Самостійна робота № 19

^Тема: Семантичні властивості префіксації.

.

_План:

1. Семантично – стилістичні ресурси префіксів.

2. Стилістичне вживання префіксів.

^{Література:}

Н.Д.Бабич "Практика, стилістика і культура української мови" с.108-110

Префікс з перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с: сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати, схил. Перед усіма іншими приголосними пишемо з (іноді із): збавити, звести, зжитися, ззирнутися, зсадити, зціпити, зчепити, зшиток, ізнов.

Префікс з-(с-) виступає переважно в словах, корінь яких починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зекономити, зігнорувати, з’їзд, зорієнтуватися, зумовити, згаслий, змазати, знадливий, скоротити, склад і под.

У тих випадках, коли корінь слова починається сполученням приголосних, пишемо здебільшого префікс зі-: зібгати, зігнути, зідрати, зізнатися, зіпсуватися, зіставити, зіткнення, зіщулитися тощо. Префікс зі- вживається також у словах із коренем, перший склад якого становить сполучення губного та йотованого звукосполучення: зів’ялий, зім’яти, зіп’ястисятощо. У деяких словах префікс зі- чергується із зо-: зігрівати й зогрівати, зімлівати й зомлівати, зіпрівати й зопрівати, зітліти й зотліти.

БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та ін.

У префіксах – без-, від- (од), між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, пред-, роз-, через- – кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безкраїй, безкорисливий, відкриття, відстань, міжконтинентальний, міжпланетний, надпотужний, обпалити, обтрусити, передплата, передчасний, підтримка, понадплановий, представник, розтягнути, розчин, розхитати, черезплічник.

ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-

Слід розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживається переважно в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, прекрасний, премудрий, прекрасно, препогано; префікс при- вживається переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати, пришвидшити; прибуття, притулок, прибраний, привабливо.

Крім того, префікс пре- виступає у словах презирливий, презирство й у словах старослов’янського походження:преосвященний, преподобний, престол, а префікс при- вживається в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменниками: пригірок, приярок; прибережний, прикордонний.

Префікс прі- вживається тільки в словах прізвисько, прізвище, прірва.

Самостійна робота № 20

^Тема: Основоскладання, словоскладання і подвоєння слів та їх стилістичні функції.

_План:

1. Семантика слів.

2. Стилістичні функції.

^{Література:}

Н.Д.Бабич "Практика, стилістика і культура української мови" с.110-112

Кожна мова складається із слів, і слово є однією з основних одиниць мови. Слова за різними ознаками можна згрупувати так:

за походженням
активного вжитку		місто
застарілі		град (місто)
за активністю вживання
загальновживані		батько
незагальновживані		гіпотенуза
за сферою вживання
літературні	гарний, красивий
діалектні	файний
професійні	мовознавство
за значенням
однозначні	комп'ютер
багатозначні	корінь, сфера
синоніми (подібні)	відтінок- нюанс
антоніми (протилежні)	товстий- тонкий
за звучанням
однойменні (омоніми)	вал- велика хвиля; вал- земляний насип; вал- одна з деталей машини
за емоційним забарвленням
нейтральні	картопля
емоційні	прекрасний
за значенням
терміни		стапель
ділові штампи		вищеозначений
образно- художні		не по зубах (непосильний)
побутові		радіоприймач

Окремо взяті мовні звуки, а також складові частини слова (корінь, префікс, основа, суфікс) виявляють себе лише у слові. Із слів також складаються словосполучення і речення.

Слово - це одна з одиниць мови, яка служить для найменування предметів, властивостей, процесів чи дій. Усі слова за значенням поділяються на дві групи -самостійні та службові.

Самостійні слова - це слова, які обов'язково щось називають (центр, компанія, білий, докласти, купити, обізнаність, сум).

Службові слова не мають самостійного значення, а лише виражають різні відношення між самостійними словами (у виразах ані травички, земля і небо,посеред поля, до нестями службові слова ані, і, посеред, до).

Як одиниця мови слово характерізується такими ознаками (якими вона і відрізняється від інших мовних одиниць):

• складається із звуків і має один основний наголос;

• може поділятися на менші значущі частини - так звані морфени (корінь, закінчення, префікс, суфікс);

• має лексичне значення, тобто називає предмети, ознаки та процеси реальної дійсності.

Слово характерізується насамперед одним чи кількома лексичними значеннями.

Лексичне значення слова - це його реальний зміст, тобто те, що це слово називає.

Наприклад, лексичне значення слова портрет - це "зображення або опис людини чи групи людей".

Крім лексичного значення, слово має ще граматичне значення.

Граматичне значення слова - це відомості про належність цього слова до тієї чи іншої частини мови, а також про граматичні ознаки цієї частини мови, які змінюють форму слова (рід, число, відмінок, вид, час тощо).

Слова, які означають назви, що співвідносяться з конкретними предметами, властивостями чи діями, належать до слів з конкретним значенням (будинок, посібник; старий, нудний, товстий; шукати, беремо).

Крім них, в українській мові є ще слова з абстрактним значенням, тобто такі, що не співвідносяться з конкретними властивостями, діями чи предметами (туга, захоплення, втіха, любов, мрія).

Конкретне значення слова найчастіше встановлюється в реченні, через зв'язок його з іншими словами.

Так, у реченні Земля обертається навкруги Сонця слово "сонце" означає "центральне небесне світило Сонячної системи"; у реченні Під променями сонця змінилася вся земля "сонце" - це вже "світло та тепло, яке випромінює це світило", а у реченні "Сонце моє" - прошепотіла Любаша під "сонцем", зрозуміло, мається на увазі коханий дівчини на ім'я Любашa.

Ця властивість слова - вживатися у різних значеннях - називаєтьсябагатозначністю, або полісемією (від гр. poly - багато і sema - знак).

В українській мові більшість слів належить до багатозначних, тобто є полісемічними.

Однак, значна частина слів - однозначні, або моносемічні.

У період свого виникнення слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово - однозначне, а здатність виражати різні значення ним набувається з часом.

До однозначних слів належить більшість спеціальних наукових темінів (економічних - інвестиції, ціни; мовознавчих - підмет, присудок; літературознавських -метафора, ямб; медичних - грип, астма та ін.), назви тканин (вельвет, шовк), деталі та механізми (шайба, плейєр), власні назви (Київ, Європа).

Але й серед термінологічної лексики є багатозначні слова, напр.: швидкий потяг (поїзд) і потяг до Марфи; жовте коло і коло парку.