- •Урок № 1
- •Поняття про органічний світ
- •Біологія як наука
- •3. Значення біологічних знань у практичній діяльності людини
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 2
- •1. Основні властивості живого
- •3. Дихання
- •4.Виділення
- •5. Подразливість
- •6.Ріст і розвиток
- •7. Розмноження
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 3
- •1.Різноманітність організмів
- •2. Типи живлення організмів
- •3. Середовища існування організмів
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 4
- •1. Біологія – система наук про живу природу
- •2. Вивчення біологічних об’єктів
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •1.Клітина - основна одиниця будови і функцій живої природи
- •2. Цитологія - наука про клітину.
- •V. Домашнє завдання
- •1. Збільшувальні прилади
- •2. Відкриття клітин
- •V. Домашнє завдання
- •1. Загальні закономірності будови рослинної клітини в світловому мікроскопі
- •2. Загальні закономірності будови рослинної клітини в електронному мікроскопі
- •Vі. Домашнє завдання
- •1. Будова рослинної клітини
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •V. Домашнє завдання
- •V. Домашнє завдання
- •Клітинна теорія.
- •V. Домашнє завдання
- •Урок №15
- •Середовище існування.
- •2. Будова тіла.
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •Урок №16
- •1. Середовище існування.
- •2. Будова тіла.
- •3. Процеси життєдіяльності.
- •5. Роль одноклітинних у природі.
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №17
- •Iіі. Вивчення нового матеріалу
- •Дизентерійна амеба
- •V. Домашнє завдання
- •Урок №18
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Хламідомонада – мікроскопічна одноклітинна зелена водорость.
- •Урок №19
- •Значення дріжджів для людини.
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №20
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1.Середовище існування.
- •2.Будова клітини.
- •3.Процеси життєдіяльності.
- •4.Роль бактерій у природі та значення в житті людини.
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №21
- •Вольвокс - колоніальний організм.
- •Губка та ульва - багатоклітинні організми.
- •V. Домашнє завдання
- •Урок № 23
- •1. Загальна характеристика рослин
- •2. Ознаки рослин як живих організмів
- •3.Основні процеси життєдіяльності рослин
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 24
- •1. Фотосинтез
- •2. Будова листка у зв’язку з виконуваними функціями
- •3 . Демонстрування досліду, що підтверджує фотосинтез
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 25
- •1. Мінеральне живлення рослин
- •2. Поняття про добрива.
- •3. Транспорт речовин по рослині
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 26
- •1. Дихання
- •2. Особливості внутрішньої будови листка
- •3. Демонстрування досліду, що підтверджує дихання
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 27
- •1. Подразливість рослин
- •2. Тропізми
- •3. Настії
- •4. Нутації
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 28
- •1. Вегетативні органи рослин
- •2. Генеративні органи рослини
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 29
- •1. Будова рослинної клітини
- •2. Тканини рослин
- •3. Органи рослин
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 30
- •Урок № 31
- •1. Будова кореня
- •2. Типи кореневих систем
- •3. Внутрішня будова кореня
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 32
- •1.Пагін — осьовий надземний вегетативний орган
- •2. Характеристика стебла
- •3. Брунька — зачаток пагона
- •4. Дослідницький практикум. Спостереження за розвитком пагона з бруньки
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Додатковий матеріал до уроку
- •Урок № 33
- •1. Загальна будова та функції пагона
- •2. Фотосинтез, газообмін, транспорт речовин
- •3. Випаровування води
- •4. Демонстрування досліду, що підтверджує випаровування води.
- •5. Ріст пагона
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 34
- •1. Видозміни кореня
- •2. Видозміни пагона
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 35
- •1. Види розмноження рослин
- •2. Нестатеве розмноження рослин
- •3. Вегетативне розмноження рослин
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 36
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 37
- •1. Запилення. Типи запилення
- •2. Способи запилення рослин
- •3. Суцвіття
- •4. Прості суцвіття
- •5. Складні суцвіття
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 38
- •1. Особливості запліднення в рослин
- •2. Утворення насіння
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 39
- •1. Будова насінини
- •2. Проростання насіння
- •3. Дослідницький практикум. Дослідження умов проростання насіння
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 40
- •1. Будова плоду
- •2. Соковиті плоди
- •3. Сухі плоди
- •4. Розповсюдження плодів і насіння
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок № 41
- •1. Класифікація рослин за будовою
- •2. Класифікація рослин за життєвими формами
- •3. Класифікація рослин за тривалістю життя:
- •4. Систематика рослин
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання.
- •Урок 42
- •I рівень
- •1. Загальна характеристика водоростей
- •Середовище життя водоростей
- •V. Узагальнення та систематизація знань.
- •Vі. Домашнє завдання
- •Урок № 44
- •V. Узагальнення та систематизація знань.
- •Vі. Домашнє завдання
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •1. Відділ Плауноподібні
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •Урок № 53
- •1. Екологічні групи рослин
- •2. Життєві форми рослин
- •V. Домашнє завдання
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •Vі. Домашнє завдання
- •Урок № 56
- •1. Значення рослин у природі
- •2. Значення рослин в житті людини
- •V. Домашнє завдання
- •Урок 58
- •Урок №59
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок № 60
- •Будова грибів.
- •2. Риси схожості в будові клітин грибів з рослинами і тваринами
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №61
- •Iіі. Вивчення нового матеріалу
- •Розноження грибів.
- •3.Штучне вирощування печериць.
- •V. Домашнє завдання
- •Урок №62
- •6.Профілактичні заходи отруєнь грибами.
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №63
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №64
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Поширення й умови існування лишайників.
- •Будова й особливості життєдіяльності лишайників.
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №65
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Поняття про цвілеві гриби.
- •Особливості будови цвілевих грибів.
- •3. Різноманітність цвілевих грибів.
- •4.Значення цвілевих грибів.
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №66
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №67
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •Значення грибів у природі й житті людини.
- •V. Узагальнення і систематизація знань
- •VI. Домашнє завдання
- •Урок №68
- •Урок №69
- •Порівняти ознаки основних груп організмів. Назвати відмінні ознаки бактерій від рослин і грибів.
- •Відгадай за описом.
- •Урок №70
- •Називати спільні ознаки клітин рослин, тварин, грибів і бактерій.
- •Висновок.
- •Правила техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт
4. Прості суцвіття
Прості суцвіття мають нерозгалужену квіткову вісь, на якій розміщуються квітки. До них належать китиця, колос, початок, щиток, зонтик, кошик, головка:
Китиця
— на видовженій головній осі сидять
на квітконіжках окремі квітки (конвалія,
черемха, люцерна, біла акація).
Колос — на видовженій головній осі розмішені сидячі квітки без квітконіжок (подорожник, вербена, орхідеї).
П
очаток
— колос із товстою, м’ясистою віссю
(лепеха, жіноче суцвіття кукурудзи —
качан).
Щиток простий — це суцвіття, в якого нижні квітконіжки довші, ніж верхні, і квітки розміщуються майже на одній висоті (яблуня, груша, глід).
Зонтик простий — головна вісь вкорочена, квітконіжки всіх квіток начебто виходять з її верхівки і мають майже однакову довжину; тому квітки розміщуються майже на одній висоті, утворюючи купол (первоцвіт, вишня, цибуля).
К
ошик
— суцвіття з розширеною блюдце-подібною
віссю, на яких розміщуються квітки без
квітконіжок. Зовні
кошик вкритий обгорткою з верхівкових
листків (соняшник, кульбаба, айстра,
волошка).
Головка — головна вісь потовщена і вкорочена, на ній тісно скупчені квітки на коротких квітконіжках або без них (конюшина, миколайчики).
5. Складні суцвіття
С
кладні
суцвіття характеризуються тим, що
головна вісь у них галузиться.
Це волоть (складна китиця), складний
колос, складний щиток, складний зонтик
і сережка:
Волоть — головна вісь на різній висоті дає відгалуження, які, в свою чергу, можуть також галузитись, утворюючи китиці, колоски або інші суцвіття (просо, рис, овес, тонконіг, бузок, виноград, полин);
С
кладний
колос — на головній осі колосоподібно
розташовані колоски (пшениця, жито,
ячмінь, житняк);
Складний щиток має головну вісь, яка галузиться за типом простого щитка (горобина, бузина, калина);
Складний зонтик — бічні осі розгалужуються за типом простого зонтика, але закінчуються розгалуження не окремими квітками, а простими зонтиками (морква, кріп, борщівник);
V. Узагальнення і систематизація знань
Міні-проект «Квіти і комахи». Звіт учнів
Хто запилює квіти?
Перетинчастокрилі
Б
джоли
– найважливіша група комах, які відвідують
квітки. Вони запилюють більшість видів
рослин, аніж хтось інший. Бджоли живуть
за рахунок нектару та пилку, який збирають
на корм личинкам. Їх ротовий апарат,
щетинки на тілі та інші придатки є
спеціальними пристосуваннями, що
полегшують збір і перенесення цих
продуктів. За дослідженнями вчених,
бджола дуже швидко вчиться розрізняти
квіти, запахи та зовнішні обриси рослин,
хоча сонячний спектр вона, як і більшість
комах, бачить інакше, ніж ми. На відміну
від людини бджоли сприймають ультрафіолетову
частину і не вловлюють червону, яка
неначе зливається із квітучим фоном
рослин.
Бджолам властива постійна прив'язаність до певних квітів. Вони мають для цього помітні морфологічні та фізіологічні адаптації. Якщо вони літають на квітки з великими пилковими зернами, то апарат для її збору має грубі щетинки, а якщо збирають нектар з квіток, що мають довгу трубочку, то їхні ротові придатки подовжені. У зв'язку із цим, бджоли стають могутнім еволюційним фактором.
Квіти, що запилюються бджолами, еволюціонують разом з ними. Вони мають досить яскравий віночок: голубий або жовтий, часто з малюнком, по якому комахи його впізнають. Квіти, що запилюються бджолами не бувають ніколи чисто червоними.
Квіти,
які запилюються бджолами мають спеціальні
“посадочні діляночки”. Нектарники у
них знаходяться біля основи віночка і
занурені так, щоб інші запилювачі до
них не досягли, особливо жуки.
Джмелі також добрі запилювачі квіткових рослин. Вони повинні добре живитися нектаром, тому що поки температура тіла не досягне 32 С, вони не здатні літати. А нектар задовольняє їхні потреби в життєвій енергії. Квіти, які запилюють джмелі, мають свої особливості. Нектарники у них розміщені дуже вглибині, і тільки ці комахи своїм довгим хоботком здатні його досягти. Джмелі незамінні запилювачі лугових трав. Там завжди можна почути їхній басовитий звук.
Метелики
Квіти, що запилюються метеликами, дуже схожі на ті, які запилюються бджолами. Головним чином тим, що приваблюють цих комах малюнком та запахом квіток. Але деякі лускокрилі здатні розрізняти червоні кольори, тому рослини, які вони запилюють можуть бути і червоними, і оранжевими.
У видів, що запилюються нічними метеликами, квіти завжди білі, білувато-жовті або яскраво-рожеві з дуже запашним ароматом. Найсильніший запах мають різні види тютюну. Для багатьох квітів, які запилюються метеликами характерно те, що їхній сильний солодкий запах проявляється тільки після заходу сонця.
У квітках, що запилюються метеликами, нектарники знаходяться біля основи довгої вузької трубочки віночка або спеціальної шпори, звідки тільки ці комахи здатні витягувати нектар смоктальним ротовим апаратом. Бражники, наприклад, не залазять у квітку, як бджоли, а зависають над нею, вставляючи свій довгий хоботок у квіткову трубочку. Ці квіти не мають “посадкової ділянки” як для бджіл, ніяких пасток і складного внутрішнього обладнання, яке необхідне для перетинчастокрилих.
Існує
взаємозалежність між розмірами метелика
та розмірами квітки. На великі квіти
сідають великі метелики, а на дрібні –
маленькі метелики. У дрібненьких квітках
короткі квіткові трубочки, тому маленьким
метеликам немає потреби занурювати
свій хоботок. Вони просто повзають по
квітці і збирають нектар.
Квіти, які запилюються метеликами еволюціонують разом з ними, як і у перетинчастокрилих комах.
Жуки
Р
яд
сучасних видів покритонасінних рослин
запилюється переважно жуками. Квіти
цих рослин великі, поодинокі або дрібні
і зібрані в суцвіття.
Основною їжею для жуків є сік вегетативних частин рослин, плоди, та гниючі рештки. У жуків нюх розвинений краще, аніж зір, тому запилювані ними квіти часто білі або зовсім неяскраві, зате мають сильний запах. В основному це фруктовий, пряний або неприємний, що нагадує бродіння. Ці запахи відрізняються від аромату тих квітів, які запилюються бджолами та метеликами.
У одних квітів жуки живляться нектаром, у інших пелюстками або особливими поживними тільцями – скупченнями клітин на поверхні різних частин квітки, а також пилком. В усіх випадках насінні зачатки у квіток, що запилюються жуками, добре захищені зав'яззю і знаходяться у недосяжності до гризучих щелеп жуків-запилювачів.
