3. Особливості відбудови народного господарства:

Україна зазнала руйнувань більше, ніж інші країни Європи. Повністю або частково було знищено 714 міст, та 28 тис. сіл, 2 млн. будинків, 16 150 підприємств. Лише 19% промислових підприємств залишилися неушкодженими (в Італії - 80%). Пром. виробництво = 26% довоєнного рівня (в Італії -30%, в Англії -90%). Загальні втрати становили 1,2 трлн. крб.= 42% загальносоюзних втрат. Втрачено 1/5 = 8 млн. населення.

На відміну від країн Заходу, відбудова народного господарства України проводилася планово, з опорою на внутрішні ресурси і сили, за рахунок економії коштів та матеріалів, із примусовим залученням коштів населення. Принцип відбудови: «все, як до війни», на старій технічній і технологічній базі. Використовувались репарації з Німеччини, примусова праця військовополонених. Республіка отримала лише 19% капіталовкладень від загальносоюзних.

В першу чергу відновлювалася важка промисловість, транспорт, енергетика, які отримали 88% капіталовкладень. Евакуйовані підприємства вирішено назад не повертати. Ніякої компенсації за них Україна не отримала. На 1950 р. виробництво пром. продукції склало 115 % від довоєнного (РФ - 175%, по Союзу-173%).

Сільське господарство отримувало 7% капіталовкладень і на поч.1950-х рр. відновилося лише на 84%. Розвивалось за рахунок жорсткої дисципліни в колгоспах. Не вистачало техніки, робочої сили.

Легка і харчова промисловість, сфера охорони здоров’я, освіти, науки були відновлені на 79-80%, тому що їм приділялося замало уваги.

Відбудова здійснювалася ціною самовідданої праці мільйонів людей.

4. Відбулися значні зміни у складі населення.

1. Демобілізовано з армії за 1945-46рр. 1,8 млн. чол.

2. Повернення населення з евакуації).

3. Репатріація (повернення на батьківщину полонених і цивільних осіб – 2,2 млн. осіб, 200 тис. не захотіли повернутись).

4. Депортація (примусове вивезення) з Західної України – 500 тис.

5. Відплив населення у міста.

Соціальна політика:

Позитивне

Негативне

1. Введено 8 - год. робочий день. 2. Відмінили обов’язкові понад- урочні роботи. 3. Відновлені чергові відпустки. 4. Грудень 1947р. – відміна карток на продовольчі і пром. товари. 5. Грошова реформа 1947 р. зменшила обіг грошової маси. Поступово знизилися ціни. 6. Відбудовувалося житло, водогони, електрична мережа, міський транспорт. 7. Газифікація міст.

Скасування пільг фронтовикам. В декілька разів збільшена норма виробітку. У 1947р. розпочався експеримент по створенню агроміст. У селян забира-ли присадибні ділянки, дрібну худобу. Збільшилися податки. Колгоспникам, як правило, не сплачувалася заробітна платня, лікарняні, пенсії. Зарплата збільшилась на 50%, а ціни – в 3 рази. Реформа проводилася конфіска-ційними методами. Селян змусили здійснювати обмін грошей у розра-хунку 1:10. Вклади до 3000 крб. обмінювалися 1:1, до 10 тис.- 3:2, понад 10 тис. крб. - зменшувалися на 50% . Указ 1948 р. про виселення з УРСР тих, хто ухиляється від труд. діяльності.

Ситуацію значно погіршив голод 1946-47рр., який мав штучний характер.