VI. Актуальні проблеми вдосконалення правового регулювання спадкування за заповітом. Висновок.

В економічно-соціальній ситуації, в якій на даний момент опинилася Україна є сенс в зміні деяких положень спадкового права взагалі, і конкретно спадкування за заповітом. Так на даному етапі інтеграції України з Європейською Спільнотою важливим є приведення правових норм до відповідності із загальними нормами Європейського та міжнародного права. Так, зокрема, є сенс у впровадженні в Україні п’яти класів спадкоємців за законом, як це є в Західно-Європейських державах. Також важливим є врегулювання спадкування предметів особистого вжитку, так як за чинним законодавством у цьому питанні виникає розбіжність між статтями Цивільного кодексу України. Одним із важливих напрямків розвитку в спадковому праві може бути напрямок, за яким би органічно розвивався принцип охорони інтересів сім’ї. Розвиток цього принципу сприяв би зміцненню сімейно-шлюбних відносин, і, в недалекому майбутньому, сприяв би подоланню демографічної кризи на Україні.

Отже, проаналізувавши всі вищенаведені факти, ми можемо дійти до висновку, що Україна потребує оновленого Цивільного кодексу, з оновленим інститутом спадкування. Новий Цивільний кодекс має відповідати всім вимогам нового суспільства, що стоїть на засадах ринкової економіки. Також хотілося б побажати щоб новий Цивільний кодекс був максимально наближений до сучасних Європейських та світових стандартів, що б сприяло швидшій інтеграції України з Європейською Спільнотою і всім розвиненим світом взагалі.

i

VII. Рішення судів щодо спорів про спадкове право. Справа №2-2894/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(Заочне)

23 червня 2010 року                                                                                            м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді    Оксюти Т.Г.

при секретарі           Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соломянської районної в м. Києві ради, третя особа : Головне управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача та просила визначити додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, яка належала їй на праві приватної власності.

Зазначає, що на момент відкриття спадщини вона з матір'ю не проживала.

Після смерті ОСОБА_3 позивач вступила у володіння її майно, тобто квартирою, однак не змогла вчасно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки за декілька тижнів до збігу встановленого шестимісячного терміну позивач тяжко захворіла і потрапила на стаціонарне лікування до лікарні.

Після одужання позивач одразу звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку для її прийняття.

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач Соломянська районна в м. Києві рада в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, відповідно до ст. 169 ЦПК України, ухвалив розглянути справу у її відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оскільки неявка відповідача повідомленого належним чином, не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечує позивач.

Третя особа Головне управління юстиції у м. Києві в судове засідання свого представника не направило, про дату та час розгляду справи повідомлено належним чином надало до суду заяву в якій при вирішенні справи покладається на розсуд суду та просило справу слухати у відсутність представника.

Вислухавши думку представника позивача, врахувавши заяву третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві, мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина - квартира АДРЕСА_1, яка належала їй на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло виданого Відділом приватизації Залізничної районної державної адміністрації 12.01.1994 року.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Померла ОСОБА_3 заповіту не складала, отже позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею першої черги за законом.

Як пояснила судовому засіданні представник позивача, після смерті ОСОБА_3 позивач вступила у володіння її майно, тобто квартирою, однак не змогла вчасно подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки за декілька тижнів до збігу встановленого шестимісячного терміну позивач тяжко захворіла і потрапила на стаціонарне лікування до лікарні.

Встановлено, що після одужання позивач ОСОБА_1 звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку для її прийняття.

Як зазначено в ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Встановлено, що позивач, у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, т.я., вона перебувала на стаціонарному лікуванні

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем терміну для прийняття спадщини та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись статтями 1270, 1272, ЦК України, статтями 10, 11, 27, 28, 29, 30, 57, 58, 59, 60, 169, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Соломянської районної в м. Києві ради, третя особа : Головне управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк в два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Перебіг зазначеного строку рахувати з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києві шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

справа № 2-271/2010

                                           провадження № Б/Н 216    

   Р І Ш Е Н Н Я