11. Методи контролю

З метою визначення успішності навчання використовуються контрольні заходи, які включають поточний, модульний, проміжний (заліковий) та підсумковий контроль.

Поточний контроль – усне або письмове опитування, виконання практичних завдань, вирішення тестових завдань і практичних ситуацій. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми і включає стандартизовані форми контролю теоретичної підготовки та контроль професійних умінь. Поточний контроль включає оцінювання початкового рівня знань (усне або письмове опитування), оцінювання основного етапу практичного заняття, оцінювання кінцевого рівня знань на занятті.

Форми поточного контролю:

• усні відповіді на семінарських заняттях (УВ);

• письмові відповіді на завдання із самостійної роботи (СР);

• доповіді на задану тему (Д);

• вирішення поточних тестових завдань (Т)

Модульний контроль – виконання модульних контрольних робіт (МКР). Модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля на останньому занятті модуля. До модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні заняття, та при вивченні модуля набрали відповідну, достатню кількість балів. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально завідувачем відділення. Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд із аудиторною, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється під час модульного контролю.

Один із варіантів білету на іспит

Приватний вищий навчальний заклад «економіко-правовий технікум при мауп»

Іспит

з дисципліни «Юридична деонтологія»

спеціальність «Правознавство»

Структура завдання та оцінювання відповідей:

Блок питань І: завдання з вибором однієї неправильної відповіді. Кожна вірна відповідь оцінюється в 8 балів.

Блок питань ІІ: завдання з вибором однієї правильної відповіді. Кожна вірна відповідь оцінюється в 8 балів

Блок питань ІІІ: завдання з необхідністю додати інформацію, якої не вистачає. Кожна вірна відповідь оцінюється в 9 балів

Оцінка за комплексну контрольну роботу ставиться з урахуванням набраних студентом балів наступним чином:

90-100 – А (відмінно); 82-89 - В (дуже добре); 75-81- С (добре); 69-74 - D (посередньо); 60-68 – E (задовільно); 35-59 -Fx (незадовільно); 1-34-F (незадовільно)

І. Викресліть зайвий пункт (один пункт)

1. Поведінка юриста повинна проявлятися в:

а) у професійному мисленні і орієнтації в законодавстві;

б) наявності універсальних шаблонів для постійного використання їх в професійній діяльності;

в) здатності оцінювати і переоцінювати професійний досвід, аналізувати власні можливості;

г) вмінні приймати правильні рішення;

д) вмінні орієнтуватися в психологічних і моральних особливостях людей, з якими юрист вступає в соціальні взаємодії.

2. Юридична деонтологія складається з наступних частин:

а) загальна деонтологія, яка розглядає предмет в соціально-історичному розумінні і включає всі основні аспекти належного, обов’язкового в повсякденній поведінці юриста при виконанні ним своїх службових функцій, а саме: юриста, як особистості (психологічна структура), як політичного діяча (ідейно-політична сутність), як спеціаліста (професіональний зміст), як носія високих моральних принципів (моральна основа) і як носія стійких естетичних смаків (естетичні елементи);

б) особлива деонтологія, яка включає особливі аспекти належного в повсякденній поведінці юриста при виконанні ним своїх службових функцій;

в) нормативна деонтологія, яка обґрунтовує практичні моральні рекомендації, норми – вимоги (нормативні приписи) до юриста будь-якої спеціальності про правила поведінки, норми спілкування, тактику взаємодії у спілкуванні юриста;

г) спеціальна деонтологія, яка висвітлює специфічні деонтологічні особливості конкретних юридичних спеціальностей (адвоката, слідчого, нотаріуса, судді тощо)

3. З метою дотримання принципу незалежності в професійній діяльності юрист зобов'язаний:

а) протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність;

б) керуватися власними нормами поведінки незалежно від норм чинного законодавства;

в) бути безкомпромісним і принциповим при виконанні своїх професійних обов'язків;

г) активно відстоювати свої професійні права

4. Моральним регулюванням в юридичній діяльності є:

а) етичні норми щодо правильності виконання службових дій;

б) виконання службового обов’язку відповідно до вимог інструкцій, наказів і правил поведінки;

в) можливість реалізації своїх духовних установок;

г) відхилення моральних принципів для задоволення інтересів клієнта