1. Запилення. Типи запилення

З апилення — це процес перенесення пилку із пиляка однієї тичинки на маточку цієї або іншої квітки.

Розрізняють наступні два типи запилення – це самозапилення, а також перехресне запилення.

Самозапилення – пилкові зерна з пиляка на тичинці переносяться на приймочку маточки цієї ж самої квітки. Такий тип запилення відбувається найчастіше всередині бутона, ще до повного розкривання квітки. Самозапилення характерне багатьом культурним рослинам, таким як пшениця, горох, рис, квасоля, і деяким дикорослим видам.

Перехресне запилення — пилок з тичинки квітки переходить на приймочку маточки вже іншої квітки. Під час нього пилок переноситься різними способами. Це може бути вітер (вітрозапильні рослини), комахи (комахозапильні рослини), вода.

2. Способи запилення рослин

В ітрозапильні рослини. Квітки таких рослин не мають яскравої кольорової оцвітини, немають вони і запаху. До них належать такі відомі вам рослини, як вільха, береза, дуб, ліщина, хміль, кропива, пирій, жито і багато інших. В них квітки дрібні, мають невелику оцвітину або зовсім голі, зібрані в суцвіття. Утворюється пилку дуже багато, при цьому він сухий, легкий, гладенький і дрібний. Тому подібний пилок добре розлітається від вітру і може перелітати на значні ділянки.

Приймочки маточок вітрозапильних рослин довгі або широкі, далеко виглядають з квіток. Досить часто на них є волоски, що допомагають краще захоплювати пилкові зерна. Бувають випадки, коли залозисті клітини приймочок можуть виділяти клейку речовину, до якої може прилипати пилок. Багато вітрозапильних деревних рослин цвітуть навесні, до появи або водночас з появою листя – береза і ліщина. Це все полегшує процес запилення. До вітрозапильних рослин належить близько двадцяти відсотків видів квіткових рослин.

К омахозапильні рослини. Більшість перехреснозапильних квіткових рослин запилюють саме комахи. У таких рослин спостерігаються спеціальні пристосування для заманювання комах. Подумайте, чому у квіток яскрава оцвітина, а також часто приємний аромат? Це все є пристосуванням, призначеним для того, щоб привабити комах. Отже, комахозапильні види рослин можна легко розпізнати за наступними ознаками: квітки або великі, або зібрані у суцвіття; мають яскраву оцвітину; можуть виробляти великі клейкі або з виростами пилкові зерна, які сприяють прикріпленню їх до комах.

Квіти рослин, які запилюються водою (наприклад стрілолист), утворюють пилок, який не тоне у воді.

Запилення квіток птахами (колібрі,нектарниці) трапляється здебільшого в тропічних широтах. Квітки фуксії, евкаліптів, алоє мають, зазвичай, рідкий нектар, червоне забарвлення і зовсім не пахнуть.

Штучне запилення проводить людина, вона переносить пилок з тичинок на приймочку маточки. Широко його застосовують у господарстві: садівництві, квітникарстві, лісовому господарстві, овочівництві,. Штучне запилення використовують, коли природне ускладнюється, або для проведення селекційної роботи.

3. Суцвіття

Квітки бувають як великими, так і дрібними. Великі квітки досить часто розміщені поодиноко (піон, тюльпан), а більш дрібні зібрані у спеціальні групи, так звані суцвіття. Суцвіття – це сукупність квіток, розташованих на загальній осі в певному порядку. Їх мають такі рослини як соняшник, морква, конюшина і багато інших.

Суцвіття збільшують вірогідність запилення і відповідно кількість плодів. Це в свою чергу сприяє зростанню чисельності рослин певного виду та розселенню.

За характером розгалуження основної осі та розташуванням квіток на ній суцвіття бувають прості та складні.