Ендоскопічні методи обстеження

Виконують за допомогою спеціальних оптичних приладів.

• Для дослідження сечової системи – цистоскопія, хромоцистоскопія.

• Для обстеження прямої кишки – ректоскопія.

• Для дослідження трахеї і бронхів – бронхоскопія.

• Для дослідження плевральної порожнини – торакоскопія.

• Для дослідження шлунка і стравоходу – гастроезофагоскопія.

• Для дослідження товстого кишечнику – колоноскопія.

ДІАГНОСТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ.

УЛЬТРАЗВУКОВЕ ОБСТЕЖЕННЯ – УЗІ.

РАДІОІЗОТОПНЕ СКАНУВАННЯ .

10

4. Огляд хворого.

Зовнішній вигляд і стан хворого мають велике значення для діагностики захворювання. При огляді можна виявити блідість шкірних покровів, холодний піт, почервоніння обличчя, страждальний вираз лиця з загостреними рисами, ціаноз губ і акроціаноз, жовтушність шкірних покровів.

Слід звертати увагу на вимушене положення в ліжку, на стан психіки,

на будову тіла і ступінь харчування, на температуру тіла.

Огляд необхідно проводити по системах.

• Серцево – судинна система:

пульс, АТ, тони серця.

• Органи дихання.

Звертати увагу на частоту і глибину дихання, обстежують легені за допомогою перкусії і аускультації.

• Органи травлення.

Звертають увагу який язик, може бути сухий, мати нальоти, сухий як щітка.

ОБСТЕЖЕННЯ ЖИВОТА.

Звертають увагу на його форму, участь в акті дихання, старанно оглядають шкіру і відділи локалізації зовнішніх гриж. При пальпації живота визначають ряд симптомів, які мають важливе значення для діагностики гострих хірургічних захворювань і ушкоджень органів черевної порожнини. В першу чергу встановлюють наявність болісності і його локалізацію. Пальпацію слід робити обережно, спочатку поверхневу, щоб виявити орієнтовно локалізацію найбільшої болісності і додатково не травмувати хворого. Почуття болісності є одним із важливих симптомів, що свідчіть о запальному процесі. Визначення напруження м’язів при пальпації живота є суб’єктивним симптомом, який вказує на подразнення очеревини. Велика увага приділяється перкусії живота, яка дає можливість встановити пневмоперитонеум, метеоризм, випіт, наявність крові, шлунково – кишковий вміст при перфораціях і розривах порожніх органів. При аускультації живота можна виявити посилену перистальтику кишечнику або ослаблену, або її відсутність, при парезі кишечнику.

7

• Обстеження сечової системи.

При огляді звертають увагу на наявність набряку в поперековій ділянці і в ділянці сечового міхура. Визначають симптом Пастернацького (болісність при поколочуванні поперековій ділянці), з обох сторін. При пальпації нирок виявляють болісність, збільшення і рухливість нирок. При пальпації надлобкової ділянці можна виявити збільшений сечовий міхур, болісність. Обов’язково обстежують стан яєчка, придатків і сім’явивідних протоків. Обов’язково слід обстежувати пряму кишку для визначення стану передміхурової залози, сім’яних пухирців і задньої стінки сечового міхура.

Спеціальні методи дослідження (цистоскопія, хромоцисто-скопія, екскреторна урографія) показані при захворюваннях і ушкодженнях сечової системи.

• Дослідження нервової системи.

Необхідно проводити тоді, коли є підозра, що ушкодження нервової системи симулює хірургічне захворювання. Перш за все звертають увагу на форму і реакцію зіниць на світло. Потім послідовно проводять обстеження черепних нервів, об’єм активних рухів кінцівок, наявність сухожильних рефлексів і чутливість.

• Гінекологічне обстеження.

Необхідно проводити у всіх жінок, яких приймають у відділення з приводу гострого хірургічного захворювання черевної порожнини і при гінекологічному анамнезі. При піхвовому обстеженні звертають увагу на характер виділень: кров’янисті, гнійні. Треба старанно провести бімануальне обстеження матки і придатків.

• Обстеження прямої кишки.

Проводиться у всіх хворих, яких приймають у відділення з приводу хірургічних захворювань черевної порожнини. При ректальному обстеженні оглядають стінки прямої кишки, передміхурову залозу, сечовий міхур і простори між прямою кишкою і маткою, сечовим міхуром (Дугласовий простір) ректальне обстеження має можливість визначити також пухлини прямої кишки або малого тазу, які здавлюють її просвіт.

8

• Обстеження кінцівок.

Звертають увагу в першу чергу на наявність деформації і її положення. При пальпації визначають наявність локальної болісності и патологічної рухливості. Обов’язково виміряють довжину і об’єм кінцівки і її різних частин не тільки ушкодженої, адже й здорової кінцівки. Виявляють об’єм активних і пасивних рухів у суглобах.