3 Ступені важкості геморагічного шоку

Показники	ОЦК %	Пульс уд/хв	АТ мм.рт.ст.	Гемоглобін Нв	Гематокрит Нt
Легкий ступінь	15	90	110/70	100	0,38
Середній ступінь	20	100	100/70	80	0,30
Важкий ступінь	Більше 25	130	80/60	60	0,23

6

Ht – відношення об’єму еритроцитів до загального об’єму крові (норма 0,42 л/л)

Ступінь крововтрати можна визначити по: АТ, Р, Нв, Нt, ОЦК (ДЦК), ЦВТ, кольору шкіряних покривів, частоти дихання.

Під час операції крововтрату визначають: зважуючи перев’язочний матеріал з кров’ю, віднімаючи суху вагу перев’язочного матеріалу і в електровідсосі.

Компенсаторні механізми при крововтраті

- захисні реакції, направлені на поповнення втраченої крові.

1. Робиться перерозподіл кровотоку, виключаються з кровотоку «дру-горядні» ділянки судинного русла: підшкірна клітковина, особливо кінцівок, внутрішні органи – кишечник, тобто робиться централізація кровообігу.

2. Із депо робиться мобілізація крові (селезінка, печінка).

3. В судинне русло направляється міжтканинна рідина і білок – збіль-шується ОЦК – об’єм циркулюючої крові, робиться дилюція – роз-ведення крові (аутогемодилюція), покращується циркуляція крові.

Механізм самостійної зупинки кровотечі

Самоспинення кровотечі виникає внаслідок рефлекторного спазму стінок ушкоджених судин з утворенням згустку (тромбу). Це може відбуватися при незначних ушкодженнях дрібних судин.

У разі ушкодження великих артерій та вен самоспинення кровотечі може і не відбуватися. У таких випадках використовують штучні методи спинення кровотечі. Вони бувають тимчасовими і остаточ-ними, або постійними.

Методи тимчасового спинення кровотечі

• Накладання джгута.

• Давлюча пов’язка.

• Максимальне згинання кінцівки в суглобі.

• Стиснення судини на протязі (пальцьове притиснення артерії).

• Накладання кровоспинного затискача на судину, яка кровоточить.

• Туга тампонада рани.

• Притиснення судини пальцем в рані.

• Підвищене положення ділянки, де кровоточить судина.

7