Диспансеризація

- активний метод спостереження за станом здоров’я визначених контингентів населення з ціллю передчасного виявлення захворювань, взяття на облік, динамічного спостереження і комплексного лікування хворих, проведення заходів по оздоровленню умов праці і побуту, попередженню розвитку в розповсюдженню захворювань, укріпленню працездатності.

Роль медсестри в диспансеризації

• Ведуть документацію.

• Визивають диспансерних хворих на прийом.

• Призначають обстеження.

Хірургічні захворювання, які підлягають диспансеризації

I. Захворювання судин

1. Облітеруючий ендартеріїт і атеросклероз судин нижніх кінцівок.

2. Хвороба Рейно.

3. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок

4. Хронічний рецидивуючий тромбофлебіт або посттромбофлебітичний синдром.

4

Для оцінки результатів диспансеризації кожного окремого хворого періодично (але не рідше двох разів на рік) складається короткий епікриз, або висновок, який вноситься в медичну карту хворого. По закінченні лікування складається заключний епікриз. Етапний або заключний епікриз складається лікуючим лікарем-хірургом і затверд-жується завідуючим хірургічного відділення.

Показниками до ефективності диспансерного обслуговування є:

а) дані про кількість уперше виявлених у порядку диспансеризації хворих з хірургічними захворюваннями;

б) дані про перебіг захворювання (одужання, покращення, погіршення, без змін, летальність);

в) дані про кількість випадків та днів непрацездатності як по основному, так і по супутнім захворюванням за один рік до і після проведення оздоровчих заходів.

Це найважливіший показник ефективності диспансеризації.

На основі всього цього робиться загальна оцінка зсувів у стані здо-ров’я диспансерного й намічається план подальших лікувально – профілактичних заходів. У разі повного одужання диспансерний знімається з обліку, про це робиться позначка в його картці.

Крім цього, про якість і правильну організацію диспансерної роботи необхідно судити й по таким загальним показникам, як охоплення диспансеризацією, її своєчасність, плановість спостережень і кінці захворювань осіб, що знаходяться на диспансерному обліку. Раціонально, наполегливо й планомірно проведена диспансеризація хірургічних хворих у значній мірі покращує хірургічну допомогу сприяє більш швидкому відтворенню здоров’я й працездатності та зниженню летальності при хірургічних захворюваннях.

Санітарно – просвітницька робота

Важливою складовою частиною всієї профілактичної діяльності фельдшерського пункту є систематична, планова та цілеспрямована санітарно – просвітницька робота, основним завданням якої є підви-щення санітарної культури працівників, колгоспників, учнів, службов-ців та інших контингентів міського й сільського населення.

Знання кожною людиною причин виникнення захворювань і травм робить зрозумілим необхідність проведення відповідних заходів особистої та суспільної профілактики.

13

Під час організації та проведення диспансеризації населення на ФАПі

здійснюється в основному наступні заходи:

• відбір до приїзду лікаря осіб, потребуючих, на думку праців-ників ФАПу, диспансерного спостереження, або направлення хворих в амбулаторію, поліклініку, МСУ або лікарню;

• виконання призначень лікаря (профілактичних і лікувальних заходів, контроль за відвідуванням спеціальних медичних закладів), виконання трудових рекомендацій, ведення обліко-вої документації диспансерної групи й проведення санітарно-просвітницької роботи.

Під час відвідування фельдшерського пункту лікар повинен перевірити виконання фельдшером лікувально-профілактичних заходів, призначе-них хворим, що знаходяться на диспансерному обліку.

Велику роль відіграють фельдшера в обстеженні виробничих умов і побуту осіб, що знаходяться на диспансерному обліку, а також у спо-стереженні за виконанням ними трудових рекомендацій.

Основним документом під час диспансеризації є індивідуальна карта амбулаторного хворого (форма № 25), яка уважно заповнюється хірургом і знаходиться в медико-санітарній частині амбулаторії або поліклініці. Крім того, на кожного, хто проходить диспансеризацію, заповнюється обліково-контрольна карта диспансерного спостереження (форма № 30), яка служить для контролю за відвідуваннями хворого та швидкого орієнтування в складі хворих, взятих на диспансерне спостереження. Контрольні карти зберігаються в спеціальній картотеці в кабінеті лікаря. На фельдшерських пунктах необхідно мати дублікати контрольних диспансерних карт або, в крайньому випадку, списки диспансерних хворих.

При проведенні диспансеризації велику увагу слід приділяти санітар-но-просвітницькій роботі серед диспансерних, особливо у відношенні виконання лікарських призначень, необхідності оперативних втручань, дотримання режиму праці, відпочинку, харчування та ін.

Тривалість диспансерного спостереження залежить від ефективності лікувально - профілактичних заходів, що проводять, перебігу та кінця захворювань. Зрозуміло, що строк диспансерного спостереження є різ-ним для кожного окремого хворого й визначається хірургом. Щоденне керівництво й контроль за диспансеризацією проводять хірурги відпо-відних лікувальних закладів.

12