Самостійна робота № 4

^Тема: Використання синонімії в мові офіційно-ділових документів.

_План:

1. Синонімія та її поширене розуміння.

2. Загально мовні та контекстуальні синоніми.

^{Література:}

1. З.Мацюк, Н.Станкевич "Українська мова професійного спілкування" с.143-149

2. Н.Д.Бабич "Практика, стилістика і культура української мови" с.61-62

3. О. Пономарів "Стилістика сучасної української мови с. 55-63

Синонімія – величезне багатство мови, одне з найпотужніших джерел мовної і мовленнєвої образності. Стилістичне використання синонімів дає змогу висловлюватись точно, у багатьох випадках надає сказаному, написанному потрібного емоційного навантаження або потрібної нейтральності, є показником широких стилістичних можливостей мови.

Синонімія – одне з ключових понять стилістики. Синонімія проявляється на різних мовних рівнях: лексичному, синтаксичному, морфологічному тощо.

Лексичні синоніми – слова (зрідка сполучення слів), які тотожні або близькі за своєю семантикою, але відрізняються матеріально, тобто звуковим

складом.

Кілька синонімів, об’єднаних за своїм лексичним значенням в окрему групу, називають синонімічним рядом, або синонімічним гніздом. Щоб правильно віднести лексичну одиницю до того чи іншого синонімічного ряду, потрібно знайти стрижневе слово, яке стилістично найбільш нейтральне, найменш емоційно забарвлене, найуживаніше і в словниках синонімів подається першим: сильний – всесильний, дужий, міцний, потужній, могутній,

могучий, здоровий, двожильний, стожильний, повносилий та ін. Усі синоніми

цього ряду об’єднані спільним основним значенням (той, кого характеризує велика фізична й моральна сила). Водночас кожен із наведених синонімів індивідуально неповторний своїм семантико-стилістичним відтінком, через що

неоднаково виявляє себе в різних стилях мови.

Синонімічні ряди найчастіше формуються словами якоїсь однієї

частини мови.

За такою ознакою, як повна чи часткова лексико-семантична спільність між синонімами одного ряду, прийнято виокремлювати такі групи синонімів: безвідносні (абсолютні), відносні, синтаксичні, контекстуальні, фразеологічні.

Безвідносні (абсолютні) синоніми. Лексично вони однозначні, але різняться стилістично: одні вживаються частіше, інші – рідше, ці синоніми також характерні для різних стилів мови; неоднаковим може бути емоційне забарвлення безвідносних синонімів: інфінітив – неозначена форма дієслова; асиміляція звуків (переважно у вузівському викладанні) – уподібнення звуків (у шкільному використанні); шлях – путь – дорога; експорт – вивіз та ін.

Відносні синоніми. Вони різняться певним смисловим відтінком. У мові їх найбільше: мир, спокій, тиша, згода, злагода.

Синтаксичні синоніми. До них належать семантично близькі синтаксичні конструкції – словосполучення й речення: зошит учня –учнівський зошит, високоросла людина – людина високого зросту; Я непрацюю. – Мені не працюється.

Контекстуальні синоніми. За ними в літературній мові закріпились різні лексичні значення, але в певних текстах ці лексеми набувають іншої семантики – тропеїчної, переносної. Напр.: Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити... – Яку землю? Що ти мелеш? (М. Коцюбинський); Як почне щось наукове плести, то комедія чиста (І. Франко); І що я йому говорила, товкла? (І. Франко), хоча пряме лексичне значення дієслів молоти, плести, товкти не має нічого спільного з дієсловом говорити, і, отже, ці дієслова поза контекстом не можуть вважатись синонімами. Так само не сприймаються як синоніми слова провалитися і не скласти, але в середовищі студентів і учнів вони можуть уживатись як контекстуальні синоніми: провалитися на екзамені – не скласти екзамену.

Фразеологічні синоніми. Вони бувають щонайменше двослівні: плескати язиком, теревені правити, розводити теревені, плести нісенітницю. Такі сполучення слів разом із лексичними синонімами утворюють той самий синонімічний ряд: говорити, мовити, балакати та ін., молоти язиком тощо.

Синонімія як стилістичний засіб не є характерною для офіційно- ділового та наукового стилів і може бути представлена лише абсолютними синонімами (дублетами): порівняй делікт – правопорушення.

В офіційно-діловому стилі необхідно уникати вживання синонімів в одному тексті , що може порушити точність викладу й однозначне розуміння інформації. Наприклад, вживання в одному тексті синонімів угода, домовленість, договір, контракт може бути розтлумачене як інформація про різні документи (чи способи дійти згоди). Повтор одного і того ж слова навіть у невеликому відрізку тексту не є вадою, а засобом досягнення точності і однозначності.