(Заочне)

02 грудня 2010 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лазаренко В.В.

при секретарі - Сітайло Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Соломянської районної у м. Києві ради, треті особи: ОСОБА_3, Головне управління юстиції в м. Києві, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право власності, в рівних частинах, в порядку спадкування за законом на ? частину жилого будинку та ? частину земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивують тим, що позивачі є рідними сестрами і єдиними спадкоємцями їх рідної бабусі ОСОБА_4, що мешкала за адресою: АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не залишивши заповіту. Батько позивачів - ОСОБА_5, єдиний син ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер брат позивачів ОСОБА_6, який так і не прийняв спадщину.

Також позивачі зазначили, що після смерті бабусі позивачів залишилась спадщина, яка складається з ? частину жилого будинку та ? частину земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1. Вказаним майном позивачі фактично користуються 1/2 частиною будинку після смерті бабусі, сплачують комунальні послуги та несуть витрати по утриманню будинку з дня смерті бабусі по теперішній час.

22 квітня 2003 року позивачі звернулися до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом в рівних долях.

13 листопада 2008 року від Дев'ятої київської державної нотаріальної контори надійшла відповідь про неможливість видати свідоцтво про право власності на частину земельної ділянки, оскільки в Державному акті на вказану земельну ділянку, виданому Київською міською радою 12 травня 2000 року, вказано, що земельна ділянка видана у спільну приватну власність із ОСОБА_3 і не вказано яка саме частина землі належала померлій.

10 лютого 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація про визначення порядку користування земельною ділянкою, виніс рішення та встановив порядок користування земельною ділянкою.

Враховуючи, що до цього часу не вирішено питання щодо оформлення права власності в порядку спадкування за законом, позивачі звернулися до суду, щоб визнати за ними право власності в рівних частинах, в порядку спадкування за законом на ? частину жилого будинку та ? частину земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та треті особи в судове засідання не надіслали своїх представників, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що є розписки в матеріалах справи.

Згідно ст.224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, заслухавши думку представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями їх рідної бабусі ОСОБА_4, що мешкала за адресою: АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21).

У володінні ОСОБА_4 залишилась ? частина жилого будинку та ? частину земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1, на які вона не залишила заповіту, вказана власність підтверджується свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1 (а.с.7).

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є рідними сестрами та братом, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.51-53).

Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_3 від 28 квітня 1992 року, Батько позивачів - ОСОБА_5, єдиний син ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер рідний брат позивачів ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть за № НОМЕР_2 від 13 січня 2007 року (а.с.22).

22 квітня 2003 року позивачі звернулися з заявою до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом в рівних долях (а.с.23).

13 листопада 2008 року від Дев'ятої київської державної нотаріальної контори надійшла відповідь про неможливість видати свідоцтво про право власності на частину земельної ділянки, оскільки в Державному акті на вказану земельну ділянку, виданому Київською міською радою 12 травня 2000 року, вказано, що земельна ділянка видана у спільну приватну власність із ОСОБА_3 і не вказано яка саме частина землі належала померлій (а.с.23).

Рішенням від 10 лютого 2009 року Солом'янського районного суду м. Києва, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація про визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено та встановлено порядок користування (а.с.15-16).

З мотивувальної частини зазначеного рішення вбачається, що після смерті ОСОБА_4, все її нерухоме майно успадкували за законом онучки: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які користуються земельною ділянкою , що розташована за адресою АДРЕСА_1.

З зазначеного рішення також вбачається, що власником ? частини житлового будинку та ? частини земельної ділянки розташованих за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_7

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1266 Цивільного кодексу України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Визначаючи частку в праві власності на спірну земельну ділянку, яку успадкували позивачі, суд виходив з того, що на момент відкриття спадщини земельна ділянка належала на праві спільної власності ОСОБА_4 і ОСОБА_7 в рівних частках. Таким чином, кожному співвласнику земельної ділянки, виходячи з рівності часток, належало по ? її частині, що підтверджується і рішенням суду від 10 лютого 2009 року.

Враховуючи обставини наведені вище, те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями їх рідної бабусі, ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності, в рівних частинах, в порядку спадкування за законом на ? частину жилого будинку та ? частину земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачені позивачем витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120, 00 грн.

Керуючись статтями 15, 16, 316, 386, 387, 391, 392, 1216-1218, 1258, 1261, 1268 ЦК України, статтями 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності, в рівних частинах, в порядку спадкування за законом на ? частину жилого будинку та ? частину земельної ділянки, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Рішення в частині визнання права власності підлягає реєстрації у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.

Справа № 2-424/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И