1. Збільшувальні прилади

Людина має гарний зір. Ми бачимо навколо величезну кількість предметів, розрізняємо їх за розміром, кольором, формою. Проте детально роздивитись їх неозброєним оком неможливо. Тому людина з давніх-давен шукала способи розширити свої можливості за допомогою збільшувальних приладів. Такими приладами є лупа і мікроскоп.

Мал. Лупа Мал. Мікроскоп

Лупа – це найпростіший збільшувальний прилад. Вона складається із збільшувального скла, вставленого в металеву, або пластмасову оправу. Лупа не дає великого збільшення – лише у 2-25 разів. З її допомогою розглянути детально внутрішню будову рослин майже неможливо.

Для вивчення дрібних деталей внутрішньої будови рослин використовують мікроскоп. Біологічний мікроскоп – це оптичний прилад, за допомогою якого можна отримати збільшене зображення об’єкта дослідження. У мікроскопі є дві системи – оптична та механічна. До оптичної системи належить окуляр, об’єктив, освітлювальна система.

Окуляр – це система з 2 – 3 лінз, вмонтованих у металеву трубку. Трубку закріплюють таким чином, щоб у неї можна було дивитися оком. Звідси й назва – окуляр (від латинського слова «oculus», що означає «око»).

Об’єктив – це декілька лінз також вмонтованих в металеву трубку, але з протилежного боку від окуляра. Об’єктив розташований безпосередньо над об’єктом дослідження, завдяки чому й дістав свою назву.

Освітлювальною системою мікроскопа є дзеркало, яке збирає промені світла та спрямовує їх на об’єкт.

Механічна частина мікроскопа складається з підставки, штатива, тубуса, гвинтів та предметного столика.

На підставці розміщується весь мікроскоп. На штативі – предметний столик, тубус і дзеркальце.

Тубус – це трубка, в яку зверху вмонтований окуляр, а знизу об’єктив.

Предметний столик потрібен для розміщення на ньому препаратів. У центрі столика є круглий отвір, крізь який проходять промені, що освітлюють препарат.

Гвинти допомагають переміщувати об’єктив ближче до предмету дослідження, або дальше від нього.

Сучасні світлові мікроскопи збільшують предмети дослідження в сотні разів. Електронні мікроскопи дають збільшення в десятки й сотні тисяч разів. Це дозволяє розглянути багато подробиць внутрішньої та зовнішньої будови об’єктів.

2. Відкриття клітин

Перший простий мікроскоп був винайдений Янсеном у 1590 році в Голландії. Про будову цього приладу відомо, що він складався з трубки з двома збільшувальними скельцями, прикріпленої до підставки. Удосконалив цей прилад інший голландець – Антоні ван Левенгук. Але першим, хто оцінив значення мікроскопа був англієць Роберт Гук – фізик, метеоролог, біолог, інженер і архітектор. Роберт Гук вдосконалив існуючий мікроскоп і з його допомогою розглядав різні об’єкти і замальовував їх. Одного разу Гук зробив тонкий зріз рослинного корка і почав розглядати його під мікроскопом. Учений побачив, що шматочок корка складається з безлічі комірок, які він назвав «клітинами». Це відбулося в 1665 році, але назва «клітина» збереглася й досі.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

1. Перегляд і опрацювання презентації «Історія вивчення клітини».

2. Самостійна робота учнів у робочому зошиті.