створити з ними водневі зв'язки. Гідрофобні молекули або їх частини відштовхуються водою, а в її присутності притягаються один до одного. Такі взаємодії мають важливе значення у забезпеченні стабільності мембран, білкових молекул, нуклеїнових кислот і ряду субклітинних структур.