Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Уроки 1-70 6 кл.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
15.13 Mб
Скачать

1. Дихання

Дихання – процес розпаду органічних речовин до неорганічних, що відбувається з виділенням енергії.

Дихання – процес протилежний фотосинтезу. Під час дихання відбувається розпад органічних речовин до неорганічних, при цьому відбувається виділення енергії. Рослини дихають цілодобово. Під час дихання вони поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ. Енергія, що звільняється при диханні, використовується рослинами для забезпечення їхньої життєдіяльності.

Найактивніше дихання відбувається в тих частинах рослини, що ростуть. У рослин немає спеціальних органів дихання. Тому дихання в них відбувається тільки в середині клітини, тобто рослинам властиве внутрішньоклітинне дихання.

2. Особливості внутрішньої будови листка

- Пригадайте внутрішню будову листка.

У шкірці є продихи, які регулюють газообмін і випаровування води. У переважній більшості рослин вони розміщуються на нижньому боці листків. Між верхньою та нижньою шкіркою розташовується м’якоть листка, у якій є стовпчаста та губчаста тканини з міжклітинниками та провідні тканини. У клітинах стовпчастої тканини велика кількість хлоропластів і тому фотосинтез тут здійснюється найактивніше. Кількість хлоропластів у клітинах губчастої тканини менша; у ній багато міжклітинників. Тому в цьому шарі фотосинтез проходить менш активно,але краще відбуваються процеси дихання та випаровування води. Отже внутрішня будова листка пристосована для здійснення фотосинтезу, дихання і випаровування води – основних функцій листка.

3. Демонстрування досліду, що підтверджує дихання

Переконатися в тому, що рослина дихає, дає змогу дослід. Візьміть гілочку якої-небудь рослини, на якій не менше 10— 12 листків. Замість гілочки можна взяти кілька листків пеларгонії або примули з довгими черешками. Гілочку або листки поставте в склянку з водою. Склянку встановіть на тарілці, поряд з якою поставте склянку з прозорою вапняною водою. Потім усе це накрийте скляним ковпаком або великою скляною банкою і помістіть у темну шафу. У темряві рослини, як ви вже знаєте, не можуть виділяти кисень. У темній шафі листки рослин тільки дихатимуть, а отже, вбиратимуть кисень і виділятимуть вуглекислий газ. Від вуглекислого газу, який виділяють листки, налита в склянку вапняна вода стане каламутною. Дихання листків не припиняється й на світлі, бо рослини, як тварини і людина, дихають протягом усієї доби.

V. Узагальнення і систематизація знань

Заповнити таблицю:

Питання для порівняння

Фотосинтез

Дихання

Вихідні речовини

У яких клітинах відбувається

Енергія витрачається чи вивільняється

Кінцеві речовини

У який час доби відбувається

Vі. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника.

Урок № 27

Тема: Рухи рослин

Мета: познайомити учнів з поняттям подразливість та з’ясувати особливості процесу відповіді рослин на різноманітні подразники зовнішнього середовища; розвивати уміння встановлювати взаємозалежність між чинниками зовнішнього середовища та відповіддю рослин; виховувати відповідальне ставлення до оточуючої живої природи.

Обладнання і матеріали: малюнки, таблиці

Базові поняття і терміни: подразливість, тропізм, фототропізм, геотропізм, настії, нутації

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Назвіть ознаки, які характеризують живі організми.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Кожен з вас знає, що тварини, птахи, людина рухаються. На відміну від тварин більшість рослин ведуть прикріплений спосіб життя, оскільки вони не мають органів чуттів, нервів та м’язів. Якщо ви спостережливі, то бачили неодноразово, що кімнатні рослини, які стоять на підвіконні, повертають пагони і листки до сонця. Також дерева, що ростуть на схилі, розташовані не перпендикулярно до схилу, а в напрямку від центра Землі.

Ці та інші рухи рослин ми і будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу