- •3.Інфекційні ускладнення.
- •4.Пірогенні реакції.
- •Основні правила профілакти ускладнень
- •Вода і електроліти
- •Електролітні розчини
- •Ускладнення при переливанні кровозамінних розчинів і засобів для парентерального живлення
- •1.Ускладнення механічного характеру.
- •2.Реактивні ускладнення.
- •Науково-методичне обґрунтування теми.
- •План викладання лекційного матеріалу
- •Карта орієнтовної основи дій (оод) роботи студентів з літературою
- •Жирові емульсії
- •Препарати для парентерального живлення
- •Білкові кровозамінники
- •Рекомендована література
- •Інфузійна терапія
- •Шляхи введення інфузійних засобів
- •Техніка інфузії в центральні вени
- •Догляд за катетером в центральній підключичній вені:
- •Техніка венесекції
- •Ускладнення при інфузії
- •Повітряна емболія
- •Парентеральне живлення
- •Показання до парентерального живлення
- •Ускладнення і реакції при переливанні крові гемотрансфузійний шок
- •Анафілактичний шок
- •Цитратний шок
- •Синдром гомологічної крові
- •Система аво
- •Помилки при визначенні групи крові
- •1.При наявності аглютинації вона може бути непоміченою.
- •Техніка переливання крові
- •2.Аглютинація помилково визначається, коли її фактично немає.
- •3.Помилки внаслідок неуважності того, хто визначає групу крові. Визначенні групи крові за допомогою цоліклонів анти-а і анти-в
- •Визначення резус - фактора сировоточним способом
- •Визначення резус – фактора за допомогою желатину
- •Визначення резус – фактора експрес – методом
- •Препарати крові
- •Кровозамінники
- •Показания до переливання крові
- •Протипоказання до переливання крові
- •Компоненти крові
- •Визначення резус-фактору Тест-реагентом анти - д супер
- •Визначення резус-фактору Тест-реагентом анти - с супер
- •Визначення резус-фактору експрес-методом
- •Методи переливання крові
- •Фібринолізна кров
- •Аутогемотрансфузія
- •Реінфузія
- •Обмінне переливання крові
- •Донорство
- •Механізм дії перелитої крові
- •2. Стимулююча (подразнююча)
- •3.Кровоспинна (гемостатична)
- •4.Знешкоджувальна (дезінтоксикаційна)
Рекомендована література
1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.
2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.
3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.
4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.
5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.
6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по
хирургии» - М. Медицина, 1987 г.
7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-
гии» - М. Медицина, 1997 г
Інфузійна терапія
Інфузії - це вливання рідини, -. введення рідини в організм парентеральним шляхом.
Трансфузії - це вливання крові і її компонентів (гемотрансфузія).
Шляхи введення інфузійних засобів
Внутрішньовенний
Виконують пункцію або катетеризацію периферичної або центральної вени і під’єднують систему для инфузійної терапії: краплинно або струминно.
Техніка інфузії в центральні вени
В стерильних умовах під місцевою анестезією 0,5% р. новокаїну шкіру проколюють нижче ключиці на межі внутрішній і середній третини її під кутом 450 до середини на 3-4 см до появлення венозної крові у шприці спеціальною голкою з мандреном. Потім через голку проводять поліхлорвиниловий катетер, пришивають його до шкіри шовковою ниткою, на конці ставиться гумова заглушка або канюля системи для інфузійної терапії. Місце пункції закривається ас. пов’язкою, стерильна серветка наклеюється клеолом.
Догляд за катетером в центральній підключичній вені:
Кожен день виконують перев’язки, місце пункції обробляють спиртом або йодонатом. Після інфузійної терапії для профілактики тромбозів в порожнині катетеру – катетер заповняють розчином гепарину 5000 од. на 10 мл фізрозчину і закривають гумовою пробкою.
Внутрішньоартеріальний
Частіше в стегнову, в променеву артерії методом черезшкірної пункції або пункції оперативно оголеної артерії. інфузія проводиться під
3
тиском –до голки для проходження повітря у флаконі під’єднують грушу, або за допомогою спеціального апарату нагнітається кров із флакона в артерію.
Техніка венесекції
Виконується під місцевою анестезією 0,25% р. новокаїну в стерильних умовах. Розсікаються скальпелем шкірні покриви над веною, виділя-ється вена,скривається маленькими ножицями, проводиться катетер або пунктується голкою. Периферичний кінець вени перетягується шовко-вою лігатурою, а іншій кінець фіксується з катетером або голкою шовковою лігатурою. Потім ушивається рана шовковими нитками, обробляється спиртом або йодонатом, накладається ас. пов’язка. До голки, яка знаходиться в рані або катетері, під’єднують канюлю системи для инфузійної терапії. Після інфузії на голку або катетер ставиться гумова пробка для герметизації. Догляд за раною і катетером – як за катетером в центральній вені (див. вище).
Внутрішньокістковий
Виконується під місцевою анестезією 0,25% р. новокаїну в стерильних умовах – шкіру обробляють спиртом або йодонатом, в губчасту речо-вину кістки вводиться голка Касирського з мандреном, видаляється мандрен, і вводиться новокаїн в кістку, а потім під’єднується система інфузійної терапії. Інфузію проводять під тиском. (Грудина, крило здухвинної кістки, епіфізи трубчастих кісток).Це різновид в/в введення.