Комунальний заклад
«Бердянський медичний коледж»
Запорізької обласної ради
Навчально – методичний
комплекс студента з хірургії
Тема: «Інфузійна терапія»
Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»
Курс: ІІІ
Кількість навчальних годин: 4
Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом
вищої категорії, викладачем хірургії.
2010 р.
3.Інфекційні ускладнення.
Можливі при застосуванні забруднених систем або розчинів для переливання.
4.Пірогенні реакції.
Зв’язані з продуктами життєдіяльності мікробів, деякими іншими речовинами.
Основні правила профілакти ускладнень
Зберігати розчини необхідно в строгій відповідності з прикладе-ними до них інструкціями.
Спостерігання за трансфузією повинен тільки добре підготовле-ний персонал.
Необхідно строго додержуватись правил асептики.
Треба застосовувати старанно оброблені апірогенні системи, краще одноразового використання фабричного виготовлення.
Не можна переливати розчин з одного флакона декільком хворим.
заповнюючи систему, треба слідкувати за тим, щоб в трубках не було пухирців повітря.
Перед введенням всієї дози треба попередньо провести пробу, перелив 10-20 мл розчину швидкими краплями і почекати 5 хвилин.
Треба старанно слідкувати за хворим під час інфузії і при найменшій підозрі на реакцію або ускладнення припинити переливання і викликати терміново лікаря.
При введенні жирових емульсій і розчину амінокровіну треба розвести їх в фіз.. розчином в 1,5-2 рази.
Вводити розчини треба зі швидкістю 40-60 крапель на хвилину, а при появі неприємних почуттів у хворого (прилив крові до голови, нудота, та інш) – 20 крапель на хвилину.
Після закінчення переливання необхідно на протязі 2 годин спостерігати за станом хворого.
Жирові емульсії вводити зі швидкістю 10 крапель на хвилину. За 2 години – 50 г жиру. В середньому переливання 10% жирової емульсії або любого амінокислотного препарату складає 4-5 годин (500 мл)
В жирову емульсію вливати у кожний флакон 2500 од. гепарину і 15 од. інсуліну.
Розчини підігрівають до температури тіла.
21
Вода і електроліти
Для дорослих і дітей старше 1 року необхідно в сутки 30-40 мл води на 1 кг ваги тіла. Дорослій людині при повному парентеральному живленні треба вводити 2,5- 3 л рідини на добу.
Електролітні розчини
Застосовуються для відновлення і підтримки осмотичного тиску в інтерстиціальному просторі, покращення реологічних властивостей крові і відновлення мікроциркуляції. Застосовують при шоку, крововтраті, інтоксикації, значному зневодненні хворого. Розчинів дуже багато, найчастіше застосовуються:
Ізотонічний розчин натрію хлориду – 0,9% розчин. Препарат швидко виходить з кров’яного русла, і тому при шоку і крововтраті його треба поєднувати з іншими розчинами.
Розчин Рінгер – Локка. В склад розчину входять хлорид нат-рію, калію, кальцію, бікарбонат натрію і бідистильована вода.
Лактосоль. Відновлює кислотно – основний стан і покращує гемодинаміку. У склад його входить хлорид натрію, калію, кальцію, магнію, лактат натрію, і дистильована вода.
Фосфат калію та сульфат магнію. Для покриття потреби в фосфатах.
Бікарбонат натрію і трисамін 3%. Для регулювання КОС.
При парентеральному живленні вводять вітаміни групи В, С, К, фоліїва кислота та інш.
Також застосовують анаболічні гормони: ретаболіл, нерабол та інш. Вони посилюють анаболічні ефекти парентерального живлення, так як зменшують інтенсивність катаболічної фази.