V. Узагальнення і систематизація знань

Бесіда:

1. Що відбувається в насінному зачатку під час запліднення?

2. Що відбувається в насінному зачатку після запліднення?

Vі. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника.

Урок № 39

Тема: Насінина

Мета: довести до учнів відомості про будову насінини; ознайомити учнів з головними умовами, необхідними для проростання насіння; розвивати увагу, спостережливість, уяву; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та рослин рідного краю.

Обладнання і матеріали: гербарний матеріал насінин і плодів, малюнки, фотографії або таблиці із зображенням проростаючих насінин, стакани, насіння квасолі.

Базові поняття і терміни: проростання насіння, схожість, зародок, запас поживних речовин.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання на картках.

— Розташуйте процеси в порядку того, як вони відбуваються при заплідненні:

а) утворення і ріст пилкової трубки;

б) пилок потрапляє на приймочку маточки;

в) злиття одного сперматозоїда з яйцеклітиною, а другого — з центральним ядром;

г) рух сперматозоїдів пилковою трубкою до зародкового мішка.

— Розташуйте процеси в порядку того, як вони відбуваються при утворенні насіння:

а) ділення зиготи й утворення зародка;

б) утворення покривів насінини;

в) поділ клітин заплідненого центрального ядра й утворення ендосперму.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Мабуть не один раз декому із нас доводилось очищати свій одяг від чіпких колючок різних рослин, наприклад, череди, лопуха. Ми були свідками коли пух тополі кружляв наче білий сніг. А ще споживали дуже поживні, чудові на смак ядра горіха грецького. А чи задумувались ви що це за створіння природи? Так, мова на нашому уроці піде про насінину.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Будова насінини

Поява насінини – найдосконаліше пристосування до розмноження і розселення рослин, що утворюється в результаті запліднення з насінного зачатка. Зовні насінина вкрита насінною шкіркою, під якою розташовані зародок і запас поживних речовин. Завдяки шкірці зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (відсутність вологи, холод тощо). А сам зародок має зародковий корінь, зародкове стебло, зародкову бруньку й зародкові листки-сімядолі. Сімядолей у насінині зазвичай буває дві чи одна й за цією ознакою рослини поділяють на дво- та однодольні.

Н асінина дводольної рослини, наприклад, квасолі, вкрита товстою шкірочкою. На вузькій увігнутій поверхні насінини розташований рубчик — місце прикріплення насінини до насінної ніжки. Поряд з рубчиком є отвір, через який до насінини під час його формування надходить зародок у вигляді двох добре розвинутих сім’ядолей, зародкового корінця, зародкового стебельця і брунечки. Всі поживні речовини містяться в сім’ядолях, які є першою парою видозмінених листків зародка.

Насінина однодольної рослини, наприклад, зернівки пшениці, вкрита оплоднем, що зрісся зі шкірочкою насінини, а під нею містяться зародок і запасаюча тканина у вигляді ендосперму. Зародок має сформовані вегетативні органи майбутньої рослини: зародковий корінець з кореневим чохликом, зародкове стебельце і брунечку. В центрі брунечки добре помітний конус наростання, вкритий зародковими листочками. Верхній зародковий листок захищає проросток при проходженні крізь грунт. Частина зародка, що прилягає до ендосперму, є редукованою сім’ядолею і має назву щитка, через який зародок отримує поживні речовини і воду з ендосперму.