2. Проростання насіння

Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою. У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова - від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років.

Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура , а для деяких видів ще й світло. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0... +2 °С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8 ... 10 °С.

Д ля того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від 30 до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання. Іншим способом виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану спокою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).

Потрапляючи у сприятливі умови, насінина поглинає воду й набрякає. Водночас активується її дихання, запасні органічні речовини переходять у доступну для споживання зародком форму (наприклад, нерозчинний крохмаль перетворюється на розчинні цукри). Частина цих речовин витрачається на забезпечення клітин зародка енергією, частина - на утворення сполук, необхідних для їхнього поділу та росту.

Спочатку проростає зародковий корінь, а вже потім - пагін. Корінь прориває насінну шкірку та росте в глиб ґрунту, а пагін спрямовується до його поверхні. Рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листочків називають паростком.

3. Дослідницький практикум. Дослідження умов проростання насіння

Дослід 1. У дві склянки помістіть по 10 насінин квасолі (чи пшениці). На дно склянки № 1 налийте води, а склянку № 2 залишіть сухою. Обидві склянки поставте в тепле місце й накрийте склом. Спостереження. Через 3-4 дні в склянці з водою насіння проросте, а в склянці № 2 насіння не зміниться. Пояснення. Для проростання насіння потрібна вода, оскільки живі клітини зародка можуть отримувати через свої клітинні оболонки лише розчинені поживні речовини, що є в насінині.

Дослід 2. У дві склянки помістіть по 10 насінин квасолі (чи пшениці). На дно склянки № 1 налийте води стільки, щоб лише змочити насіння, а склянку № 2 наповніть водою до країв. Обидві склянки поставте в тепле місце й накрийте склом. Спостереження. Через 3-4 дні в склянці з невеликою кількістю води насіння проросте. У склянці № 2 насіння набубнявіє, але не проросте. Пояснення. Для проростання насіння потрібне повітря, оскільки живі клітини зародка потребують кисню для дихання та отримання енергії.

Дослід 3. У дві склянки помістіть по 10 насінин квасолі (чи пшениці). На дно кожної склянки налийте трохи води, щоб насіння змогло прорости. Обидві склянки накрийте склом. Склянку № 1 поставте в тепле місце, а склянку № 2 — на холод або в холодильник. Спостереження. Через 3-4 дні в склянці № 1 насіння проросте, а в склянці № 2 — ні. Пояснення. Для проростання насіння потрібне тепло, що є необхідною умовою хімічних реакцій у клітинах зародка.

Дослід 4. У склянку помістіть 20 насінин квасолі, створіть оптимальні умови зволоження, тепла й повітря. Спостереження. Через 3-4 дні перевіряємо, чи всі насінини проросли. Пояснення. Для проростання насіння потрібні не лише тепло, повітря та волога, а й живий зародок. Отже, для проростання насіння потрібні вода, повітря, тепло та живий зародок.