- •1. Поняття, інформаційного права
- •2. Предмет інформаційного права
- •3. Система інформаційного права
- •4.Проблеми кодифікації інформаційного законодавства
- •5.Функції і принципи інформаційного права
- •6. Поняття інформаційних правовідносин
- •7.Види інформаційних правовідносин
- •8. Відповідь є в 6 питанні
- •9. Поняття, ознаки і зміст управління у інформаційній сфері.
- •10.Система та компетенція органів державного управління в інформації.
- •Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
- •11.Функції управління в галузі інформації.
- •12.Поняття та види інформаційних прав громадян
- •13. Загальні обов’язки громадян у інформаційній сфері.
1. Поняття, інформаційного права
Категорія "інформаційне право" може розглядатися в кількох аспектах:
• як галузь суспільних відносин;
• як інституція в юридичній науці;
• як навчальна дисципліна.
Як галузь суспільних відносин інформаційне право може розглядатися у двох змістах: об'єктивному і суб'єктивному.
В об'єктивному змісті інформаційне право — це врегульований нормативними актами комплекс суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.
У суб'єктивному змісті інформаційне право — це комплекс прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин щодо інформації.
Як інституція в юридичній науці інформаційне право — це відносно автономна інституція правової науки щодо дослідження проблем суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.
Як навчальна дисципліна інформаційне право — це комплекс знань, що подаються для вивчення теорії і практики регулювання суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.
2. Предмет інформаційного права
Під предметом інформаційного права слід розуміти інформаційні відносини як відокремлену групу суспільних відносин, що виникають у процесі обігу інформації в інформаційній сфері в результаті здійснення інформаційних процесів у порядку реалізації кожним інформаційних прав і свобод, а також в порядку виконання обов‘язків органами державної влади і місцевого самоврядування щодо забезпечення гарантій інформаційних прав і свобод.
3. Система інформаційного права
За своєю структурою система інформаційного права поділяється дві частини - загальну й особливу.
До загальної частини інформаційного права належать правові норми, що визначають основи цієї галузі:
- загальні поняття та принципи інформаційного права:
- предмет і метод інформаційного права:
- класифікація інформації.
Крім того, до загальної частини інформаційного права належать кілька універсальних інститутів, що об'єднують близькі за змістом правові норми, що визначають ключові питання інформаційних відносин:
- інститут інформаційних прав і свобод людини і громадянина;
- інститут інформаційної безпеки:
- інститут правового режиму інформації
- інститут правового режиму інформаційних ресурсів:
- інститут правових основ розбудови інформаційного суспільства.
Особлива частина інформаційного права охоплює інститути, в межах яких реалізуються основні права та обов’язки суб'єктів інформаційних відносин, що грунтуються на нормах загальної частини. До інститутів особливої частини інформаційного права, зокрема, можна віднести:
- інститут державної таємниці;
- інститут конфіденційної інформації;
- інститут захисту інформації:
- інститут інформаційного забезпечення публічної влади:
- інститут телекомунікацііі:
- інститут мережі Інтернет:
- інститут вільної преси;
- інститут електронних засобів масової інформації.
Цей перелік, звісно не є вичерпним, але ілюструє основні групи правових норм, що різняться особливостями реалізації регулятивного впливу та певною відокремленістю та суспільним значенням предмета правового регулювання. Крім того, більшість із названих інститутів дістають своє формальне вираження в певних нормативно-правових актах, що регулюють відповідний вид суспільних відносин.