Тема: Утворення і розвиток ранньофеодальної держави Київська Русь.

План.

1. Передумови виникнення держави у східних слов’ян.

2. Становлення держави Київська Русь.

3. Зміцнення Київської Русі в сер Х ст..

4. Політична роздробленість Київської Русі.

5. Боротьба проти монголо-татарських завойовників.

1. Передумови виникнення держави:

1. Східні слов’яни до VІІ ст. н. е. розселилися на значній території Східної Європи.

2. Створення союзів східнослов’янських племен.

3. Подальший розвиток ремісництва, торгівлі, землеробства і скотарства.

4. Будівництво міст.

5. Розділ суспільства на групи: багатих і бідних.

6. Поява держави.

2. Перші слов’янські князі:

- Кий – вождь союзу племен полян, засновник міста Києва (згідно легенді, разом з братами Щеком, Хоривом, та сестрою Либіддю.).

- Рюрик (862-879рр.) – об’єднав частину слов’янських племен навколо м. Новгорода.

- Аскольд і Дір – завоювали Київ у другій половині ІХ ст. Були вбиті Олегом у 882р.

_ Олег (882-912рр) –ставши новгородським князем, захопив Смоленськ і Київ і зробив його столицею своєї держави. Після вдалої облоги Константинополя уклав вигідний торговий договір в 911р. з Візантією.

- Ігор (912-945) – два невдалих походи на Візантію, загинув від рук древлян.

3. Реформи княгині Ольги (945-969):

1. Ввела розміри державної данини.

2. Розділила територію на погости (області) для збору данини.

3. Розвивала мирну форму міжнародних відносин.

4. Прийняла християнство.

Правління Святослава (969-972рр):

1. Розгромив Хазарський каганат.

2. Воював з Волзькою Болгарією.

3.Намагався послабити вплив Візантії.

4. Загинув у бою з печенігами

Реформи князя Володимира в (980-1015):

1. Будівництво оборонних споруд від печенігів.

2. Створення системи освіти.

3. Запровадження християнства в 988р.

Діяльність Ярослава Мудрого (1019-1054)

Внутрішня політика	Міжнародна політика
1. Припинив міжусобні війни. 2. Створив звід законів, названий згодом „Руська Правда”. 3. Піклувався про розвиток культури (будівництво церков, переклад книг на слов’янську мову, літописання, створення шкіл і бібліотек. Призначив у 1051р. Київським митрополитом Іларіона, який став першим митрополитом слов’янського походження.	1. Відвоював території на узбережжі Балтійського моря. 2.Забрав у Польщі Галичину і Волинь. 3. Розгромив печенігів. 4.За рахунок династичних зв’язків встановив добросусідські відносини з країнами Західної Європи.

4. Причини політичної роздробленості Київської Русі:

1. Економічні:

а) панування натурального господарства;

б) слабкий розвиток торговельних зв’язків;

в) зростання багатства місцевих феодалів.

2. Політичні:

а) ослаблення влади київських князів через постійні міжусобні війни;

б) зростання військової могутності місцевих князів у результаті створення власних військ;

в) збільшення кількості залежних селян, що вимагало від феодалів бути готовити до самостійного придушення селянських повстань.

5. 1223р- битва на р. Калка.

1237-1240рр – розгром монголо – татарами Київської Русі;

Початок грудня 1240р- впав Київ.

Монголо – татарське ярмо:

1. Діяльність князів контролювали баскаки – монгольські чиновники.

2. Князі зобов’язані були одержувати дозвіл на князювання (ярлик) у монгольських ханів.

3. Монголо – татари здійснювали каральні походи, жорстоко карали всіх непокірних.

4. Все населення (окрім духовенства) платило данину монголо – татарам.

5. Ярмо затримало розвиток економіки.

6. Багато культурних цінностей загинуло під час набігів, що завдало непоправної шкоди культурі східних слов’ян.

Тема: Галицько–Волинська держава.

План.

1. Створення Галицько–Волинської держави.

2. Загибель Галицько–Волинської держави.

1. Галицько–Волинська держава існувала на південно-західних землях Київської Русі з 1199 до 1352 рр. Це був тяжкий період в історії східних слов’ян. Навали монголо-татар, польських, угорських, литовських завойовників поставили під загрозу саме існування слов’янських князівств, населення, культури.

Ці князівства виникли у Х ст. Галицьке розташувалося на схилах Карпат, а Волинське займало територію по річках Буг і Прип’ять. Галицький князь Володимир (1141-1153рр) домігся не- залежності від Києва, його син – Ярослав Осмомисл (1153-1187рр) зміцнив князівство, розширив його територію, домігся міжнародного визнання.

Волинське князівство в Х ст. відокремилося від Києва. Князь Роман Мстиславович домігся зміцнення князівської влади. У 1199р. Галицьке і Волинське князівства об’єдналися. Перший князь Галицько-Волинського князівства Роман Мстиславич захопив Київ і прийняв титул Великого князя в 1203р.

2. На територію ГВД претендували Угорщина, Польща, Литва, а Золота Орда прагнула підкорити її своїй владі. Не було миру і єдності й усередині держави: міжусобні війни підривали її могутність. У 1205 р. князь Роман загинув у бою. Бояри вигнали його дружину і малолітніх дітей. Галичину захопили Польща і Угорщина. Син Романа Мстиславича Данило в 20 років почав боротьбу за відновлення держави, створеної батьком.

У 1241р. монголо-татари вторглись до Галицько-Волинського князівства і зажадали, щоб Данило Романович з’явився в столицю Золотої Орди. Данило підкорився. Галицько-Волинське князівство стало залежним від Золотої Орди.

Данило Романович запропонував папі Римському організувати хрестовий похід проти монголо-татар. Папа пообіцяв допомогу, але похід не був організований.

У 1254р. у битві під Ярославлем війська Данила Романовича здобули перемогу над угорськими військами. Цього ж року Данило прийняв королівський титул. Грицько-Волинське князівство стало державою. У 1259 р. на неї знов напали монголо-татари, у всіх містах були знищені укріплення.

У 1264р. Данило Галицький помер. Його держава розпалася на чотири удільних князівства, почалися міжусобні війни. У 1340 р. Галицько-Волинська держава увійшла до складу Великого-князівства Литовського. У 1352 р. галицькі землі ввійшли до складу Польщі, а Волинь до Литви. Галицько-Волинська держава перестала існувати.

Тема: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

План.

1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

2. Польська експансія на українські землі.

3. Українські землі у складі інших держав.

1. Велике князівство Литовське – феодальна держава, що існувала на території частини сучасної Литви і Білорусії в ХІІІ-ХVІ ст. У ХІVдо складу Великого князівства Литовського ввійшли українські землі: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства, Східна Волинь, Поділля. Українські землі, зберігши деяку самостійність, були об’єднані в Руське князівство. Особливості Литовської держави:

1. Збереглися звичаї, традиції, мова приєднаних народів (українців і білорусів).

2. Українська і білоруська знать зберегла свої права на землю.

3. До ХV ст. князівства зберігали свої органи влади, часткову незалежність (автономію), устрій.

Литовські завойовники не зустрічали політичного опору, тим більше, що Литва одразу стала на захист слов’янських земель від монголо-татар. В 1363р. литовське військо розбило поблизу Синіх Вод загін монголо-татар.

2. У 1364р. Польща здобула Галичину, а в 1377р. – Західну Волинь. У 1385 р. королевою Польщі стає Ядвіга, і виходить заміж за Ягайла – Великого Литовського князя. Умовою їх шлюбу стала Кревська унія (угода):

1. Ягайло став королем Польщі.

2. У Великому князівстві Литовському ввели католицьку віру.

3. Литва приєдналася до Польщі.

Кревська унія не мала масові підтримки у литовського населення. Почалася міжусобна війна, яка закінчилася перемогою Вітовта (двою- рідний брат Ягайла). Він зберіг старі традиції і зміцнив єдність держави.

У 1410р. об’єднані польські, литовські та смоленські полки у Грюнвальдській битві перемогли Тевтонський орден. Після цієї перемоги володіння Литви поширилися до Чорного моря.

Після смерті Вітовта Великим князем Литовським стає Свидригайло – молодший брат Ягайла. Частина Литовської знаті виступила проти Свидригайла, обравши великим князем Сигізмунда – молодшого брата Вітовта. Почалася війна, в результаті якої українські землі, що входили до складу Литви, позбавляються автономії.

У ХІV-XV ст. деякі міста (Львів, Кам’янець, Подільський, Луцьк, Житомир, Київ) одержують грамоти на магдебурзьке право, яке надає такі права городянам:

1. Обирати міське самоврядування (магістрат).

2. Обирати суд.

3. Регулювати діяльність цехів.

4. Вирішувати через суд майнові спори.

5. Жителі міста вважалися незалежними від феодала.

3. Історична доля інших українських земель:

1. Закарпаття	В ХІ ст. захопила Угорщина.
2. Буковина	В ХІV ст. захоплена Молдавією, у ХVІ ст. Туреччиною
3. Крим	В ХІІІ ст. захоплений монголо-татарами. У ХVст. тут створене Кримське ханство, залежне від Туреччини.
4.Чернігів,Новгород-Сіверський	На початку ХVІ ст. відбулися 4 війни Литви з Московською державою. В результаті цих воєн Москва захопила Чернігово-Сіверські землі.

Тема: Українські землі під владою Речі Посполитої.

План.

1. Люблінська унія.

2. Соціально-економічне становище українських земель у ХV- ХVІ ст.

3. Козацько-селянські повстання.

1. Люблінська унія була затверджена на спільному сеймі польських і литовських феодалів, що відбувся у 1569 р. у м. Люблін. Її зміст:

1. Велике князівство Литовське і Польща об’єдналися в одну державу – Річ Посполиту.

2. У Литві і Польщі встановлювався однаковий державний лад, єдина грошова система.

3. Главою Речі Посполитої був король, який обирався сеймом польський і литовських феодалів.

4. Литва одержувала деякі автономні права, своє законодавство, суд, казну, військо. Офіційною мовою залишилася руська.

У ХVІ ст. на Литву двічі нападали татари, у результаті двох воєн з Москвою Литва втратила Чернігів і Стародуб. Тому Литві необхідно було знайти союзників. Частина українських і литовських феодалів підтримала Люблінську унію, сподіваючись на одержання привілеїв, які мала польська шляхта. Люблінська унія була вигідна і Польщі, вона зміцнювала її міжнародне становище і могутність. До Польщі приєдналися українські землі, що знаходилися до 1565р. у складі Литви, а також раніше захоплені Галичина і Західна Волинь.

2. На українських землях продовжував розвиватися феодальний лад. Значна частина землі перейшла до шляхти. Посилилася залежність селян від феодалів. Збільшилася панщина, зросли податки.

Збільшилася кількість міст, які одержали грамоти про магдебурзьке право. Однак у торгівлі і промислах українці обмежувалися у правах. Українське населення потрапило і під національно-релігійний гніт. Знаходячись під владою Речі Посполитої держави католицької, багато українських феодалів приймають католицьку віру. Частина православних храмів була передана католикам, ослабнув вплив і роль православ’я культурному житті українського населення.

Наприкінці ХVІ ст. зусиллями багатьох захисників православ’я почали створюватися братства – громадянські союзи православного українського населення. Перше братство було створено у Львові в1586р. Братства займалися:

• створенням шкіл і друкарень;

• розповсюдженням православної літератури;

• боротьбою за відновлення діяльності православної церкви.

Але становище православ’я значно погіршилося з прийняттям Брестської унії 1596р. Зміст унії:

1. Католицька і православна церква об’єдналися в уніатську церкву.

2. Главою об’єднаної церкви став папа римський.

3. Богослужіння в православних церквах було дозволено відправляти слов’янською мовою.

4. Православні обряди зберігались.

3.

Роки	Ватажок	Хід повстання	Підсумки повстання
1591-1593рр.	К. Косинський	Повстанці захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав і оточили Черкаси, Київ але були розбиті поляками.	К. Косинський убитий під час переговорів, повстанці нічого не домоглися.
1594-1596рр.	С. Наливайко	Повстанці захопили Брацлав, Луцьк, Бобруйськ, Могильов. У битві біля Білої церкви потерпіли поразку і відступили, а біля Лубен були і оточені і розбиті.	Частина повстанців загинула в оточенні. С. Наливайко був страчений у Варшаві.
1625р.	Марко Жмайло	Битва з поляками на Київщині.	Старшина обрала геть-маном М. Дорошенка, який уклав угоду про перемир’я.
1630р.	Тарас Федорович (Трясило)		Збільшення реєстру до 8 тис.
1635р.	Іван Сулима	Зруйнували фортецю Кодак.	Сулиму стратили.
1637р.	Павло Бут	Київщина, Полтавщина.	Бута стратили.
1638р.	Яків Острянин (Остряниця), Д. Гуня		Перемогти поляків не вдалося.

Тема: Визвольна війна українського народу сер. ХVІІ ст.

План.

1. Причини і початок Національно-визвольної війни.

2. Розширення боротьби в 1648-1649рр.

3. Воєнно-політичні події 1650-1653рр.

4. Продовження війни в 1654-1657рр.

1. Б. Хмельницький служив у реєстровому козацькому війську, обіймав посаду спочатку писаря, потім сотника. У 1647р. Б. Хмельницький був заарештований польською владою; звільнившись, утік до Запорозької Січі. Там його зустріли як героя. У січні 1648р. запорожці підняли повстання проти влади Річі Посполитої. Національно-визвольна війна мала такі причини:

1) Посилення феодального гніту (збільшення панщини, податків) .

2) Посилення особистої залежності селян від феодалів (феодал міг продати, обміняти, продавати, убити кріпака).

3) переслідування польською владою української культури, православної церкви.

2. Звістка про повстання в Запорозькій Січі швидко розлетілося по всій Україні. Повсюдно почали створюватися повстанські загони, з козаків, селян, ремісників, міської бідноти. Польській уряд направив 30тис. війська для придушення повстання.

Квітень 1648р. – битва під Жовтими Водами

Травень 1648р. – битва під Корсунем.

Липень –вересень 1648р. – битва під Пилявцями.

Листопад 1648р. – облога Львова і Замостя.

Через епідемію чуми і труднощі з постачанням у грудні повстали повернутися на Київщину.

Червень 1649р. – битва під Збаражем.

Серпень 1649р. – битва під Зборовом.

Під Збаражем повстанці оточили польську армію. Їм на допомогу була відправлена армія на чолі з польським королем. Вона потрапила в оточення під Зборовом, після чого був підписаний мирний договір. Зміст Зборівського мирного договору:

1. Україна залишалася в складі Посполитої.

2. Влада гетьмана поширювалася на Київське, Чернігівське, Братиславське воєводства.

3. Реєстр збільшувався до 40тис. козаків.

4. На вищі посади призначалися православні укр. шляхтичі.

На вільних від влади Польщі землях почала складатися українська козацька держава – Гетьманщина;

1. Вона була автономією в складі Речі Посполитої.

2. Держава була розділена на полки і сотні.

3. Гетьманщину очолював гетьман, що обрався генеральною військовою радою.

4. Разом з гетьманом державою управляли генеральні суддя, хорунжий, писар.

5. Була створена власна армія, суд, фінанси.

6. Гетьманщина встановила дипломатичні стосунки з іноземними державами (Молдавією, Угорщиною, Туреччиною, Кримським ханством).

3. Липень 1651 р. – битва під Берестечком.

Вересень 1651р. – Білоцерківський мирний договір:

1. Влада гетьмана поширювалася на тільки на Київське воєводство.

2. Український гетьман повинен підкоритися польському урядові, не проводити самостійно міжнародну політику.

3. Шляхті поверталася земля, відібрана в ході повстання, і кріпаки.

4. Реєстр скорочувався до 20тис. козаків.

Травень 1652р. – битва поблизу Батога. Після цієї перемоги українців білоцерківській договір утратив силу.

4. 8 січня 1654р. – на народній раді (Переяславська рада) було прийнято рішення про возз’єднання України з Росією. У червні 1654р. Росія почала активні бойові дії проти Польщі. Російсько-польська війна продовжувалася до 1667р. Незадовго до смерті Б. Хмельницький віддав наказ українським військам, що захопили Львів і Варшаву, повернутися в Україну. А також висловив надію, що його спадкоємцем на посту гетьмана стане син Юрій.

В 1657р. Б. Хмельницький помер.

Тема: Політичне життя в Україні в другій половині ХVІІ ст.

План.

1. Порушення територіальної цілісності України.

2. Правобережна і Лівобережна Україна в 60-80рр. ХVІІ ст.

1. Після смерті Б. Хмельницького гетьманом України був обраний І. Виговський. Внутрішня і зовнішня політика цього гетьмана була визначена Гадяцьким договором, який він підписав с польським урядом у 1658р. Договір передбачав входження до складу Речі Посполитої Київщини, Брацлавщини, Чернігівщини на правах мирної автономії. У 1658р. Виговський розбив 100-тисячне російське військо під Конотопом скористатися перемогою гетьману не вдалося, його зрадили союзники кримські татари, частина козацтва підняла проти нього повстання і в 1659р. Виговський був змушений втекти до Польщі.

Гетьманом України у 1659-1663рр. був Ю. Хмельницький. У 1660 р. Московська держава і Польща почали війну. Російські війська зазнали поразки. Після цієї поразки Юрій погодився на приєднання України до Польщі. Проти гетьмана почалося повстання, і він пішов у ченці, а незабаром був заарештований поляками. Після трьохрічного ув’язнення Юрій виїхав до Туреччини.

Правобережна Україна в 1663-65 рр.	Лівобережна Україна в 1663-65 рр.
В 1663 р. гетьманом обрали Павла Тетерю, який намагався відвоювати лівобережну Україну в союзі з Польщею, але зазнав поразки втік до Площі.	В 1663 р. на Чорній раді гетьманом обрали І. Брюховецького. Гетьман не виконав обіцянок, даних при обранні: пом’якшити життя народу, зменшити податки. У 1668р. гетьман був убитий війсь-ками гетьмана Правобережної України П. Дорошенка.

У 1667р. Росія і Польща підписали Андрусівське перемир’я:

1. Українські землі у вздовж лівого берега Дніпра і Устів залишилася у складі Російської держави.

2. Правобережна Україна і східна Галичина перейшли до Польщі.

2. Історики назвали 60-80рр. сімнадцятого століття періодом Руїни, який приніс руйнування, горе і смерть на українські землі.

Убивши Брюховецького, Петро Дорошенко оголосив себе гетьманом всієї України (1665-76 рр.). В цей же час лівобережним гетьманом став Дем’ян Многогрішний. Він обмежив кількість російських військ на Лівобережжі і намагався відродити автономні права. У 1672 р. був відправлений до Сибіру. Замість нього гетьманом став І. Самойлович (1672-87рр.).

Дорошенко взяв участь у Чигиринському поході разом з турками, але зазнав поразки. Дорошенка заарештували відправили на заслання. Через рік Туреччина знову намагається відвоювати Чигирин. На чолі українських військ стояв Ю. Хмельницький. Похід на Чигирин закінчився поразкою Туреччини. Юрія Турки стратили у 1685р.

У 1676р. після вдалого походу російсько-українських військ на Правобережжі, Івана Самойловича оголосили гетьманом всієї України. Але незабаром Правобережжя захватили турки. Відступаючи з Правобережжя, армія Самойловича допомагала всім бажаючім переселитися на лівий Берег Дніпра. Збезлюдніли міста і села. Квітучий раніше край перетворився на пустелю.

Тема: Політичний розвиток України у ХVІІІ ст.

План.

1. І. Мазепа. П. Орлик.

2. Посилення колоніальної політики Російської імперії.

3. Ліквідація Гетьманщини.

4. Національно – визвольна боротьба в середині і др. пол. ХVІІІ ст.

5.Загарбання Росією і Австрією Південної, Правобережної і Західної України.

1. Посаду гетьмана Лівобережної України І. Мазепа обіймав 21рік (1687-1708). Він багато зробив для розвитку української культури. Завдяки йому були споруджені нові корпуси Києво-Могилянської академії, споруджувалися школи і друкарні, церкви. Основною метою внутрішньої політики було створити незалежну українську державу. Для цього у 1708р. Мазепа і Карл ХІІ, шведський король, підписали договір про союз проти російського царя Петра І. За це росіяни зруйнували гетьманську столицю – Батурин і Запорозьку Січ, що підтримала Мазепу. Лівобережним гетьманом обрали І. Скоропадського. 27 червня 1709р. відбулася полтавська битва, яка закінчилась перемогою Петра І, Карл ХІІ і Мазепа тікають до Молдовії і неподалік від М. Бендери 70-річний Мазепа помирає. У

У 1710 р. гетьманом у вигнані обрали Пилипа Орлика. В історію України гетьманом Орлик увійшов як автор першої Конституції. Її зміст:

- втуп, у якому викладена історія українського народу.

- 16 статей, я яких:

а) визначалися кордони України;

б) встановлювалися органи влади (гетьман, генеральна старшина, Генеральна рада, суд);

в) закріплювалося панування православної церкви, підлеглою Константинопольському патріарху;

г) гарантувалися автономні права запорожців;

д) передбачалося зменшення податків для селян і скасування податків для козаків.

2. Обмеження автономії Гетьманщини:

1. У Гетьманщину послали царського намісника для спостереження за діями гетьмана.

2. До Гетьманщини ввели два російських полки.

3. На посади полковники і сотників призначали російських дворян.

4. У 1722 р. створена Малоросійська колегія, яка управляла Гетьманщиною, обмежуючи владу гетьмана.

5. Гетьманську столицю перенесли з Батурина в Глухів.

1722 р. – помирає І. Скоропадський.

1722-1725 рр. Павло Полуботок – наказний гетьман.

1727-1734 рр. гетьманує Данило Апостол.

3. У 1734р. була створена колегія „Правління гетьманського уряду” – вищий орган влади в Гетьманщині. Він складався з трьох українців і з трьох росіян на чолі з російським князем. У 1750р. за наказом цариці Єлизавети гетьманом Лівобережжя був проголошений Кирило Розумовський. Катерина ІІ позбавила його поста гетьмана в 1764р. На чолі України став генерал-губернатор Петро Румянцев.

1775р. російські війська знищили Запорозьку Січ.

1783р. введення кріпосного права на Лівобережжі. Козацькі полки замінили регулярними полками, козацьке військо перестало існувати.

4. Гайдамаки і опришки діяли на Правобережжі України і у Карпа-тах невеликими загонами, нападали на шляхту, поміщиків, лихварів.

1734 р. – гайдамацьке повстання під проводом Верлана.

1768 р. – Коліївщина під проводом М. Залізняка і І. Гонти.

У Карпатах діяли закони О. Довбуша, який загинув у 1745р.

5. 1768-1774 рр. – російсько-турецька війна:

- Росія приєднала території між Бугом і Дністром.

- Кримське ханство проголошувалося незалежним від Туреччини.

1783-1791рр. – друга війна з Туреччиною. Росія приєднала все чорноморське узбережжя.

Три поділи Речі Посполитої:

І. 1772 р. – Австрія захопила Галичину, Росія – частину Білорусії.

ІІ.1793р. – Росія одержала Правобережну Україну і частину Білорусії.

ІІІ. 1795р. – Росія приєднала Західну Волинь, решту Білорусії, Литву, частину Латвії.