Комунальний заклад

«Бердянський медичний коледж»

Запорізької обласної ради

Навчально – методичний

комплекс студента з хірургії

Тема: «Післяопераційний період.

Лікування хворого у відділенні

інтенсивної терапії»

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Курс: ІІІ

Кількість навчальних годин: 2

Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом

вищої категорії, викладачем хірургії.

2010 р.

Ускладнення післяопераційного періоду

Кровотеча, запалення, розходження швів

Гостра серцева недостатність, тромбози, емболія

Гостра дихальна недостатність, бронхіт, пневмонія, ателектази

Парез кишечнику, перитоніт

Р ана

Серцево-судинна система

Д ихальна система

О ргани травлення

У складнення післяопераційного періоду

Нервова система

Печінка і нирки

Сечова система

Інше

Операційний шок, біль, порушення сну

Печінково-ниркова недостатність

Уроінфекція, порушення сечовиділення

Пролежні, паротит та інше

16

Науково-методичне обґрунтування теми. Ціль оперативного втручання – вилікування хворого.

Однак добре проведена операція і її вихід будуть залежать від того, як проводився післяопераційний період.

Велика роль в післяопераційному періоді належить медичній сестрі, тому, що вона виконує всі призначення лікаря, проводить усі дії по догляду за хворими, спостерігає за хворим після операції.

Тому медична сестра повинна знати, які бувають ускладнення в післяопераційному періоді, вміти проводити профілактику ускладнень і вміти їх лікувати.

Добра професійна підготовка, ласкаве і чутливе відношення до хворого, додержання принципів медичної етики та деонтології служать тому, щоб задачі післяопераційного періоду та догляду за хворими будуть виконані на належному рівні.

План викладання лекційного матеріалу

1.Післяопераційний період, його фази, варіанти перебігу.

2.Порушення функцій життєво-важливих органів і процесів обміну після операції.

3.Організація роботи і гігієнічний режим у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ). Клінічний та моніторний нагляд за хворими.

5.Післяопераційні ускладнення, їх профілактика і усунення: психічні та невротичні розлади, порушення діяльності серцево-судинної системи,

порушення діяльності дихання, порушення діяльності травного каналу,

порушення діяльності сечовиділення, в ділянці рани й дренажів.

7.Післяопераційний режим, дієта, лікарська терапія, лікувальна фізкультура.

8.Лабораторний та функціонально - діагностичний контроль за станом хворого. Документація ВРІТ.

Рекомендована література

1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.

2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.

3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.

4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.

5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.

6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по

хирургии» - М. Медицина, 1987 г.

7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-

гии» - М. Медицина, 1997 г.

1

Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою

№	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1.	Ускладнення післяопераційного періоду: - зі сторони післяопераційної рани, - зі сторони серцево-судинної системи, - зі сторони дихальної системи, - зі сторони нервової системи, - зі сторони сечовидільної системи, - зі сторони травневої системи.	Законспектувати профілактику і лікування цих ускладнень післяопераційного періоду

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Період лікування хворого, який починається з моменту

закінчення операції до відновлення працездатності.

Поділяється на три фази:

1 – рання фаза – 3-5 днів,

11 – друга фаза – до 2-3 тижнів – до виписки із стаціонару,

111 – віддалена фаза – до відновлення працездатності.

ЛІКУВАННЯ ХВОРОГО У ВІДДІЛЕННІ

(ПАЛАТІ) ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ

Після поступлення хворого після операції у відділення інтенсивної терапії – він передається медсестрі відділення ІТ і лікарю реаніматоло-гу, який працює в тому відділенні.

Виконується оцінка загального стану хворого і стану його основних функціональних систем. Виявляються основні направлення інтенсивного спостереження і інтенсивної терапії у даного конкретного хворого. Складається повна лікарська програма ІТ порушених функцій травлення, сечовиділення, внутрішнього середовища організму, системи коагуляції крові, які мають місце у даного хворого.

2

ІНШІ УСКЛАДНЕННЯ
23. Пролежні	Виснаження, вимушене положення на спині, порушення нервової трофіки (при пошкодженні спинного мозку)	Підкладний круг, догдяд за шкірою спини (протирання камфорним спиртом, УФО), активація хворого
24. Гнійний паротит	Обезводнення, зменшення або зупинка виділення слини	Старанний догляд за порожниною рота і боротьба з обезводненням, антибіотикотерапія, теплові і фізпроцедури (УВЧ), розтин гнояків, дренування

15

19. Гостра печінкова недостатність	Гіпоксія, гострий і хронічний гепатит, цироз печінки, тяжка форма ангіохоліту, механічна жовтяниця та інш.	Лікування повинно бути направлене на: дезінтоксикацію, підвищення опору до токсинів і нормалізацію функції печінки – 40% розчин глюкози з інсуліном, вітаміни С, групи В, фоліїва кислота, амінокислоти, трансфузії плазми, гормонотерапія (кортизон), гемодез, гемосорбція, плазмоферез
УСКЛАДНЕННЯ ЗІ СТОРОНИ ОРГАНІВ СЕЧОВИПУСКАННЯ
20. Затримка відділення сечі нирками (анурія)	Інтоксикація, нервово – рефлекторні причини	Паранефральна блокада, введення 1 мл 1% розчину пілокарпіну, осмотичні діуретики, гемодіаліз
21. Затримка сечовипускання	Нервово – рефлек-торні причини, незвичайне поло-ження хворого	Грілки на ділянку сечового міхура, введення атропіну, катетеризація сечового міхура
22.Запальні захворювання ниркової парен-хіми і сечового міхура	Загострення колишніх захворювань	Старанна передопераційна підготовка, антибіотики, нітрофуранові препарати, промивання сечового міхура антисептичними розчинами

14