Техніка пальцьового притиснення артерії на протязі

1.Загальну сонну артерію притискують пальцем в середині внутріш-нього краю грудинноключичнососкового м’яза до сонного бугорка поперечного відростка УІ шийного хребця.

2.Зовнішню щелепову артерію притискують до нижнього краю ниж-ньої щелепи на межі задньої і середньої третини її.

3.Височну артерію (скроневу) притискують в ділянці скроні вище козелка вуха.

4.Підключичну артерію притискують в середині надключичної ділян-ці до бугорка першого ребра.

8

Місцеві симптоми

При зовнішній кровотечі місцевими симптомами є витікання крові, а при внутрішній вони залежать від її локалізації.

У разі кровотечі в плевральну порожнину – притуплення над нижніми відділами грудної клітки, послаблення дихальних шумів над зоною притуплення.

У разі кровотечі в черевну порожнину – біль в животі, притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах черевної порожнини, позитив-ний симптом Боткіна – Блюмберга (різке посилення болів під час швидкого відведення руки після легкого натискання на черевну стінку).

У разі скупчення крові в порожнині перикарда – розширення меж абсолютної тупості серця, приглушення тонів серця, різка задишка, ціаноз. 3

При кровотечі в просвіт ШКТ характер місцевих проявів залежить від локалізації її джерела.

Кровотеча із стравоходу – блювання незміненою кров’ю.

Шлункові геморагії – блювання вмістом кольору «кавової гущі». По-дібний колір блювотних мас зумовлений хлористоводневим гемати-ном – речовиною, що утворюється при взаємодії соляної кислоти шлункового соку з гемоглобіном.

Кровотеча в тонкому кишечнику і в 12-палої кишці – частий рідкий чорний стілець (дьогтеподібний) – мелена. Чорний колір калу обумов-лений сульфатом заліза – речовиною, що утворюється при взаємодії заліза гемоглобіну з сірководнем у просвіті тонкого і товстого кишеч-нику.

Кровотеча із судин товстої і прямої кишки – виділення із заднього проходу незміненої крові.

Лабораторні методи діагностики кровотечі.

Кількість еритроцитів ( у нормі в чоловіків – 4•10¹²/л – 5.1•10¹²/л, у жінок 3.7•10¹²/л - 4.7•10¹²/л.

Вміст гемоглобіну (в нормі у чоловіків – 130-100 г/л, у жінок – 120-140 г/л.

Колірний показник (в нормі 0.86-1.05).

Гематокрит – співвідношення формених елементів крові до об’єму цільної крові (в нормі у чоловіків – 40-48%, у жінок – 36-42%.

5

Геморагічний шок

При втраті 1-1,5 л крові і більше розвивається гостра анемія (недо-крів’я ). Проявляється різким порушенням кровообігу. Раптове змен-шення ОЦК (об’єм циркулюючої крові) викликає різке порушення кровообігу, різке погіршення функції серця, прогресуюче падіння АТ, прискорення пульсу, учащання дихання. Гостре недокрів’я призводить до геморагічного шоку, порушення мікроциркуляції. Це зумовлює зниження кровотоку в капілярах, підвищення агрегації тромбоцитів.

У легенях порушується газообмін. Клінічна картина геморагічного шоку спостерігається вже при крововтраті 20-30% ОЦК.

Виділяють 3 стадії геморагічного шоку:

• І стадія – компенсований оборотний шок;

• ІІ стадія – некомпенсований шок;

• ІІІ стадія – необоротний шок.

У разі компенсованого шоку крововтрата добре компенсується за рахунок пристосувальних реакцій організму.

Некомпенсований шок характеризується вираженими порушеннями кровообігу. Унаслідок накопичення метаболітів у тканинах відбуваєть-ся парез капілярного русла, розвивається децентралізація кровообігу.

Незворотний шок характеризується розвитком артеріальної гіпотензія й полі органної недостатності, шунтуванням крові. Трансфузійна терапія не ефективна.