2. Життєві форми рослин

Життєва форма — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді пристосування їх до умов життя.

Основні категорії життєвих форм —дерева, чагарники і трави — відрізняються висотою, ступенем здерев’яніння осьових органів і тривалістю життя надземних пагонів. Характеристика кожної життєвої форми у вищих рослин складається на основі визначення морфологічних ознак надземних і підземних пагонів. До однієї життєвої форми можуть належати рослини різних видів і родів і, навпаки, рослин одного виду можуть утворювати кілька життєвих форм.

Дерева — багаторічні рослини з дерев’янистими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 2 м висоти.

Кущі — багаторічні рослини з дерев’яніючими надземними частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення починається від самої землі. Тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів. Трав’янисті рослини — багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні), або відмирає уся рослина (однорічні).

   

ІV. Узагальнення і систематизація знань

Запитання до учнів

1. Поясніть, як ви розумієте зміст поняття "життєва форма рослини"?

2. Які виділяють життєві форми рослин? Наведіть приклади рослин, які належать до цієї групи.

• Виконання завдань практикуму.

А) З’єднайте стрілками термін і його визначення.

1. Дерева

2. Кущі

3. Трав’янисті рослини

а) Багаторічні рослини зі здерев’янілими надземними частинами, які мають кілька рівноцінних стовбурів;

б) Багаторічні рослини зі здерев’янілими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 5 м висоти

в) Багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні), або відмирає уся рослина(однорічні).

Б) До однієї з груп життєвих форм підберіть три приклади рослин, які належать до цієї групи. Поясніть, чому і як, на вашу думку, у рослин утворилася саме така зовнішня будова. Охарактеризуйте значення цих рослин.

V. Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті.

Урок № 54

Тема. Екскурсія № 1 «Різноманітність рослин свого краю»

Мета: наочним способом вивчити різноманітність рослин свого краю, особливості їх будови, місць зростання та поширення; розвивати логічне мислення учнів, їх уміння і навички описувати, замальовувати, фотографувати різні об’єкти, розвивати світогляд та ерудицію школярів; виховувати самостійність, спостережливість, любов до природи свого краю.

Обладнання і матеріали: олівець, блокнот, фотоапарат, відеокамера (по можливості)

Тип уроку: урок застосування вмінь і навичок (краєзнавча екскурсія)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Хід екскурсії

Інструктаж з БЖД

1. Ознайомлення з екскурсійним об'єктом і складання плану екскурсії.

2. Формулювання запитань для учнів, на які вони повинні отримати відповіді під час екскурсії.

3. Уточнення й розподіл завдань серед учнів.

4. Процес проведення екскурсії (організація спостереження, консультація в ході екскурсії, завдання та їх виконання учнями - малюнки, фото-, кінозйомки, записи на магнітну плівку).

5. Поведінка учнів на об'єкті, їх зацікавленість тим, що спостерігають.

6. Результативність навчальної екскурсії (поповнення науковими та спеціальними знаннями, уміннями та навичками учнів; розширення світогляду, ерудиції, поля активного навчання та зіткнення з реальними речами, людьми, процесами, явищами; дисципліна, відчуття задоволення від побаченого, почутого під час екскурсії; якість оформлення матеріалів екскурсії, доцільність і можливість їх використання в навчально-виховному процесі).

ІІІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті.

3. Оформити звіт про екскурсію

Урок № 55

Тема. Рослинні угруповання

Мета: сформувати у школярів поняття про рослинні угруповання; розвивати спостережливість, вміння визначати певні рослини за їх зовнішнім виглядом та місцем зростання; виховувати почуття патріотизму, любов до природи та рідної землі.

Обладнання і матеріали: схеми, малюнки, гербарій, таблиці, м/м дошка, презентація «Різноманітність рослинних угруповань».

Базові поняття: ярусність, фітоценоз, рослинні угруповання

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Обговорення проблемного питання:

Чи може будь-який організм існувати абсолютно незалежно від інших організмів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

Рослинне угруповання (або фітоценоз) — це сукупність рослин на відносно однорідній ділянці, які перебувають у складних взаємовідносинах між собою і з навколишнім середовищем. Рослинні угруповання — результат тривалого історичного розвитку, в них підбирається певний комплекс видів, який складається внаслідок тривалого природного добору за певних кліматичних умов середовища, при постійній взаємодії між рослинами та іншими живими істотами. Прикладом рослинних угруповань можуть бути: степи, болота, дубові ліси.

   

Для кожного фітоценозу характерні певні умови існування, видовий склад рослин, зовнішній вигляд, внутрішня будова, ґрунт, рельєф місцевості та взаємозв'язки організмів.

Утворене угруповання характеризується специфічним складом флори (сукупності видів рослин, що склалася історично, які ростуть на певній території), кількістю особин кожного виду, розподілом видів (ярусністю). Різні рослинні угруповання зазвичай різко відрізняються одне від одного: сосновий ліс з вересовим покривом, сосновий ліс з білим наземним лишайниковим покривом, ялиновий ліс з чорницею, степ з ковилою і степ з різнотравною рослинністю (сукупністю рослинних угруповань — фітоценозів — планети загалом або її окремих регіонів та місцевостей) і характеризуються своїми особливостями.

Склад флори угруповань визначається екологічними потребами, проте це не означає, що в них підбираються види однакової екології. Так, у лісах поєднуються різні форми: дерева, кущі, злакові й широколисті трави, мохи, лишайники та інші рослини. Життєві потреби всіх видів рослин різні (кожний вид займає свою екологічну нішу), тому вони мають перебувати в певних співвідношеннях, які забезпечують пристосованість їх один до одного. Співвідношення різних видів угруповань між собою становить його структуру.

Однією із структурних ознак угруповання є ярусність: рослини різної висоти розміщують свої надземні органи на різних рівнях, що частково перекривають один одного.

Різні угруповання характеризуються різним числом ярусів. У сосновому лісі може бути від двох до п'яти ярусів. Двоярусний ліс: сосна — І ярус, оленячий лишайник — II ярус; триярусний: сосна, чорниця, зелений мох; чотириярусний: сосна, ліщина, чорниця, зелений мох; п'ятиярусний: сосна, ліщина, чорниця, квасениця, зелений мох. Число ярусів може бути й більшим.

Одноярусних угруповань не буває. У наведених прикладах у кожному ярусі дано панівні (домінуючі) види. Найкраще ярусність виражена в фітоценозах, які представлені різними життєвими формами. Вона добре виявлена в лісах і гірше — в трав'янистих угрупованнях (степах, луках). В одному ярусі поєднуються близькі за своїми біологічними й екологічними властивостями рослини. Епіфіти, виткі рослини належать до групи позаярусних. Число ярусів збільшується зі збільшенням числа видів, поліпшенням умов існування, віком угруповання.

Крім надземної існує підземна ярусність: розміщення кореневої системи різних видів рослин на різній глибині. У степу, наприклад, може бути три підземних яруси: верхній, неглибокий, в якому розміщуються корені однорічних рослин, бульби, цибулини; середній — зайнятий переважно коренями злаків, і глибокий, де знаходяться стрижневі корені дводольних рослин. На луках з моховим покривом можна спостерігати чотири яруси кореневих систем. Завдяки підземній ярусності на одному й тому самому місці може рости більша кількість видів рослин.

Сформовані рослинні угруповання зазнають постійних змін, зумовлених різними причинами. Це можуть бути сезонні зміни, пов'язані з фенологічними явищами у рослин упродовж року. Рано навесні угруповання характеризується розквітом одних видів, тоді як інші лише пробуджуються до життя.

Наприкінці літа, навпаки, у перших видів насіння висипалось, листки відмерли, а другі лише досягли повного розквіту. Крім того, тривалість вегетації у одних рослин велика, у інших — коротка. Відповідно до цього характер угруповання дуже змінюється за порами року. Це явище можна назвати ярусністю в часі, на відміну від ярусного розміщення в просторі надземних і підземних частин рослин.

Жодний фітоценоз не існує вічно, рано чи пізно він змінюється. Причиною цього є або вплив зовнішніх умов, або зміна середовища у зв'язку з життєдіяльністю організмів, що входять до фітоценозу, або проникнення в угруповання нових видів. Прикладом може бути заростання озер, утворення боліт. Діяльність людини також прямо і опосередковано впливає на розвиток фітоценозів. Прямий вплив — вирубування лісів, осушування боліт, тобто створення на місці природних фітоценозів штучних угруповань — агроценозів. Останні створено на величезній площі земної кулі — понад 1,4 млрд га. Опосередкований вплив — внесення в ґрунт добрив, регулювання водного режиму тощо.

Людина має добре знати закономірності розвитку природи, щоб впливати на неї, не порушуючи природної рівноваги.

Сукупність усіх умов, що впливають на рослинні угруповання, називають середовищем існування. Середовище складається з факторів абіотичних і біотичних.