- •Академія адвокатури України Кафедра цивільного, господарського права та процесу
- •I. Історія спадкового права.
- •§1. Римське спадкове право як джерело сучасного спадкового права.
- •§2. Етапи розвитку римського спадкового права.
- •§3 Спадкування за заповітом в римському спадковому праві.
- •§4. Спадкування за заповітом в Київській Русі.
- •§5. Дореволюційне спадкове право Російської Імперії.
- •§6. Історія спадкування за заповітом в срср.
- •Поняття та види заповітів
- •§1. Поняття заповіту.
- •§2. Письмові, нотаріально завірені заповіти.
- •§3. Заповіти, прирівняні до нотаріально завірених.
- •§4. Порядок складання заповітів.
- •Спадкування за заповітом в Україні.
- •§1.Поняття та значення спадкування та спадкового права.
- •§2. Основні поняття спадкового права.
- •§3. Права заповідача.
- •§4. Коло спадкоємців за заповітом і змістом заповіту.
- •§5. Право на обов’язкову частку в спадщині.
- •Особливі заповідальні розпорядження.
- •§1. Підпризначення спадкоємця.
- •§2. Заповідальний відказ.
- •§3. Покладання.
- •§4. Виконання заповіту.
- •§5. Розпорядження вкладами.
- •V. Порядок реалізації спадкових прав.
- •§1. Прийняття спадщини.
- •§2.Відмова від спадщини.
- •§3. Перехід права на прийняття спадщини.
- •§4. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця.
- •§5. Видача нотаріальною конторою свідоцтва про право спадкування.
- •VI. Актуальні проблеми вдосконалення правового регулювання спадкування за заповітом. Висновок.
- •VII. Рішення судів щодо спорів про спадкове право. Справа №2-2894/10
- •(Заочне)
- •Іменем україни
- •(Заочне)
- •20 Січня 2011 року м. Київ
- •Іменем України
- •Список використаної літератури.
Спадкування за заповітом в Україні.
§1.Поняття та значення спадкування та спадкового права.
Після смерті громадянина всі його майнові права та обов’язки, а також деякі його немайнові права переходять до інших осіб. Такий перехід майна померлого до іншої особи або інших осіб називається спадкуванням.
Умови та порядок спадкування регламентуються рядом цивільно-правових норм, що в своїй сукупності складають окремий інститут цивільного права - спадкове право.
Виходячи з вищесказаного, спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють правовідносини, що виникають внаслідок переходу майна померлого до іншої особи чи інших осіб.
Спадкове право надає можливість кожному громадянину розпорядитися своїм майном на випадок смерті, визначивши в заповіті його долю. Це означає, що воно безпосередньо спрямоване на захист особистих інтересів громадян, адже багатьом не байдуже кому буде належати належне спадкодавцю майно після його смерті.
§2. Основні поняття спадкового права.
Щоб зрозуміти процес спадкового права, для початку треба визначитись з такими поняттями як спадкоємець, спадкодавець та спадкове майно (спадкова маса).
Спадкодавець - це громадянин, майно якого після смерті переходить у спадщину до іншої особи чи інших осіб. Спадкодавцем може бути лише фізична особа. Причому ця фізична особа може бути спадкодавцем незалежно від віку, статі, стану здоров’я, кольору шкіри тощо. Спадкування може відбуватися як після смерті дієздатних, так і недієздатних осіб. Однак заповідати майно може лише повністю дієздатна особа.
Спадкоємець - це особа, яка у випадку смерті того чи іншого громадянина набуває права одержати його спадкове майно. Спадкоємцем може бути як фізична так і юридична особа, а також держава. Фізична особа може стати спадкоємцем незалежно від віку, статі, стану здоров’я, кольору шкіри тощо.
Таким чином спадкоємцями можуть бути не лише дієздатні, але й недієздатні фізичні особи. В останньому випадку відповідні дії, необхідні для прийняття спадщини, здійснюють їх законні представники - батьки, усиновителі та опікуни.
Відповідно до Цивільного кодексу України спадкоємцями можуть бути особи, які були живими, на момент смерті спадкодавця, а також діти спадкодавця, що були зачаті при його житті і народжені після його смерті (постуми).
Не мають права стати спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або кого-небудь з спадкоємців або зробили замах на їх життя. Не мають права стати спадкоємцями за законом батьки після дітей, у відношенні яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини, а також батьки і повнолітні діти, що злісно ухилялися від виконання покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку.
Спадкове майно - це сукупність прав та обов’язків спадкодавця, які переходять після його смерті до спадкоємців. Для визначення цього поняття також часто використовують терміни « спадщина » або « спадкова маса » які є тотожними поняттями.
Серед майнових прав, що переходять до спадкоємців насамперед треба назвати право власності на різноманітне майно. Сюди входить право власності на будинок, автомашину, предмети домашнього вжитку та право на інші речі. До майнових прав, що входять до спадщини, належить не лише право власності на майно, а й право вимоги, яке випливає з укладених спадкодавцем договорів. Також у спадщину входить право на одержання неодержаної спадкодавцем заробітної платні, майнові права авторів літературних, художніх творів та творів мистецтва, майнові права авторів відкриттів, винаходів та раціональних пропозицій.
Всі майнові права, що входять до складу спадкового майна, становлять спадковий актив.
До складу спадкового майна також входять і майнові обов’язки спадкодавця. Це означає, що коли за життя спадкодавець мав борги, то вони разом з майновими правами переходять до спадкоємців.
Сукупність обов’язків спадкодавця, що переходять до спадкоємця становлять спадковий пасив.
Не всі майнові права і обов’язки спадкодавця можуть переходити до інших осіб у спадщину. Так, не можуть переходити до спадкоємців майнові права та обов’язки, що тісно пов’язані з особою спадкодавця. Не переходять до спадкоємців права і обов’язки, що виникають з договору доручення, не переходять до спадкоємців права спадкодавця на одержання ним пенсії, аліментів, право на відшкодування завданої здоров’ю шкоди, право членства в громадських організаціях оскільки ці права тісно пов’язані з особою спадкодавця.
Відповідно до статті 1228 Цивільного кодексу України Порядок розпорядження на випадок смерті вкладами в банківських установах здійснюється вiдповiдно до заповiту або розпорядження.
Якщо вкладник не зробив розпорядження ощадній касі або банку, то в разі смерті вкладника його вклад переходить до спадкоємців на загальних підставах за загальними правилами спадкування.
