Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Украины.Сводные лекции. ІІ курс.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
517 Кб
Скачать
☆

Тема: Радянсько-німецькі договори 1939 р. І Україна

1. 15 червня-2 серпня 1939р. у Москві проходили переговори між СРСР, Англією і Францією про укладання союзу проти німецької агресії. Але вони завершилися провалом з вини обох сторін. Після цього керівництво СРСР пішло на союз з Німеччиною.

23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький Договір про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) терміном на 10,5 років. До нього додавався секретний протокол про розподіл сфер впливу в Європі.

Згідно з цими документами радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили у Західну Україну і Західну Білорусію. Цей крок пояснювався необхідністю запобігти фашистській окупації цих земель. Східна Галичина і Західна Волинь були зайняті Червоною армією майже без опору за 12 днів. Агресія проти Польщі означала вступ СРСР у Другу світову війну.

28 серпня 1939 р. підписано Договір про дружбу і кордони між СРСР та Німеччиною. Договір встановив лінію розмежування між ними. До СРСР відходили Литва, Бессарабія, Північна Буковина, до сфери впливу Німеччини – Лемківщина і Холмщина (українські території, які раніше були у сфері впливу СРСР).

У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бессарабію.

Вперше за декілька століть відбулося об'єднання українських земель в єдиній державі. У жовтні-листопаді 1939р. та у серпні 1940 р. відбулося юридичне оформлення цього прийняттям відповідних Законів СРСР та УРСР про включення цих територій до складу УРСР та СРСР.

2. Перетворення в Західній Україні.

Після приєднання до УРСР почалася активна радянізація приєднаних територій – здійснення перетворень за радянським зразком. Вони мали суперечливий характер.

Деякі заходи були позитивними:

  • Конфіскація маєтків польських землевласників з обіцянкою передачі їх землі селянам.

  • Індустріалізація краю.

  • Українізація системи освіти, ліквідація неписьменності.

  • Запровадження безкоштовного медичного обслуговування.

  • Створення системи соціального забезпечення.

Водночас радянська влада встановила жорстокий репресивний режим:

  • Розгромлені всі політичні партії і громадські організації, в т.ч. «Просвіта», НТШ.

  • Знищено багато представників інтелігенції.

  • Заарештовані власники банків, підприємств, керівники кооперативів, священики, колишні чиновники, офіцери польської армії (15 тисяч їх були масово розстріляні у 1940 р. на Смоленщині та на Харківщині). Кількість репресованих у 1939-40-х рр. склала більше 10% населення Західної України.

  • Проводилася націоналізація банків та підприємств, обмеження приватного сектору, насильницька колективізація сільського господарства, депортації населення.

  • Відбулася масова заміна місцевих кадрів на присланих з Росії, інших регіонів Укр.

  • Усі церковні установи, навчальні заклади греко-католицької та католицької церкви були закриті.

Ці негативні моменти сприяли утвердженню у західних українців прагнення до створення незалежної української держави.